Ностальгія за восьмидесятих і дев'яностих: годинник «Монтана»

Стиль «ретро» час від часу повертається в моду. Тому ми із задоволенням слухаємо музику, ритми якої розбурхували молодь 20-30 років тому, наносимо макіяж «а ля 20-ті роки» та споруджуємо на головах зачіски в тому ж стилі. А якщо у вас є хороший знайомий або родич чоловічої статі віком від тридцяти п`яти років і старше, у нього незабаром торжество, а вас несе в пошуках оригінального подарунка-сюрпризу - не мудрують лукаво, а пошукайте раритет, який став свого роду символом його дитинства і молодості.

Чому саме ці години?

Як відомо, годинник - відмінний презент для чоловіка будь-якого віку, професії та соціального стану. Різниця може бути в марці, вартості, функціональних можливостях. Однак у порівнянні з усіма сучасними брендами, годинник «Монтана», що з`явилися в кінці епохи СРСР як перша ластівка «звідти», як елемент «красивого життя», практично не мають конкурентів. І справа тут зовсім не в відмінній якості або безлічі «наворотів», «крутизні» і стильності предмета. Просто для тих, чиє дитинство, юність або молодість припали на останні два десятиліття минулого століття, вони уособлювали свого роду технічне диво.

Мати годинник «Монтана» було престижно: це вважалося показником «просунутості», особливим шиком у підлітковому та чоловічому середовищі. І справді, куди було встигнути за ними радянської продукції годинникових заводів Білорусії або Підмосков`я! Механічні або електронні годинники вітчизняного виробництва здавалися жалюгідними в порівнянні із закордонними, що мали оригінальний і незвичний дизайн. Підсвітка, секундомір, набір мелодій, які можна було слухати просто так, а можна встановлювати на будильник (години «Монтана» володіли ще й цією функцією!), Логотип іноземною мовою, металевий браслет та інші деталі на тінейджерів тих часів справляли враження таке ж сильне, як на нинішніх - останні моделі айфонів, айподов і т. д. Сучасні шанувальники стилів «вінтаж» і «техно» із задоволенням прикрасять свої зап`ястя цим антикваріатом, створивши тим самим конкуренцію старшому поколінню.

Ще один погляд у минуле

Купуючи ту чи іншу річ, ми звертаємо увагу на країну-виробника, адже часто цей фактор стає запорукою якості продукту. Де і хто виробляв годинник «Монтана», однозначно сказати неможливо: країна, розробники, місце виготовлення серійних партій - все було невідомим, неточним. Одні моделі робилися все в тому ж Китаї, інші - в Гонконзі. Головне - що у всіх на корпусі, на задній кришці, гравірувалося: «USA». Цього було достатньо, щоб недосвідчений радянський покупець щиро вірив: він набуває дійсно імпортну продукцію, а значить, якісну! Та й купити годинник «Монтана», як і будь дефіцитний і, отже, стоїть товар, було нелегко. Коштували вони для когось доступно, а для когось і дорогувато - від 60-ти до 70-ти рублів. Але справа навіть не в ціні. В вільну торгівлю годинничок не з`являвся - за ними полювали за комісіонках, купували з рук. Природно, жителям провінції за дефіцитним товаром доводилося відправлятися в районні або обласні центри або звертатися за допомогою до знайомих. Зате скільки гордості і радості з`являлося в очах у того, у кого на руці, нарешті, красувалися «Монтана», годинник-мрія!

Деякі технічні дані

«Монтана» - марка чоловічих годинників, але їх із задоволенням носили і представниці жіночої статі. Корпус був із сталі або пластмаси, циферблат прикривався оргстеклом. Щоб воно не дряпається, на скло клеїлася захисна плівочка, багато її не знімали при носінні годин. Перші моделі були з 7-ю і 8-ю мелодіями, пізніші - з 16-ю. Найбільш відомі монтановскіе моделі від фірми «Kessel». У їхньому арсеналі, крім табло з годинником і хвилинами, були секундомір, календар із зазначенням дня тижня, природно, будильник. Функцію «Погодинний сигнал» можна було відключити - в іншому випадку звукові позивні спрацьовували кожні 60 хвилин. Природно, у годинника була підсвічування - включати її слід було натисненням на кнопочку на ребрі корпусу. На циферблаті моделей красувалася виконана чітким шрифтом, схожим на готичний, магічна напис-логотип з малюнком орла: «Montana».