Ловля на жерлиці - спадщина предків

Ловля на жерлиці - це старовинний спосіб рибного лову, по-своєму дуже цікавий і практичний. Найчастіше на жерлиці ловлять щуку, але її застосовують, хоч і рідше, також для лову сома, судака, миня, окуня.

Ловля на жерлиці - це живцевою вид рибного лову, для якої використовується особливе рибальське пристрій. Існують літні та зимові види жерлиці. Літні жерлиці діляться на берегові і плавучі (т.зв. «гуртки»), зимові жерлиці бувають надлёдние і підлідні.

Конструкція річної (берегової) жерлиці:

- гачок з живцем (зазвичай двійник або трійник, але можна використовувати і одинарний гачок) -

- грузіло-

- волосінь або шнур (товщина залежить від розмірів риби, для якої встановлюється жерлица) -

- пристосування для намотування волосіні або шнура (котушка або дерев`яний сучок з розгалуженням) -

- жердину, який встановлюється на березі під нахилом до водоймища.

Котушка або сучок з хрестоподібно намотаною волосінню (шнуром) кріпиться до берегового жердини. Плавучі жерлиці встановлюються з човна, і потім на човні перевіряються, бажано це робити 2 рази на добу.

Конструкція зимової жерлиці:

- прут, який закріплюється біля лункі-

- волосінь, закріплена на прут-

- сигналізатор клювання (гілка, клаптик і т.д.) -

- гачок з жівцом-

- грузило

Надлёдние жерлиці відрізняються від підлідних тим, що в останніх не передбачений сигналізатор клювання. Таким чином, ловля на жерлиці підлідні - це, так би мовити, пасивний вид рибного лову. Тобто, можна поставити жерлиці ввечері, а улов зібрати вранці. Рибалки часто самі виготовляють жерлиці, тому їх видів і конструкцій існує дуже багато. У кожного досвідченого рибалки свої тонкощі і секрети з їх виготовлення і застосування.

Досить популярна зимовий лов судака на жерлиці. Зазвичай їх ставлять неподалік від коряжника, топляков, на виході з ям, тобто в місцях, де рельєф дна змінний. Велика удача для рибалки - потрапити на зграю судака, або на яму, де він мешкає. Для цього жерлиці потрібно постійно переставляти при слабкому клюванні. Для насадки на жерлицу при лові судака беруть донну дрібну рибу - бичка, окуня, бабку або йоржа, адже судак любить шукати їжу ближче до дна. Як відомо, чим довше на водоймі тримається лід, тим він толще, і тим менше кисню у воді, тому краще всього ловити рибу на зимову жерлицу в першій половині зими, в грудні і початку січня. Також хороша клювання спостерігається по ранній весні, по останньому льоду. Але в цей період треба бути дуже обережним, оскільки часто трапляються розтріскування льоду. При зимовій ловлі судака на жерлиці в річках для живця використовують тюльку чи верховку, причому, зручно використовувати її в замороженому вигляді, адже на течії вона виглядає для хижої риби як жива.

Ловля на жерлиці в іншу пору року вимагає дотримання нехитрі правил по їх установці: навесні жерлиці ставлять на середній глибині, в тихих місцях, влітку бувалі рибалки радять ставити їх біля корчів і трав, ближче до осені - в просторих, відкритих місцях водойм.

Щоб ловля риби на жерлиці була ефективною, потрібно встановити на різній глибині не менше 5 жерлиць, які розташовують у водоймі в різних місцях, на приблизної відстані близько 10 метрів один від одного. Відомо, що судаки кожен контролюють свою територію, тому в одному місці навряд чи вийде зловити кілька рибин.

Для лову щуки на жерлиці застосовується більше жерлиц, приблизно 10, але потрібно пам`ятати про місцеві правилах рибної ловлі, дізнатися, чи є обмеження по кількості жерлиц для однієї людини.

Багато любителів рибної ловлі зневажливо ставляться до лову на жерлиці, адже такий спосіб не вимагає безпосередньої участі рибалки, але при цьому підготовка до нього - досить трудомістка справа, і з цих причин ловля риби на жерлиці - не для всіх. Але є в цього способу і чимало прихильників.