Де брати час на розвиток дитини?

Коли в сім`ї з`являється маленька дитина, то центр Всесвіту неминуче спрямовується до нього. Батьки крім виконання загальнолюдських обов`язків по годівлі, вдяганню, турботі про здоров`я свого малюка, відразу починають за нього планувати його майбутнє. Всі ми хочемо, що б наша дитина виросла розумним, талановитим, товариським, розвиненим. Став трішечки краще нас самих. Зробив те, на що у нас самих десь не вистачило часу, десь можливостей, а десь талантів.

Ближче до трьох років життя практично всі турботливі батьки розуміють:

По-перше, освіти наданого державними дитячими садками явно не достатньо для повноцінного розвитку дитини. І в більшості випадків навіть немає вибору: піти в державний садок або комерційний. Друге вкрай мало, а перші (державні) орієнтуючись на населення з низьким рівнем доходів, надають такий же низький рівень послуг. Хотілося б що б вихователька із зарплатою в 150 доларів ставилася до вашого безцінному дитині як до рідного. Але дітей у групі близько 20, тому навіть для дуже відповідальною виховательки від народження покликаної займатися з дітьми на кожного окремого дитини залишається по кілька хвилин на день.

По-друге, дитина у міру дорослішання, перебуваючи вдома, починає забирати у вас помітно більшу кількість часу. Йому ставати все більше цікаво навколишній простір, у дитини збільшується потреба в спілкуванні. І це все переливається в тотальну окупацію вільного часу батьків.

Як же бути в такій ситуації? Як не розірватися між бажанням жити самому і бажанням забезпечити максимально можливий розвиток дитини? Практична діалектика життя.

У нас на вскидку є наступні можливості:

1. Відправити дитину до бабусі. Як добре, що в цьому світі є бабусі. Можна звичайно розраховувати ще й на дідусів, але вони чомусь не проявляють такого завзяття в питанні «можеш посидіти з дитиною?», Як бабусі. Цей варіант один з найцікавіших. З позитивних моментів можна відзначити:

• мінімум фінансових витрат, а іноді навіть економія (бабуся адже нагодує)
• за дитиною дивиться рідна людина, що дає додаткові гарантії і спокій
• повне звільнення вашого часу, за винятком доставки дитину до бабусі і назад
• «Молоді» бабусі, як правило, не обмежуються пасивним спостереженням за дитиною, а втягують його в різні розвиваючі ігри. Для них розвиток дитини не просто слова, а сенс життя.

Як часто його можна використовувати залежить від зацікавленості бабусі і межі вашої «нахабства» та її міцності

2. Розвиваючі школи та гуртки. Якщо ваша дитина ходить у дитячий садок, а після садка ви ще тягніть його в школи розвитку, то це один з найневдаліших варіантів. Винятки можуть бути, тільки якщо дитина насправді рветься на такі заняття. В іншому випадку це додаткові стреси і перевантаження для набігаючого за день і зголоднілого дитини приховані гаслами «дитина повинна розвиватися». Такі школи корисні, тільки якщо ви з якихось причин не ходите в дитячий садок, і у вас взагалі цілий день вільний.

3. Няня. Швидше міфічний, ніж загально поширений варіант. Однак у великих містах цілком можливо знайти виховательку на пенсії, яка займатиметься вашим чадом вечорами.

4. розвиваючі ігри. Цікавий помірно витратний варіант - це прикупити дитині деяку кількість розвиваючих ігор типу мозаїки, конструкторів і т.п. Надія, що він захоче грати в них, цілком реальна і може себе виправдати, виділивши вам деяку кількість вільного часу. Розвиваючі матеріали на папері - один з найбільш економічних і корисних способів зайняти вашої дитини. Все що потрібно кілька аркушів паперу і набір олівців. Батьки з особливо міцними нервами можуть ризикнути і додати до олівців фломастери і фарби. Моєму синові, наприклад, подобається займатися розмальовками, які можна завантажити і роздрукувати безкоштовно.

І на завершення хочеться нагадати, що звільнення часу батьків - це не самоціль. Адже насолоджуватися спілкуванням з дитиною можна і потрібно поки він маленький. Пройде всього кілька років, ваш малюк стане настільки самостійним, що ви не зможете провести з ним час, навіть коли захочете.