Глисти у собак

Все ще трапляються власники собачок, які стверджують, що їх пес "домашній", з щепленнями, тому глистів у собаки немає. Досвідчені собаківники посміхнуться у відповідь. Вже вони-то знають, що глисти у собак є, були і будуть. Незалежно від того, домашня це собака, або ж "двортерьер" з вулиці.

Глисти у дорослих собак повинні протруюють раз на три місяці, у цуценят дещо інший графік (про нього буде розказано нижче). Не можна ігнорувати цю процедуру, оскільки сильно заражені собаки малоактивні, погано їдять, у них слабшає імунітет. Крім того, власник (та й всі його домочадці) ризикують бути зараженими практично всіма видами глистів, носієм яких може бути їх вихованець.

Глисти у собак. Симптоми

Заражені собачки швидко худнуть, шерсть без блиску (матова), білок ока з синюватим обідком. Часто зустрічаються порушення в роботі шлунково-кишкового тракту: пронос, запор. Зі стільцем можуть виходити глисти, а іноді й цілі їх клубки.

Глисти у цуценяти особливо небезпечні: малюк погано росте, майже не набирає вагу, його природний імунітет не зможе впоратися з вірусними захворюваннями. У зараженого цуценя бурчить шлунок після їжі, черевце роздуте, часто спостерігається збільшення печінки. Як і у дорослих собак, можливі блювота, пронос (або запор), з виходом глистів з блювотними масами або з калом (але не завжди). Мова блідий, з синявою (у здорових собак він рожевий). Якщо зараженому глистами цуценяті зробити щеплення, він може загинути.

Глисти, виділяючи токсини, здатні довести цуценя до парезів і судом. Личинки, мандрівні по всьому організму, можуть потрапити в легені і викликати їх запалення. У зараженої собаки можуть виникнути дерматити та алергія. Крім того, глисти можуть викликати закупорку кишечника, що викликає сильну блювоту і собака швидко вмирає.

Глисти у собак. Лікування та профілактика

Важливо почати боротьбу з глистами в ранньому віці (до досягнення п`яти тижнів). Личинки потрапляють до цуценят з молоком матері і мігрують по всьому організму, повертаючись в підсумку в кишечник і починають своє розмноження: відкладають яйця, виростають, знову мігрують. Процес може бути нескінченним, поки собака не загине. Особливо вразливі цуценята жіночої статі: під час міграції частина глистів може потрапити в матку і залишитися в ній. У цьому випадку лікування вже неможливо. Доросла собака залишиться носієм до кінця життя. Глистогінні препарати виганятимуть лише дорослих особин, а личинки будуть залишатися.

Як же позбутися від глистів? Ідеальним рішенням стане похід в клініку і здача аналізів. Там визначать, які саме глисти у собаки і порекомендують відповідний препарат.

Існують препарати широкого спектру дії (від різних видів глистів):

- орального застосування (порошки, суспензії, таблетки): "азінокс", "Прател", "Празіцід", "Альбендазол", "Каніквантель", "Альба-С", "Діронет", "Празімек-Д", "Дірофен", "Празіцід-суспензія" і інші-

- краплі (спот-он, капають на холку): "Стронгхолд" (США), "Адвокат" (Німеччина), "ПРАЗІЦІД-КОМПЛЕКС" (Росія) -

- ін`єкції.

Особливо хочу виділити "Стронгхолд" і "Адвокат", оскільки цими препаратами користуюсь не перший рік. Відгуки тільки позитивні. Чудово те, що дія комбіноване: собака буде врятована від всіх нематод, що мешкають в кишечнику і захищена від кліщів демодексних, волосоїдів, саркоптоідних (Otodectes cynotes, Sarcoptes canis, Notoedres cati).
"ПРАЗІЦІД-КОМПЛЕКС" не використала, але відгуки чула позитивні. Цей препарат, на відміну від вищезгаданих, діє на цестод.
Купуючи будь-який з перерахованих препаратів, перевірте терміни придатності і уважно перегляньте інструкцію. Не всі препарати підходять цуценятам. Обов`язково уточніть в клініці, чи можна вибраний препарат використовувати у вашому випадку (назвіть вагу і вік собаки).

Зазвичай цуценята отримують перші глистогінні на четвертому тижні життя (на 25-й день). Використовуємо препарат "Пірантел" вже четвертий рік. Чесно скажу, що ветеринари не в захваті від цього, але нарікань до цього препарату у нас поки немає (діє м`яко, переноситься легко, діє на різні види глістов- згідно інструкції, давати препарат можна навіть самим маленьким діткам). Продається він в звичайних аптеках для людей. Дозування розраховуємо, спираючись на вагу цуценя: на 1 кг ваги набираємо в шприц 0,3 мл суспензії (важливо: не більше і не менше) і даємо за 20-30 хвилин до годування. Через 10 днів - повтор. Далі - вже звичайні ветеринарні препарати.
Уникнути зараження гельмінтами неможливо. Собака може заразитися навіть не виходячи з квартири. Личинки паразитів можуть опинитися на взуття власника, в м`ясі, рибі, навіть у питній воді. Переносниками і винуватцями зараження можуть стати блохи. Тому дуже важливо не забувати про планову дегельмінтизації та обробці від бліх з метою вашої власної безпеки і на благо вашої собаці.