Чи потрібен в Росії День злагоди і примирення?
Про історію країни, про її культуру можна судити по святах, які відзначаються її жителями. В більшості своїй, свята - це значущі дати. Вони несуть у собі пам`ять про події, що сталися колись. І по тому, як ми відзначаємо свято, як шануємо ці події, можна судити про цілий народ.
День злагоди і примирення з`явився в нашому календарі в 1996 році. До цього 7 листопада святкувалася річниця Великої Жовтневої Революції. Майже сто років тому російський народ повстав проти самодержавства і дорогий, кривавої ціною заплатив за свою свободу. Не одне покоління росіян відносилося до дати 7 листопада з благоговінням. Осінніх свят чекали чи не більше, ніж Нового року. Демонстрації центральними вулицями міст були неодмінним атрибутом святкування. І при цьому, нікого не треба було «зазивати», наказувати, примушувати. Вийти на демонстрацію вважалося природним, само собою зрозумілим справою, даниною пам`яті героїчним людям, повагою до великого дня.
7 листопада 1996 вийшов указ, який змінив назву свята і присвоїв йому найменування «День злагоди і примирення». Офіційно це було зроблено з метою пом`якшити розбіжності між представниками різних суспільних верств. Але революція - це заслуга всього російського народу, незалежно від національних ознак. Тоді про які розбіжності йшлося?
Як би там не було, але указ був прийнятий. У календарі з`явилася нова назва, перекресливши тим самим все, що мільйони росіян пов`язували з цим днем. Зате зараз навряд чи хтось відповість, чому ця дата носить назву «День примирення і згоди». У більшості жителів нашої країни викликає подив, з ким і чому потрібно миритися і погоджуватися.
Однак на перейменування дати нововведення не закінчилися. Не минуло й десяти років, як свято було зовсім скасований. В кінці 2004 року був скасований День злагоди і примирення. 4 листопада призначили новим святковим днем. Звичайно, сама по собі ця дата знаменна і відносить нас у часи ще давніші, ніж Велика Жовтнева Революція, а саме в 1612 рік. Тоді народне ополчення змогло звільнити Москву від захопили її поляків, поклало кінець смутному часу, яке тривало понад чверть століття. Російський народ вірив, що допомогла в цьому чудотворна ікона Казанської Богоматері. Тому за наказом царя день 4 листопада чтился як свято шанування цієї ікони. Загальнодержавним він був аж до 1917 року, коли новий уряд його відмінив. Хоча віруючі люди як і раніше вважали і продовжують вважати його святим днем.
Так і виходить, що наші уряди ходять по колу. Спочатку скасували офіційне святкування 4 листопада, зробивши загальнодержавним вихідним 7 число цього місяця. Потім скасували річницю Жовтневої революції, назвавши її «День злагоди і примирення», а потім і зовсім позбулися цього свята, повернувшись до 1612.
Підсумком же таких перестановок стала повна плутанина в головах нашого народу. Далеко не кожен дорослий, не кажучи вже про школярів, знає, чим відрізняється День злагоди і примирення від Дня народної єдності. А це може означати тільки те, що російський народ втрачає пам`ять про свою історію. І, хто знає, чи не настане коли-небудь день, в який сильні світу цього скасують День Перемоги як символ розбрату між російським і німецьким народами ?!