Сайт пам'яті рідної людини. Пам'ятники запорожья.

За роки ринкового розвитку бізнес запропонував масу нових варіантів різних пам`ятників для установки на могилку збіглих рідних. Тут вам і нові цікаві бетонні пам`ятки непросто стандартних геометричних форм, а виготовлених з творчим підходом, з так необхідної в цій справі родзинкою. У тому числі і найбільш цікаві з пам`ятників - гранітні, з чорного або червоного граніту.

Зараз фантазії замовника і художників по каменю нічим не обмежені. І ми бачимо результати їх роботи - з`явилися прямо казкові комплекси поховання, де поєднуються роботи художників по каменю з роботами художників по металу, ковалів. Справжні пам`ятники Запоріжжя. А художники по каменю - так, саме так я називаю творчих людей, які втілюють свою і нашу фантазію в реальні дійсно художні твори з каменю - все більше проявляють свої можливості. Розкріпачені шикарною пропозицією матеріалів для творчості, вони можуть бути обмежені тільки своїм талантом. Мені ближче моє місто, тому я порівнюю пам`ятники на старих могилках, і роботу, яку пропонує, наприклад, художники по каменю фірми «Пам`ятники Запоріжжя».

Але ж життя не стоїть на місці. З`являються нові ідеї та матеріали. Нові технології, рішення проникають у повсякденне життя дуже швидко. Я не можу уявити, що з`явиться у справі увічнення пам`яті і виготовленні пам`ятників, у найближчі 50 років. А ось одна сучасна ідея, ще абсолютно неможлива якихось років 15-20 тому, вже впевнено про себе заявила. Це - сайт пам`яті. Так, так, в Інтернеті вже досить багато сайтів, які присвячені пам`яті померлого рідної людини.

Звичайно, безпосередньо на могилці може бути присутнім тільки фізичний пам`ятник, той же пам`ятник з граніту. І він потрібний. Нехай він буде не дуже дорогим, але якщо могилка відвідувана, доглянута, вся в живих, тут же виростають кольорах - чим погане вираження своєї пам`яті. Люди знаходять можливості встановлення гарного пам`ятника навіть у найбільш кризові часи. Часом у всьому собі відмовляють.

Але чи багато друзів або тих же однокласників приходять на могилку, наприклад, який так рано пішов в результаті нещасного випадку молодої людини хоча б раз на рік? Пам`ятаю, коли була зустріч випускників-однокласників, ми відвідали могилку одного з наших. А на відвідування могилки другому вже часу не залишилося. Ось і відклали на наступну зустріч, яка відбувається раз на п`ять років. Тим більше, що ми у нього були минулого разу. А адже з часом все менше наших збирається, все більше йдуть назавжди. А життя розкидало всіх по різних містах і країнах. І на зустріч не завжди приїжджають навіть ті, хто сильно хоче приїхати.

І ось наявність сайту пам`яті дозволило б відвідувати віртуальну могилку більш-менш регулярно навіть тим, хто за океаном. Відгуки та коментарі залишати. Згадувати совісні справи і пригоди. Ті ж віртуальні квіти на могилку покласти. Фотографії додавати, які батьки могли і не бачити раніше. Чим погана ідея? Просто чудова в усіх відношеннях.

Адже справа не в фізичній присутності на конкретній могилі в поминальні дні, а в слідах в душах друзів і знайомих. Я думаю, було б добре прямо на гранітному пам`ятнику висікти адресу сайту для зовсім вже відсторонених знайомих. Хоча про появу кожного такого сайту однокласники та друзі дізнаються миттєво один від одного.