В'язання шапки гачком: поради початківцям

Ажурність і легкість плетіння, оригінальність фактури і краса візерунків - всі ці якості притаманні в`язання шапки з допомогою гачка. Завдяки цьому подібні вироби завжди захоплюють увагу оточуючих людей. Щоб головний убір виглядав привабливо і акуратно, необхідний певний досвід роботи і наявність обов`язкових умінь, адже з ходу Крючкова в`язання шапки з відворотом не освоєний.

Існує кілька правил, які потрібно враховувати, починаючи в`язання шапки гачком.

По-перше, слід добре продумати вибір кольору пряжі, з якої буде виконано в`язання. Шапка повинна не тільки підходити до обличчя, але й гармоніювати з кольором одягу. Вона може бути складена з різнокольорової гами ниток.

Для виконання шапки типу ковпак або округлої форми краще взяти товсту вовняну пряжу і спиці 5-6 номера. Це дозволить надати виробу потрібну форму. Виконаний з товстої пряжі візерунок виглядає більш ефектно, ніж з тонкої. Винятком є берети, які в`яжуть з тонких ниток, що надає їм м`яку форму. В`язання шапки гачком з мохеру роблять за допомогою трикотажної підкладки або під час в`язання до мохерової нитки підключають вовняну, більш щільну.

Виготовляти шапки зазвичай починають з окантування обідка, при цьому використовується в`язка гумкою. Розрахувати кількість петель не так то й просто, бо гумка має високу еластичність. Ободок також має властивість швидко розтягуватися. Тому практичніше починати в`язання шапки гачком тулію зверху, а вже наприкінці доробляти ободок, при цьому можна стягнути полотно до необхідного розміру. Окантовку найкраще в`язати без накиду стовпчиком, при цьому гачок слід вводити під задню (далеку) стінку петлі.

Шапки, виготовлені за допомогою гачка, довго тримають форму, так як в результаті виходить дуже щільне полотно, яке практично не розтягується. Часто виникає питання, коли завершується в`язання шапки, як закінчити роботу. Це необхідно робити, починаючи від центру зверху і потім продовжувати по колу, поки головний убір не прийме необхідний обсяг і розмір.

Визначившись з фасоном вироби, слід зняти мірки. Вихідною точкою виступає лінія обідка: вона повинна мати розмір окружності голови, наприклад, 54 см. Мірка повинна проходити над рівнем брів по лобовій частині і ззаду по самій опуклою точці потилиці. Вимірювальна стрічка повинна бути туго натягнута. Потім визначають відстань від краю шапки спереду, ззаду і з боків. Остання мітка знімається по скроневої частини, починаючи від верхівки. І в кінці ще потрібно визначити відстань від середини потилиці до мочки вуха.

За отриманими даними потрібно зробити основу-викрійку. Цей елемент повинен відповідати фасону головного убору. Діаметр такої шапки складає третю частину обсягу голови. Це дуже важливий показник, який необхідно враховувати створюючи шапку від верхівки. Якщо робиться в`язання шапки гачком з товстої нитки, то варто до розміру обсягу голови додати півтора сантиметра припуску на вільне облягання. А при використанні ниток середньої товщини можна обійтися без припуску.

Виготовляючи шапочку довільної форми, заздалегідь слід подбати про викрійці-основі, на яку слід нанести необхідний фасон. Даний прийом використовується в шиття. Так, наприклад, для шапки кулястої (округлої) форми потрібно додати 8 см на вільне облягання, цей припуск потрібно рівномірно розподілити по ширині полотна, а висоту слід збільшити на 3 сантиметри.

Для того, щоб верхня частина майбутнього виробу мала округлу форму і не містила зборок, виконуючи в`язання шапки гачком, потрібно збавляти петлі на 8 см, починаючи від верхівки. Робити це слід через ряд, в якому необхідно скорочувати не більше 7 петель за один прохід.