Установка водостоку: інструкція, розмітка, кріплення

Водостік є частиною кровельно-фасадної системи, яка не дозволяє воді від дощів і талих снігів надмірно зволожувати стіни, підвал, фундамент. Тим самим забезпечує захист конструкцій від намокання і передчасного руйнування.

Види

Установка водостоку закладається в проект будинку на стадії вибору матеріалу для покрівлі і способів її пристрою, оскільки кріплення системи роблять усередині листкової конструкції під фінішне покриття. Якщо будівля будують без попередніх розрахунків своїми силами (дачний будиночок, котедж, господарська будівля), слід заздалегідь визначити, з чого буде виконаний водостік:

• з оцинкованої сталі;
• з металу, покритого полімерами;
• з пластику.

Самий бюджетний варіант – сталева система водостоку. Вона обійдеться дешевше інших, але варто пам`ятати, що її монтаж вимагає особливої ретельності: деталі не завжди щільно прилягають один до одного, сталь найбільш схильна до корозії, а під час дощу шум від крапель буде чути в будинку.

Металевий водостік з покриттям антикорозійними полімерними матеріалами найбільш універсальний: такий не деформується під дією перепадів температур, сонця, він не шумить під час дощу. Крім того, сучасні виробники пропонують широкий колірний діапазон виконання системи, що дозволяє вибрати підходящий варіант для конкретного фасаду і відтінку покрівлі. Єдиний нюанс – такий водостік потрібно періодично обробляти антикорозійним складом, оскільки він має властивість стиратися з труб з плином часу.

Пластик оптимальний для застосування в поєднанні з кольоровою покрівлею з гнучкої черепиці – вони можуть добре доповнювати один одного. ПВХ здатний служити довго, але під впливом температурних перепадів може з`явитися крихкість труб і жолобів, потрібно періодична їх заміна.

Що входить в систему

Неважливо, майстер чи власник будови збирає водостоки, установка своїми руками їх цілком можлива і не вимагає особливих знань. Головне – купити все, що необхідно:

1. Жолоб під покрівельний скат.
2. Воронка, що передає воду з жолоба в трубу.
3. Вертикальна труба по висоті фасаду.
4. Коліно, кут жолоба для з`єднання робочих частин.
5. Торцева заглушка в жолоб.
6. Фільтр-сітка.
7. Кронштейни для кріплення системи до будівлі.
8. Хомути на стрижнях для фіксації вертикальних стояків.
9. Замкові з`єднувальні елементи для ринв.

Крім того, знадобляться саморізи, шуруповерт, рулетка і олівець для розмітки, ножівка, клей сильної фіксації.

Озброївшись даними матеріалами і пристосуваннями, можна приступати до складання.

Установка водостоку повинна бути ретельно продумана: матеріал, форма жолоба, труби, кронштейнів, місця фіксації вертикальних стояків.

Покроковий план дій

Установка водостоку – заняття відповідальне, оскільки кріплення елементів до будівлі надалі приховано від очей під покрівлею та фасадної обробкою. Тому слід запастися увагою і терпінням на самому початку роботи.

Щоб була проведена якісна установка водостоків, інструкція з покроковим алгоритмом наведена далі, вона актуальна для систем з будь-яких матеріалів.

Перед початком роботи не буде зайвим зробити план-схему, на якій слід відобразити всі місця кріплень, розташування воронок, стояків. Це допоможе уникнути можливих помилок і неточностей при монтажі системи, які в подальшому буде складно виправити.

Основні принципи

Перш ніж приступити до монтажу, потрібно засвоїти важливі правила установки відсотків:

1. Збір і кріплення елементів виробляють у напрямку від верхнього ярусу до нижнього, від даху до цоколя.
2. Ухил жолоба під покрівлею повинен бути не менше 2-3 см на 8-10 метрів.
3. Слід встановлювати вертикальні водостоки на відстані 10 метрів один від одного, не більше. Таким чином можна досягти найбільшої ефективності водовідведення та знизити навантаження на стояки.
4. Строго дотримуватися інструкції складання, що додається виробником до набору предметів, якщо ви придбали такої.

Дотримуючись цих принципів, можна без труднощів зібрати систему, яка буде служити довго і надійно.

Крок 1. Монтаж кріплень

Установка кронштейнів для водостоків – перший і найвідповідальніший етап робіт. Його виконують після установки кроквяних систем перед подальшим настилания покрівлі. Кріплення фіксують до кроквяних ніг або лобової дошки. Варто віддати перевагу металевих кронштейнів, оскільки термін їх служби і ступінь надійності значно вище, ніж в інших матеріалів, вони практично не вимагають заміни.

Крок кріплення елементів залежить від матеріалу жолоба:

• для металевого – 70-90 см;
• для пластикового, ПВХ – 50-60 см.

У кутах даху (10-15 см до краю), в місцях установки вертикального водовідведення та воронок також необхідно встановити утримувачі.

Як зробити ухил?

Зафіксуйте перший і останній кронштейни з перепадом висот до 15 см на кожні 10 метрів кромки даху. Потім туго натягніть будь-яку мотузочку і по ній закріпіть решта дужки, дотримуючись необхідних відстаней.

Крок 2. Монтаж воронок

Дані роботи можна проводити після устрою всієї покрівельної конструкції. Воронки виконують роль напрямних елементів для переміщення води з жолоба у вертикальний стояк. Етапи роботи:

1. При необхідності з`єднання жолобів в елементі вирізують отвори і зачищають утворилися краю від волокон. Горизонтальні направляючі кріплять за допомогою клею.
2. Саму воронку фіксують до лобової дошки на саморізи. По обидві сторони від неї слід встановити кронштейни на відстані 2 см, щоб вони сприймали навантаження від жолоба.
3. Якщо у воронці не передбачена фільтруюча сміття сітка, слід встановити її окремо після фіксації елемента.

Крок 3. Укладаємо жолоб

Слід зазначити, що він може мати круглу або прямокутну форму перетину. Функціонально вони нічим не відрізняються, вибір того чи іншого варіанту залежить від особистих уподобань. Залежно від цього слід підібрати відповідну форму кронштейнів.

встановлення ринви водостоку виробляється у закріплені опорні елементи вздовж кромки покрівлі. Якщо довжини елемента вистачає, то його просто вставляють у кронштейни або спирають на воронку. Якщо потрібно з`єднати два жолоби, використовують відповідні за розміром і формою спеціальні кріплення. Вони одягаються на торці з`єднувальних елементів і утворюють надійний замок.

Вільні кінці жолобів закривають заглушками.

Крок 4. Вертикальні стояки

Після того як установка водостоків на даху завершена, можна переходити до монтажу відвідних труб.

Роботу можна розділити на 3 етапи:

1) Кріплення колін – перехідних частин від жолоба до стояка, розташованому під карнизом. Елемент може мати округлу або незграбну форму, різний кут нахилу, залежно від типу стояка і жолоби. Коліно кріплять до вирви шляхом звичайної вставки, яку фіксують хомутом.

2) Установка стояка – вертикальної труби. Її кріплять на хомути, зафіксовані до стіни. Збірку призвести дуже просто: трубу вставляють у вільний кінець коліна, далі з`єднують з іншими шматками, поки стояк не досягне потрібного рівня у цоколя.

3) Установка фінішного коліна проводиться таким же чином, як верхнього, тільки кріплення здійснюється до стояка.

Куди подіти воду

Установка водостоку завершена, але куди спрямувати потоки, які йтимуть з даху?

• Вільний кінець коліна можна направити в накопичувальний резервуар (бочку) для подальшого використання води в господарських цілях, наприклад, для поливу.
• Влаштувати відвідної жолоб в напрямку дороги або зливової каналізації.
• Направити воду безпосередньо в каналізаційний колодязь під будинком.
• У деяких випадках жолоб направляють до газону, у такому випадку приймальню зону слід ущільнити, щоб уникнути розмивання грунту.

У кожному разі потік рідини не повинен падати на вимощення, щоб не відбувалося надмірного намокання бетону та подальшого його пошкодження і руйнування.

Мінімум раз на рік необхідно очищати систему від забруднень: листя, комашок, бруду, корозії. Оптимальний час для профілактики – весна, коли сніг з даху вже зійшов, а інтенсивні дощі ще не передбачаються. В цей же час слід обробляти металеві труби антикорозійними складами, якщо це необхідно.

Особливості збирання

Як вже говорилося, основна технологія збірки системи для будь-якого матеріалу однакова: спочатку установка кріплень, далі монтаж жолоби і стояка. Однак деякі відмінності в процесі все ж таки є:

• Установка пластикових водостоків може здійснюватися після складання на землі, а не поетапно на стіні. Оскільки елементи ПВХ мають малу вагу, з`єднати їх можна без особливих зусиль, а після цього закріпити конструкцію у встановлені кронштейни. Фрагменти системи вставляються один в одного, для них не потрібно хомутовая фіксація. Таким чином, ослаблені або пошкоджені частини можна без зусиль замінити.
• При роботі з металевими водостоками важливо дотримуватися герметичність стиків. Якщо раптом елементи не прилягають один до одного щільно, можна скористатися силіконовим герметиком. Він забезпечить надійність з`єднання і запобіжить корозію ослаблених ділянок.
• Щоб сповзаючим пластом снігу не зірвало жолоб, слід розташувати його таким чином, щоб зовнішній його край був нижче площини покрівлі на 3-5 см.

Для невеликого будинку з скатної дахом ідеально підходять зовнішні водостоки. Установка своїми руками не займає багато часу і зусиль, монтаж можна провести самостійно, без використання послуг фахівців.

Існують внутрішні системи водовідведення з даху, їх використовують в будинках високої поверховості з плоскими дахами. У таких покрівля має ухил у внутрішню частину, де розташована приймальня труба. Її встановлюють в кожному під`їзді, вона спрямовує воду безпосередньо в каналізацію. Звичайно, такий тип можна створити і для приватного будинку, але його монтаж вельми клопіткий і обходиться дорожче.