Саморобні котли. Креслення саморобних котлів

Багато господарів дуже часто стикаються з такою проблемою: як якісно і безпечно можна опалювати своє житло, якщо до нього не підведено газ? Відповідь на це питання може бути тільки одним: найправильніше скористатися спеціальною установкою у вигляді котла, що працює на деревині за принципом піролізного горіння. Придбати такий апарат можна в спеціалізованому будівельному магазині, проте його вартість буде досить високою. Саме тому слід детально розглянути, як виготовити саморобний піролізний котел, а також звернути увагу на особливості його функціонування.

Що таке Піролізне горіння?

Як відомо, не зовсім зручно обігрівати те чи інше приміщення за допомогою дров, оскільки це паливо згорає швидко, не виділяючи при цьому потрібну кількість енергії. Однак якщо вміст кисню в топці буде зниженим, матеріал буде витрачатися набагато повільніше. Саме на цьому і заснований принцип піролізного горіння, завдяки якому палива потрібно значно менше, а ефективність збільшується. Основні продукти, одержувані в такому випадку - кокс, зола, а також горючий газ, який при також виділяє велику кількість тепла.

Це означає, що, конструюючи саморобний котел тривалого горіння, необхідно взяти до уваги наступні моменти:

• спочатку деревина, згорає при обмеженому надходженні кисню, виділяє горючий газ;
• далі отримана в результаті суміш спалюється, віддаючи, в свою чергу, тепло.

За цим принципом працюють багато саморобні котли, але при цьому важливо пам`ятати, що обладнання обов`язково має бути відрегульоване так, щоб при його роботі не була пошкоджена загальна система забезпечення теплом оселі.

Конструкція котла на дровах

Топка таких пристроїв розділена на дві частини. Перша з них іменується камерою завантаження. Саме в цьому відділі котла деревина горить, піддаючись пиролизу. Відповідно, об`єм повітря тут є мінімальним. Всі отримані в процесі роботи гази надходять, у свою чергу, в другу частину, яка називається камерою згоряння. Причому варто відзначити, що тепловтрати при цьому є несуттєвими.

Виготовляючи саморобний котел на дровах, потрібно враховувати, що поділ двох вищеназваних камер здійснюється за допомогою спеціального колосника. Потрапляє всередину механізму повітря спочатку повністю проходить крізь паливо, що характерно виключно для піролізних апаратів.

Аеродинамічний опір таких пристроїв є дуже високим, внаслідок чого з`являється необхідність установки додаткової тяги, яка може функціонувати не тільки за допомогою звичайного вентилятора, але й особливого димососа, вживаного спеціально для цих випадків.

Технічні особливості піролізного котла

Висока температура, що надає вплив на деревину всередині механізму, змушує її розкладатися, що призводить до утворення вугілля і пального газу.

Саморобні котли на твердому паливі в процесі роботи створюють вельми значний обсяг тепла. Це пов`язано з тим, що температура всередині камери згоряння може досягати 1200 ° C, внаслідок чого виділення газу проходить дуже швидко. Продукти згоряння отриманої летючої суміші, віддавши більшу частину енергії, згодом виводяться назовні через встановлений на апараті димохід.

Завдяки великому обсягу камери завантаження температуру можна підтримувати постійною протягом довгого періоду часу, чого не скажеш про стандартні опалювальних приладах. Так, саморобний котел на дровах може без зупинки функціонувати протягом цілої доби, при цьому досить завантажити в нього деревину всього один раз. Крім того, завжди можна відрегулювати потужність роботи апарату за власним бажанням.

Чистити таке обладнання можна, але рідко, оскільки ніякої сажі в процесі роботи не утворюється, а зола проводиться в мінімальних кількостях.

Не можна також не відзначити і екологічність цих пристроїв, так як відпрацьовані гази являють собою не що інше, як з`єднання парів води з вуглекислим газом.

Проте варто згадати і про деякі негативні сторони піролізного котла. Так, із них прийнято виділяти такі:

• обладнання має досить великі габарити, що може бути не дуже зручно в маленькому помещеніі;
• для якісної роботи важливо використовувати тільки добре просушене паливо, інакше теплова віддача буде набагато меньшей;
• нормальне функціонування котла можливе виключно за умови стабільного мережевого підключення, що пов`язано з необхідністю підтримувати примусову тягу, основним механізмом якої виступає вмонтований вентилятор.

Але, як стає зрозуміло, достоїнств у цього обладнання більше, ніж недоліків, тому його монтаж стане однозначно вірним рішенням.

Оптимальне паливо для котла на дровах

Кращим матеріалом для опалення, застосовуваним в піролізних котлах, є, безумовно, деревина. Причому ідеальними параметрами для неї є наступні: довжина 400-450 мм, діаметр 100-250 мм. Чи не забороняється поряд з колодами спалювати і тирсу, але тут важливо пам`ятати, що таке паливо не повинно перевищувати показник в 30% від загального обсягу поміщеного в камеру завантаження матеріалу.

Як уже згадувалося вище, саморобний котел тривалого горіння буде працювати з максимальною віддачею тільки на сухій деревині, тобто тієї, показник вологості якої не становить понад 40%. Крім того, подібні заходи не тільки дозволять збільшити потужність обладнання, але і продовжать термін його служби.

Тому важливо заздалегідь упевнитися в тому, що паливо добре просушено і не містить великої кількості вологи, в іншому випадку робота апарату буде менш ефективною.

Креслення котлів тривалого горіння

Будь-яке самостійне виробництво того чи іншого обладнання обов`язково має супроводжуватися консультаціями з різними схемами монтируемого приладу. Так, креслення саморобних котлів піролізного типу легко можна знайти як в різних будівельних організаціях, що займаються складанням такого обладнання, так і в Інтернеті.

Ці плани зазвичай відображають місце розташування функціональних частин майбутнього приладу (топки, димовідвод, теплообмінник та ін.). Часто на них також нанесені точні розміри конструкції, що монтується, що, безумовно, полегшує весь процес роботи. Головне - вміти розбиратися в кресленнях і слідувати вказівкам.

Не варто забувати, що в разі неправильної зборки апарат може в кращому випадку не заробити, а в гіршому - стати загрозою для безпеки, оскільки будь-які маніпуляції з вогнем, як відомо, вимагають чіткого дотримання заходів безпеки. Погано змонтована конструкція може спричинити за собою непередбачувані наслідки, тому всі етапи потрібно виконувати грамотно і уважно.

Матеріали для самостійної збірки котла

Для того щоб правильно виготовити саморобний піролізний котел, слід мати в наявності необхідні матеріали та інструменти. Ось їх перелік:

• електродрель;
• кілька упаковок електродов;
• апарат для зварювання (краще постійного струму) ;
• відрізний круг на 230 мм;
• болгарка;
• коло для шліфування на 125 мм;
• листи металу товщиною в 4 мм;
• вогнетривкий цеглу;
• труби різного діаметра;
• кілька профільних труб товщиною 2 мм;
• Вентилятор;
• відображає температуру датчик;
• деяка кількість сталевих смуг з різними показниками товщини і ширини.

У випадку з таким обладнанням краще використовувати 4-міліметрову сталь. Однак конструювати саморобні котли можна і за допомогою матеріалу товщиною в 3 мм, що зазвичай робиться з метою економії.

Процес виготовлення котла тривалого горіння

Починається процес складання з вирізання чотирьох стінок для майбутнього приладу з готової листової сталі. При цьому в передній грані за допомогою болгарки потрібно випиляти два отвори, один з яких призначений для зольника, а інше - для топки.

Задню частину котла поки можна не чіпати, а решту три необхідно міцно зварити один з одним. Утворилися в результаті роботи грубі шви слід ретельно зашліфувати болгаркою.

Саморобні котли на твердому паливі мають в своїй конструкції теплообмінник, всі складові частини якого також повинні бути щільно зварені, а що з`явилися нарости - зачищені. Потім можна починати монтаж цього пристрою безпосередньо всередину печі.

Розташувати топку, на відміну від заводських моделей, краще вгорі, а не внизу. За допомогою колосникових грат її потрібно відокремити від відсіку газифікації, що знаходиться вище. Камеру згоряння обов`язково необхідно облицьовувати вогнетривкою цеглою, уклавши його з усіх боків.

Потім можна монтувати дверцята, при цьому важливо забезпечити їм максимальне прилягання до стінок конструкції.

Виготовивши димовідвод, потрібно зафіксувати датчик для визначення температури, основна функція якого - контроль процесу горіння і відображення потужності роботи котла.

Далі потрібно вирізати призначені для всіх труб отвори, зафіксувати задню стінку за допомогою зварювального апарату і обробити нерівні кути. Завершується процес складання перевіркою роботи готового приладу. Відсутність виділяється чадного газу, означає, що обладнання повністю придатне до роботи.

Саме за такою схемою повинні монтуватися найпростіші саморобні котли, принцип роботи яких заснований на піролізі.

Рекомендації по збірці котла на дровах

Для того, щоб у процесі виготовлення не виникло серйозних труднощів, а обладнання згодом працювало надійно, рекомендується звернути увагу на наступні рекомендації, здатні допомогти при установці:

• Вкрай важливо оснастити систему обмежувачем, що дозволяє контролювати надходить в камеру згоряння повітря. Для його конструювання підійде труба, що має діаметр близько 70 мм, при цьому має трохи більшу довжину в порівнянні з корпусом приладу. До нижньої частини обмежувача потрібно приварити диск із сталі, який повинен знаходитися на відстані приблизно в 40 см від стінок підстави, а кришку котла необхідно оснастити спеціальним поглибленням для його монтажу.
• Саморобні котли опалення вимагають пристрою отвори для завантаження дров у формі прямокутника. Закривати його необхідно дверцятами, яка оснащена особливою накладкою із сталі, що забезпечує більш щільне зчеплення з корпусом.
• Труба для перенесення тепла повинна мати вигин. Це допоможе зробити віддачу енергії сильнішою.

Поради щодо експлуатації піролізного котла

Дуже важливо домогтися того, щоб робота цього обладнання проходила в безпечних умовах і не створювала жодної загрози для оточуючих. Так, варто пам`ятати, що існує деякі правила, що регламентують роботу подібного механізму. До них належать такі:

• монтувати саморобні котли можна виключно в нежитловий постройке;
• прилад не повинен знаходитися біля стін та інших предметів у приміщенні ближче, ніж на 30 см;
• для безпеки експлуатації апарату буде правильніше встановити його на бетонному або цегляному підставі;
• вкрай важливо обладнати в кімнаті з котлом хорошу вентиляцію, щоб продукти горіння не скупчувалися всередині приміщення, а виходили наружу;
• для захисту димоходу приладу від конденсату рекомендується утеплити його за допомогою мінеральної вати.

Дотримання цих нескладних правил дозволить не тільки домогтися максимальної ефективності роботи котла, а й значною мірою продовжить його експлуатаційний термін і позбавить від необхідності виконання яких би то не було ремонтних робіт.