Шпаклівка гіпсокартону перед поклейка шпалер

Багато людей дивуються, навіщо потрібна шпаклівка стін з гіпсокартону. Адже поверхні і так рівні. Однак професійні будівельники називають кілька причин, за якими перед поклейка шпалер шпаклівка гіпсокартону просто необхідна.

В першу чергу, шпалери клеяться не назавжди. Одного разу їх захочеться поміняти. Якщо стіни не зашпакльовували, то полотна шпалер будуть зніматися з гіпсокартону разом з верхнім шаром гіпсу.

Якщо ж поклейка шпалер передбачається зверху вже наявних, то і тут можуть виникнути деякі труднощі. Так, старі темні шпалери можуть просвічуватися з-під нових світлих.

Шпаклівка гіпсокартону також допоможе приховати шви між листами. Це особливо актуально при поклейке шпалер пастельних тонів.

Для того щоб з-під полотен не проглядається дефекти, переходи, старі темні шпалери та інші вади, поверхні стін шпаклюють повністю.

Головним чином, ця процедура дозволить заощадити на ремонті в майбутньому.

Шпаклівка може являти собою суху суміш на цементній або гіпсовій основі. Її змішують безпосередньо перед нанесенням на стіни у відповідній ємності (цебрі або плоскою ванночці, наприклад) за допомогою будівельного міксера з водою. Крім того, шпаклівку можна купити вже готову до застосування.

Суміш може бути стартовою (до 2,5 мм) і фінішної (до 1 мм). Перша застосовується при ґрунтовному вирівнюванні поверхні, друга - для усунення незначних дефектів.

З інструментів для роботи буде потрібно три шпателя. Один невеликий і два побільше (40 і 60 см). Маленьким шпателем набирають суміш і наносять її на 40-ка сантиметровий. Нанесення на стіни здійснюють під кутом сорок п`ять градусів до поверхні. Розрівнюючи суміш, слід дотримуватися товщини шару не більше 1-2 мм. Залишки з великого шпателя видаляють маленьким.

Також доведення стін до чистового варіанту можна здійснити і гумовим шпателем.

Мазки рекомендується наносити «взаємно перпендикулярно».

Коли шпаклівка гіпсокартону виробляється шаром в 1 мм, а мазки наносять зліва направо, інструмент слід тримати так, щоб права частина його полотна розташовувалася вище лівої (від поверхні). При цьому зліва шар наноситься гладко і рівно, а праворуч - у формі напливу, який усувається при укладанні наступної смуги.

При нанесенні суміші на поверхні, як правило, залишаються смуги. Їх згодом можна буде легко видалити за допомогою наждачного паперу.

Між шпаклювальними шарами фахівці рекомендують нанести на поверхню ґрунтовку.

Для створення першого шару застосовується стартова суміш. Нанесення другого (фінішного) шару здійснюють великим (60 см) шпателем. Технологія при цьому не змінюється - з маленького інструменту суміш переноситься на великий, потім на поверхню. При цьому шпаклівка повинна розташовуватися приблизно по центру шпателя.

Суміш протягом, як правило, доби висихає. Після цього здійснюється шліфування.

Фахівці радять застосовувати спочатку грубозернисту, а потім мелкозернистую наждачний папір. При цьому головне, щоб шпаклівка гіпсокартону була затерта до дірок. Якщо почне проглядатися основа, доведеться повторювати все знову. Після шліфування поверхня повинна бути рівною, гладкою, без шорсткостей. Шліфування проводиться після нанесення і висихання як першого, так і другого шару.

За зазначеної технології здійснюється і шпаклівка стелі з гіпсокартону.

Після роботи слід очистити весь інструмент, який застосовувався. Поки суміш свіжа, це легко можна зробити в теплій воді. Своєчасно необхідно очищати і використовувалися ємності від розчину. Не слід викидати залишки шпаклювальною суміші в каналізацію, в іншому випадку вона може засмітитися.