Багаторічний і неповторний иберис: вирощування з насіння
Опис
Иберис, вирощування з насіння якого останнім часом стало дуже поширеним, прийшов до нас з давньої Іспанії. У нашій країні більш відомими є такі його найменування, як разнолепёстка, Стенников і перечнік. Зовні кожен з примірників являє собою невеликий кущик, на якому розташувалися маленькі квіточки. Зараз иберис зустрічається практично в кожній країні, для якої характерний помірний клімат. Незважаючи на його приналежність до крестоцветним, рослина не рахується їстівним. У той же час воно відрізняється неймовірно приємним ароматом. Існує близько 40 видів цих квітів. Серед них самими невибагливими вважаються иберис зонтичний, гіркий, скельний і вічнозелений.
Збір насіння
На постійне місце насіння иберис висаджуються в другій половині травня, а його цвітіння стартує приблизно на початку серпня місяця. Після того як квітки відпадуть, рослину необхідно видалити з клумби. Саме в цей час рекомендується збирати насіння для подальшого розведення квітів. Иберис, вирощування з насіння якого передбачає викопування рослини разом з корінням, повинен бути поміщений в прохолодне сухе місце, де і відбувається їх дозрівання. Насолоджуватися квітами, зібраними в елегантні довгі суцвіття, можна буде вже на наступний рік. Цікавим нюансом є те, що при вирощуванні з насіння різні види иберис краще розташовувати поблизу, адже комахи при запиленні допоможуть схрестити їх. В результаті цього вийдуть досить оригінальні квіти.
Вирощування
Иберис, вирощування з насіння якого стало так популярно останнім часом, є дуже невибагливою рослиною. Воно любить сонце і зазвичай добре росте на піщаному, суглинистому або кам`янистому ґрунті. Бажано, щоб грунт характеризувалася високою проникністю повітря. Насіння починає проростати приблизно через десять днів після посадки. Коли це відбудеться, рекомендується зробити проріджування приблизно на 15 сантиметрів, що дозволить в майбутньому істотно продовжити цвітіння такої рослини, як иберис. Вирощування з насіння є далеко не єдиним методом, адже є ще розсада. При її використанні насіння необхідно посіяти в захищену грунт в березні місяці. А вже в травні вона висаджується на постійне місце, відповідне перерахованим вище вимогам. Більш того, деякі садівники віддають перевагу живцюванню, яке передбачає укорінення в парнику або під плівкою зрізаних після цвітіння живців.
Хвороби і шкідники
Як і багато інших рослини сімейства, иберис багаторічний піддається негативному впливу шкідників і хвороб. Найбільш вразливою при цьому є коренева система, найлютішими ворогами якої вважаються грибки, що вражають і ослабляють її. Щоб їм протидіяти, необхідно уважно стежити за своїми клумбами і в разі виявлення заражених рослин негайно їх видаляти, а грунт дезінфікувати. Завдають непоправної шкоди квітці і деякі комахи, зокрема, борошнисті червеці. Якщо вони з`являються на суцвіттях або листочках, рослину необхідно обробити відповідними препаратами.