Молитви на торгівлю, традиції російського купецтва

Торгівля на Русі завжди вважалася справою добрим, торгові ряди розташовувалися в центрі міст і були місцем жвавим. На ринковій площі проводилися народні гуляння в свята.

У радянські часи торгівля була «в загоні», держава монополізувала її і карало будь-який прояв ініціативи (згадаємо, чим закінчився НЕП). Виросли при Радах покоління вважали приватну торгівлю чимось ганебним (між тим, російська інтелігенція в імміграції торгівлі не гребувала). Слава Богу, ці часи давно в минулому, сьогодні російська торгівля відродилася але залишилася, як би, без коренів. А адже російське купецтво мало багаті традиції та цікаві (і корисні в торговому справі) звичаї.

Російська торгівля мала національні особливості, характер і колорит, це збереглося в історії та фольклорі. Купецькийпрошарок було дуже багатим, але при цьому російські купці не тільки не були скупими, але навіть не намагалися економити (ні, господарство вони вели розумно, але скнарами були). Не боялися гуляти і витрачати зароблене, дарувати дорогі подарунки. У купецьких будинках було прийнято демонструвати своє багатство. Якщо в будинку, наприклад, було дві голови цукру (в ті часи це був дорогий делікатес) то на стіл подавали відразу обидві (і взагалі подавали все найкраще, гостинність було для купців обов`язковим). Те ж стосується і нарядів купецьких дружин, на них не економили. Хвастаючи багатством, вони не боялися «пристріту» недоброзичливців і заздрісників.

Купецьке справа була шанованою, але й непростим, і небезпечним. Нерідко їм доводилося їздити з товаром в далекі краї побоюючись розбійників. Та що там, лихі люди могли чекати і в найближчому лісі.

У купців був свій кодекс честі, адже угоди, в ту пору, укладали часто без документів, покладаючись тільки на чесне слово.

Справа в тому, що купці цінували свою удачу і були в ній впевнені. Всі купці були глибоко віруючими і віруючими, сподівалися на допомогу Божу в торгівлі і Бог їх не забував (по вірі відплачується). Існував і спеціальний звичай, молитва для роботи купецької. Купці вміли бути вдячними, на купецькі гроші побудована більшість російських церков.

Молитва на хорошу торгівлю здавна допомагала російським купцям у їхніх справах, допоможе вона і нинішнім торговцям, їх нащадкам. Перед здійсненням важливої угоди купець обов`язково йшов до церкви, ревно молився і, не економлячи, ставив свічки, по виході з церкви роздавав милостиню. Якщо угода була особливо значущою, купці, крім молитви на торгівлю, давали обітницю частину грошей від неї віддати церкві або на благодійність. Але самим «правильним» обітницею вважалося замовити для церкви ікону або прикрасити ризу (оклад) для ікони.

Молилися про торгівлю перед іконами Спаса, Богородиці або свого святого покровителя. Але особливо шанували святого Іоанна Сочавського, який вважається покровителем торгівлі. Святий Іоанн прихильно приймає купецькі молитви на торгівлю бо й сам, за життя, був купцем. Спочатку читають молитву до Святого (або до Образу Спаса, Богородиці), потім, своїми словами, просять про допомогу (можна робити це і «про себе»). Щоб збільшити силу молитви на торгівлю (якщо ваша ситуація дійсно складна), добре замовити Іоанну Сочавскаму водосвятний молебень. Водою, освітленій на цьому молебні, потрібно окропити офіс або ваше робоче місце і товар, при цьому читаючи молитву святому. Такий молебень можна замовляти неодноразово. На робочому місці бажано мати невеликий образ Іоанна, щоб мати можливість щодня підносити йому молитви на торгівлю (під час молитви добре б запалювати церковну свічку перед образом) і дякувати за допомогу. Ікону святого потрібно поставити на чільне місце і ставиться до неї бережно і з повагою.

Звичайно, крім молитви на торгівлю, у купців було чимало обрядів, звичаїв і прийме на гроші. Вони ретельно дотримувалися, оберігалися від сторонніх і передавалися у спадок. Але це вже тема для окремої статті ...