Хто був першим чемпіоном світу з шахів? Чемпіони світу з шахів серед чоловіків

Ще в Давньому Єгипті любили шахи, про що свідчать настінні малюнки тих часів. В античності же проводилися олімпіади і різні турніри, тому неможливо зараз сказати, хто був першим чемпіоном світу з шахів у ті часи. Пильно стежити за розвитком подій в даній сфері стали лише з часів середньовіччя, коли починають видаватися перші книги про шахових позиціях і мистецтві цієї гри, а також проводитися більш впорядковані змагання.

Передісторія серйозних шахових змагань

Уже в середньовіччі з`явилися наукові праці, що демонструють глибокий аналіз гри. Цілком можливо, що автори даних книг цілком могли б вийти переможцями на міжнародних турнірах. Так, загубленим і майже міфічним вважається праця Франциска Вісента, випущений в 1495 році в Валенсії. А ось дійшла до нас роботу Даміано, видану в Римі в 1512 році, Авербах вважає якраз плагіатом книги Вісента.

Ще одним відомим автором став Луїс Рамірес де Лусена, що випустив свою книгу в 1497 р в Саламанці. Саме його кандидатуру багато хто вважає найбільш відповідною при розгляді питання, хто був першим чемпіоном світу з шахів.

Турніри і матчі 16-го - середини 19-го століття

Достовірні документальні підтвердження серйозних змагань відносяться до турніру в Римі в 1560 р Саме там переможцем вийшов Рюи Лопес де Сегура, який здолав найсильніших шахістів того часу. У Мадриді міжнародний шаховий конгрес був проведений в 1575 році, проходив він при дворі короля Філіпа II. Тут переміг Джованні Леонардо да Кутро з Італії.

Кращим серед кращих з 1619 року вважався Джоакіно Греко. Цей шахіст подорожував по різних країнах, включаючи Францію, Італію, Англію, Іспанію та Америку, скрізь перемагаючи найсильніших гравців.

У 18-му столітті прославилися такі шахові чемпіони, як Кермюр Легаль і Андре Філідор Француа Данікан. Перший особливо запам`ятався партією з Сен-Брі, де поставив унікальний мат (названий потім Матом легальний) у грі без тури. Філідор в юності поступався легальний, але в 1747 р після лондонського матчу з Філіпом Стамм був визнаний кращим гравцем.

Цікавий матч Луї Шарля Мае де Лабурдонне з А. Мак-Доннел, який пройшов в 1834 р в Лондоні. Переможцем був визнаний Лабурдонне, хоча матч і був перерваний. У тому ж році також в Лондоні Лабурдонне програв два матчі Олександру Мак-Доннеллі. Матч 1843 в Лондоні, де П`єр Шарль Фурньє де Сент-Аман обійшов Говарда Стаунтона, був не настільки яскравим. Той період вважають занепадом. Стаунтон взяв реванш над Сент-Гаман у матчі в Парижі в тому ж 1843, залишившись чемпіоном. У 1949 році було проведено турнір в Лондоні за нокаут-системою, де першим став Генрі Томас Бакль.

Початок нової шахової епохи

Новим злетом у шахах вважають період з 1851 р, коли з`явився великий Адольф Андерсен, який переміг також у Лондоні за нокаут-системою. На цей турнір від усіх країн були запрошені лише найкращі шахісти. Так що Андерсен міг би теж претендувати на місце того, хто був першим чемпіоном світу з шахів.

Слідом яскравою зіркою зійшов Морфи в 1858 р Він зумів перемогти Андерсена в матчі в Парижі. Цей шахіст отримав золоту корону і срібний вінок в 1859 р в Бостоні.

Офіційні чемпіони світу з шахів серед чоловіків

Початком відліку офіційних змагань світового масштабу вважають все ж 1866, коли в документах прослизнуло назву «першість світу». Це дозволило припинити суперечки про те, хто був першим чемпіоном світу з шахів. Оним був оголошений саме Вільгельм Стейніц, який переміг у цьому матчі Андерсена.

А от з 1867 по 1883 світових чемпіонатів не проводили, хоча імена колиш, Вінавера, Ноймана і Чигоріна увійшли в історію. Включили до списку чемпіонів Йоганна Цукерторта, що переміг у лондонському супертурнірі в 1883 р

Другим у шахові чемпіони потрапив в 1894 р німець Емануїл Ласкер, який переміг у США Стейніц. Хоча в супертурнірі 1895 в Гастінгсі він змістився на третє місце, але чемпіоном переможець турніру Гаррі-Нельсон Пільсбері оголошений не був. Зате Ласкер перемагав у супертурнірах в Санкт-Петербурзі в 1914-му і в Нью-Йорку в 1924 р

У 1921 р Ласкер поступився титулом кубинцю Хосе-Раулю Капабланке. Наступним чемпіоном став Олександр Альохін, перемігши Капабланку в 1927-му. Матч 1935 виграв голландець Махгіліс Ейве, що зумів обіграти Альохіна, але не самостійно, а за допомогою гросмейстерів на чолі з Ласкером. У 1937 р Альохін повернув собі титул, залишаючись непереможеним чемпіоном до самої смерті: шахіста отруїли в 1946 р

З 1948 р Міжнародна шахова федерація (ФІДЕ) взяла на себе організацію матчів, де визначалося першість світу. У 1948 р перемогу здобув Михайло Ботвинник (СРСР). Його змінив співвітчизник Василь Смислов в 1957 р У 1960 р переможцем вийшов Михайло Таль (СРСР). У 1963 р Ботвинника обіграв Тигран Петросян (СРСР), а той поступився в 1969 р Борису Спаському. Перемога в 1972 р дісталася американцеві Боббі Фішер. Далі був росіянин Анатолій Карпов в 1975 р, а в 1985 р його обійшов Гаррі Каспаров.

Падіння і злети останніх десятиліть

Період з 1992 по 2006 р вважають смутним часом. У 1993 р Каспаров розсварився з ФІДЕ, був позбавлений титулу (чемпіоном 1992 стали вважати Фішера), і створив свою лігу - Професійну шахову асоціацію. В рамках нової організації Каспаров виграв у Шорта і став чемпіоном 1993 за версією ПША, а за версією ФІДЕ першим став Карпов. Так що на рубежі століть найбільш сильними були чемпіони світу з шахів Каспаров, Карпов, Фішер.

Далі ФІДЕ був обраний формат нокаут-системи, де з`явилися такі чемпіони, як Халифман, Ананд, Пономарьов, Касимжанов, Топалов. ПША ж розпалася, лігу стали називати першістю за класичною версією (перемога над чинним чемпіоном), де Каспарова обійшов Крамник в 2000 р Лише в 2006 р провели об`єднавчий матч між чемпіонами за обома версіями, де Крамник переміг Топалова, ставши абсолютним чемпіоном світу.

У 2007 найсильнішим став Вішванатан Ананд. У 2013 р його змінив норвежець Магнус Карлсен.

Кращі шахістки планети

Якщо чемпіони світу з шахів серед чоловіків простежуються углиб століть, то жінки активну участь у змаганнях стали брати порівняно недавно. Відлік ведеться з 1927 року, коли в Лондоні офіційно був проведений жіночий чемпіонат світового масштабу. Віра Менчик - перша чемпіонка світу з шахів. Примітно, що, будучи донькою чеха і англійки, народилася і до 15 років вона жила в Москві, лише потім переїхала з батьками до Англії. Підтвердила Менчик свій титул в численних матчах і турнірах, які проходили в різних містах світу в період з 1927 по 1939 рік, але в 1944 р вона загинула, так і залишившись чемпіонкою.

Наступною чемпіонкою стала радянська шахістка Людмила Руденко в 1950 р, коли поновилися матчі на першість світу. Її змінила співвітчизниця Єлизавета Бикова в 1953 р Ще одна радянська шахістка Ольга Рубцова відвоювала титул в 1956 р, але знову поступилася Бикової в 1958 р Потім кращими в світі ставали також радянські спортсменки, але вже з Грузії: Нона Гапріндашвілі з 1962 р і Майя Чибурданідзе з 1978 р

Лише в 1991 р найсильнішою стала китаянка Се Цзюнь, поступалася першість венгерці Жуже Полгар в 1996 р і знову піднялася на вершину в 1999 р У 2001 р чемпіонкою стала Чжу Чень із Китаю, в 2004 р кращою визнана Антоанета Стефанова з Болгарії , ну а в 2006 р першою стала китаянка Сюй Юйхуа. У 2008 р звання отримала росіянка Олександра Костенюк, яку змінила в 2010 р китаянка Хоу Іфань.

У 2012 р українка Ганна Ушеніна відвойовувала титул, але з 2013 р кращої знову стала Хоу Іфань.