Богиня Веста. Богиня Веста в Стародавньому Римі

Священної стихією люди здавна вважали вогонь. Це світло, тепло, їжа, тобто основа життя. З шануванням вогню пов`язана у стародавніх богиня Веста і її культ. У храмі Вести в Древньому Римі горів вічний вогонь як символ сім`ї і держави. У інших індоєвропейських народів невгасимий вогонь теж підтримувався в храмах вогню, перед ідолами, і в священних вогнищах будинків.

Богиня Веста в Стародавньому Римі

За легендою вона народилася від бога часу і богині простору, тобто виникла перша у світі, призначеному для життя, і, наповнивши енергією простір і час, дала старт еволюції. На відміну від інших божеств римського пантеону, богиня Веста не мала людського вигляду, вона була уособленням світлоносного і життєдайного полум`я, в її храмі не було статуї чи іншого зображення цього божества. Вважаючи вогонь єдиною чистою стихією, римляни уявляли Весту дівочої богинею, яка не взяла шлюбних пропозицій Меркурія і Аполлона. За цей верховний бог Юпітер наділив її привілеєм бути самої шанованої. Одного разу богиня Веста ледь не стала жертвою еротичних бажань бога родючості Приапа. Пасущийся неподалік осел гучним ревом розбудив задрімали богиню і тим врятував її від безчестя.

З тих пір в день святкування Весталійпосвященних ослів було заборонено запрягати в роботу, а на світильнику богині була зображена голова цієї тварини.

Вогнища Вести

Її полум`я означало велич, процвітання і стійкість Римської імперії і не повинно було згаснути ні за яких обставин. Самим священним місцем у римському місті був храм богині Вести.

Вважається, що звичай запалювати вічний вогонь на честь захисників своєї батьківщини бере початок із традиції шанування цієї богині. Оскільки римська богиня Веста була покровителькою держави, храми або вівтарі її зводилися в кожному місті. Якщо його жителів виїжджали з міста, вони вивозили з собою полум`я з вівтаря Вести, щоб запалити його там, куди прибудуть. Вічний вогонь Вести підтримувався не тільки в її храмах, а й в інших публічних будівлях. Тут влаштовували зустрічі закордонних послів, бенкети в їх честь.

Весталки

Так називалися жриці богині, які повинні були підтримувати священний вогонь. Дівчаток на цю роль відбирали ретельно. Вони повинні були бути представницями самих знатних будинків, володіти незрівнянною красою, моральною чистотою і цнотливістю. Все в них повинно було відповідати образу великої богині. Свою почесну службу весталки несли тридцять років, весь цей час проживаючи при храмі. Перше десятиліття було присвячено поступового навчання, в інші десять років вони скрупульозно виконували ритуали, а останнє десятиліття навчали своєму ремеслу молодих весталок. Після цього жінки могли повернутися в сім`ю і вийти заміж. Тоді їх називали «не вести», тим самим підкреслюючи право на заміжжя. Весталок шанували з тим же пієтетом, що і саму богиню. Шану і повагу до них були такими сильними, що в силах весталок було навіть скасувати страту засудженому, якщо він під час їхньої ходи зустрічався їм на шляху.

Весталки повинні були свято зберігати і оберігати свою невинність, оскільки порушення цього правила було схоже падіння Риму. Також лихами державі загрожувало згаслі полум`я на вівтарі богині. Якщо те чи інше відбувалося, весталку карали жорстокою смертю.

Історія, сім`я і держава

Історія і доля імперії була у свідомості людей так тісно пов`язана з культом Вести, що падіння Риму безпосередньо пов`язували з тим, що правитель Флавій Граціан в 382 році від Різдва Христового погасив вогонь у храмі Вести і скасував інститут весталок.

Поняття сім`ї і держави в Стародавньому Римі були нарівні, одне вважалося засобом зміцнення іншого. Тому богиня Веста вважалася берегинею і сімейного вогнища. Дослідники вважають, що в давнину верховним жерцем Вести був сам цар, подібно до того, як глава сімейства був жерцем домашнього вогнища. Кожна прізвище вважала цю вогненну богиню та особистої своєю покровителькою. Полум`я отчого вогнища представники роду підтримували з тією ж педантичністю, що і весталки в храмі, оскільки вважалося, що цей вогонь означає фортеця родинних уз і благо всієї родини. Якщо полум`я раптом гасло, в цьому вбачали погана прикмета, а помилка негайно виправлялася: за допомогою збільшувального скла, сонячного променя і двох дерев`яних паличок, які терли один про одного, вогонь розпалювали знову.

Під пильним і доброзичливим оком богині Вести проводилися шлюбні церемонії, в її вогнищі пекли весільний ритуальний хліб. Тут укладалися сімейні договори, дізнавалися волю предків. Нічого поганого і недостойного не повинно було відбуватися перед священним вогнем зберігається богинею вогнища.

У Стародавній Греції

Тут богиня Веста називалася Гесте і мала те ж саме значення, покровітельствуя жертовному вогню і сімейного вогнища. Її батьками були Кронос і Рея, а наймолодшим братом - Зевс. Греки не відмовлялися бачити в ній жінку і зображували її у вигляді стрункої величної красуні в накидці. Перед кожним значущим справою їй приносили жертви. У греків збереглася навіть приказка «починати з Гесте». Головним осередком богині вогню вважалася гора Олімп з її небесним полум`ям. Античні гімни оспівують Гестію «зеленотравной» володаркою «з ясною посмішкою» і закликають «щастям подути» і «здоров`ям з цілячи длань».

Слов`янське божество

Чи була своя богиня Веста у слов`ян? Деякі джерела говорять про те, що так звалася у них богиня весни. Вона уособлювала пробудження від зимового сну і початок цвітіння. Життєдайний вогонь у даному випадку сприймався нашими предками як могутня сила, що являє магічний вплив на оновлення природи і родючість. Не виключено, що язичницькі звичаї, в яких задіяний вогонь, пов`язані з обожнюванням цієї богині.

Запросити у свій будинок слов`янську богиню весни було не важко. Досить вісім разів обійти житло за годинниковою стрілкою, примовляючи «Удача, щастя, достаток». Жінки, які навесні вмивалися талою водою, мали, за повір`ями, шанс довго залишатися молодими і привабливими, як сама Веста. Слов`янська богиня символізувала також і перемогу світла над темрявою. Тому її особливо звеличували в перший день нового року.

Хто такі вести у слов`ян

Так називали дівчат, які знають премудрості ведення господарства та задоволення чоловіка. Їх можна було без остраху видавати заміж: з вест виходили добрі господині, мудрі дружини і дбайливі матері. На противагу цьому, нареченими звали якраз тих молодих осіб, які були не готові до заміжжя і сімейного життя.

Боги і зірки

У березні 1807 німецький астроном Генріх Ольберс відкрив астероїд, який назвав ім`ям давньоримської богині Вести. У 1857 році англійський вчений Норман Погсон дав відкритого їм астероїда ім`я давньогрецької її іпостасі - Гестии.