День студента: історія свята в росії

Вже кілька поколінь поспіль країна відзначає яскравий, веселий і цікавий День студента. Історія свята бере свій початок ще з XII століття. Багато подій сформували сучасне торжество. Про деякі з них розповімо в статті.

За партою рідної Альма Матер

З латинської мови слово «студент» перекладається як людина, яка постійно вчиться, чимось цікавиться, чи працює. У Стародавньому Римі так називали всіх тих, хто займався пізнавальним процесом. Кілька століть тому, у XII столітті таку назву носили тільки ті, хто мав безпосереднє відношення до університету. Але після введення звань і академічних ступенів кваліфікації для викладачів прізвисько стало привілеєм виключно сидячих за партами Альма Матер.

У всі віки саме студенти міняли історію. Вони піднімали повстання, розбивали стереотипи і вводили нові течії.

Звання першого університету

Перші вищі навчальні заклади на території Росії відкрив Петро Великий. Перший університет заснували в 1724 році в Санкт-Петербурзі. Дату створення академії наук можна святкувати як День студента. Історія свята була б неможлива без освітнього закону імператора. При ньому сформувалися не тільки вищі заклади, а й стиль, характер і юнацький рух.

Петербурзька Академія наук працювала нерегулярно, діяльність припинялася на деякий час. Тому за право найстарішого вузу бореться і Московський державний університет імені М. В. Ломоносова, який розпочав свою роботу в 1755 році.

Чисто російське свято

Указ на відкриття вищого навчального закладу в Москві підписала імператриця Єлизавета. Сталося це в день пам`яті мучениці Тетяни. З тих пір 25 січня, дату заснування колиски російської думки і культури почали святкувати і як День студента. Історія свята в країні пов`язана з цим числом. На території закладу була побудована церква на честь святої. З тих пір Тетяна стала покровителькою всіх бажаючих гризти граніт науки.

Магія дати полягала і в тому, що вона збігалася з кінцем навчального календаря, і тому стала символом зимових канікул.

Спочатку 25 січня відзначають виключно в Москві. Місто готувалося серйозно, тому свято проходило пишно і цікаво. Торжество найбільшою популярністю користувалося у інтелігенції, хоча відзначати могли всі без винятку. Святкування починалося з виступів у стінах університету. Обов`язковою була молитва в церкві мучениці.

Тріумф науки

Швидко поширилася традиція 25 січня. Вже через кілька років цю дату відзначали як загальнодержавний День студента. Історія свята обзаводилася новими звичаями. Так, в XIX століття під час офіційної частини почали вручати грамоти, подяки, документи про закінчення навчального процесу. На церемонії були присутні не тільки безпосередні винуватці, а й рідні, друзі. Виголошували промови, показували сценки, роздавали нагороди. Далі учні та викладачі веселилися, випивали і розслаблялися в кращих закладах міста.

Існують документи, що підтверджують, що якщо в цей день поліція імперії зустрічала на вулиці п`яних юнаків, то була зобов`язана не штрафувати порушників, а надати їм свою допомогу.

Унікальною подією був день студента. Історія свята в Росії набула нових рис з приходом радянської влади. Лідери були проти того, щоб народ відзначав релігійні дати. Тому про заступниці учнів, як і про самого числі, довелося забути.

Засновник Ян Оплетал

Кривавими були події, що повернули традицію. Нинішній день студента, який відзначається 17 листопада, пов`язаний з Другою світовою війною.

Наприкінці жовтня 1939 року на вулиці Праги вийшов народ з мітингом, метою якого було відзначити річницю утворення республіки. Чехословаччину тоді посіли фашисти. Загарбникам не сподобався парад, тому його розігнали. Під час зіткнень постраждав студент-медик Ян Оплетал. Хлопець помер у лікарні. На похорон колеги прийшли тисячі молодих людей. Це все призвело до акції протесту.

Подальші події стали основою для того, щоб відзначати День студента. Історія свята 17 листопада закінчилася трагічно. Того ранку окупанти увірвалися в гуртожитку. Активних, а їх було більше тисячі людей, відправили в концтабори. Дев`ять молодих людей засудили до страти.

Три роки по тому в Лондоні відбулася зустріч студентства, на якій було вирішено щорічно вшанувати пам`ять невинно загиблих в листопаді.

Рух клубу веселих

Ці події відповідали ідеології Радянського Союзу, тому свято знову з`явився в календарі.

Довгий час цей день відзначали тільки офіційною частиною, що не відрізнялася особливою пишністю. Змінювати ситуацію взялися самі студенти. Саме з їх ініціативи розвинувся КВН.

У 1957 році на екрани вийшла програма «Вечір веселих запитань», де глядачі давали відповіді ведучим. Нова ідея знайшла багато прихильників. Родзинкою став гумор, який був присутній в кожній репліці. Але проект був закритий. У 1961 році творці передачі вирішили випустити новий продукт.

Сьогодні важко уявити світ без КВН, це незамінний атрибут торжества, що носить назву День студента, історія свята. З чого почати альтернативний варіант «Вечори питань», думали недовго. Провідним став Альберт Аксельрод. Згодом його замінив Олександр Масляков, який працює і зараз.

Різні верстви населення брали участь в іграх. Але найбільших результатів завжди домагалися учні вузів. Для них Клуб Веселих та Кмітливих став можливістю не тільки розслабитися, а й показати свої вміння.

Професійний гімн

Протягом усіх століть студентство без перерв супроводжувала одна і та ж пісня «Гаудеамус», що з латинської перекладається як «радіймо». Її витоки - XIII століття.

Гімн - це символ в день студента, історія свята. З чого все починалося? Дослідники вважають, що його виконували бродячі поети і співаки Вагант, серед яких нерідко були і учні університетів. Багато століть слова передавалися усно, тому існує десятки версій.

Популярним «Гаудеамус» став і в Російській імперії. Першим, хто офіційно представив його, був Петро Чайковський. А філолог Сергій Соболевський зробив переклад, яким користуються досі.

Текст розповідає про те, що життя коротке, тому потрібно насолоджуватися кожною хвилиною.

Мелодія з характером

Перу вагантів належить ще одна мелодія, що стала символом учнів в університетах. «Пісенька студентів» набула популярності на території Союзу в 1960-70 роках. Є відомості, що придумали її в XII столітті. Суть відрізняється надзвичайним гумором, сміливістю і гостротою, які були притаманні бродячим музикантам. Така поезія подобалася простим людям. Її відкритість, чесність, щирість захоплювали. Автори не боялися висміювати встановлення системи, йшли проти аскетичних ідеалів Середньовіччя. Саме тому легкий мотив полонив серце народу.

Сьогодні пісенька так само важлива, як «Гаудеамус», Альма Матер, День студента, історія свята. Як відзначати торжество без цієї завзятою мелодії? Вона - символ юнацького життя.

Культура цієї групи виникла ще з появою перших університетів. Сьогодні світ має виключне рух, який характеризується хоробрістю, активністю і саморозвитком.