Рококо (вишивка) для початківців: схеми та корисні поради

Вишивка в стилі рококо – рельєфна, і відбувається вона від однойменного стилю в мистецтві. "Рококо" перекладається як "раковина" або "завиток".

Епоха рококо

У першій половині 18 століття в Європі був період рококо. У Росії тоді правила імператриця Катерина Велика. Кращими зразками того часу були твори таких живописців, як Буше, Ватто і Фрагонар.

Період рококо ще іменують мініатюрним століттям. У цей час ідеалом краси вважалася мініатюрна, лялькова красуня невисокого зросту, володарка тонкою, затягнутою в корсет талії з вузькими плечима і маленьким ротиком. Найчастіше такі красуні вважали за краще носити сукні з глибоким декольте і неосяжно пишною спідницею. Рукава одягу прикрашалися багатошаровим мереживом, а самі сукні, як правило, шилися з шовку, батисту або тафти. Кращими кольорами суконь були пастельні відтінки: блідо-жовтий, блідо-зелений, рожевий і ніжно-блакитний. В якості прикрас виступали обручку, бантики і квіти – гірлянди квітів.

Характерними особливостями епохи були мініатюрність, декоративність, рельєфність і об`ємність. Не дивно, що це знайшло відображення й у вишивці. Так з`явився стиль рококо. Вишивка прикрашала одяг, настінні панно й домашній текстиль того часу.

Зараз вишивка рококо знову в моді. Майстрині прикрашають нею одяг і текстиль для дому. Вишивка рококо для початківців рукодільниць може здатися складною, але це не так. Є в ній свої премудрості, але їх небагато.

Вишивка рококо

Рококо – вишивка, що використовує дивовижний спосіб виконання робіт. Вони виходять об`ємними і дуже живими. А це не може не радувати майстринь. Тому даний стиль знову стає популярний.

Рококо дозволить вишивати різноманітні об`ємні зображення.

Для роботи потрібні:

• п`яльці;
• звичайні нитки різних кольорів;
• голка;
• ножиці;
• тканина.

Приступаємо до роботи

Насамперед, слід взяти тканину і натягнути її на п`яльці. Робота з п`яльцями завжди ідентична: кільце меншого діаметра поміщається з виворітного боку тканини, друге прикладається з лицьового. Кільця з`єднуються і звужуються за допомогою спеціального коліщатка. Тканина натягнута, можна приступати до роботи.

Спочатку вибирається ескіз, який ви хочете виконати в стилі рококо. Вишивка завжди починається з визначення майбутнього зображення. Зазвичай його наносять на тканину олівцем. Досвідчені майстрині ж воліють працювати на очей.

У голку протягується подвійна нитка. Голка протягується з лицьового боку. Потім нитку кілька разів обертають навколо вістря. Голка протягується в отримані кільця і петля затягується. Підсумком стає об`ємна смужка. Аналогічно можна виконати другу смужку. Основа рококо – вишивка подібними смужками. Ними можна вишити і квіти, і дерева, і багато іншого. Стиль вишивання і техніка дозволяють «оживити» в обсязі будь картини.

Основні прийоми

Вишивка рококо, схеми якої шукати необов`язково, виконується досить легко. Майстриня, освоївши кілька прийомів і швів, може створювати справжні шедеври.

Одним з поширених швів є «вузлик». Нитка закріплюється на виворітній стороні, після чого голка виводиться на лицьову сторону і повертається ліворуч. На вістрі робиться 2-3 навиваючи нитки. Після цього голка виводиться з лицьового боку на виворітну на відстані в 1-2 мм від попереднього проколу. Нитка простягається, а голка знову виходить на лицьову сторону. Потрібно переконатися, що вона виявилася впритул до попереднього проколу. Подібний шов дозволяє створити, приміром, серцевину квітки.

Шов «завдавши» схожий на «вузлик». Різниця лише в тому, що самих навиваючи на голці потрібно більше, від цього шов стає подовженим. До такого варіанту шва потрібна спеціальна голка: довга і однакова по товщині.

Нитка кріпиться з виворітного боку, потім голка виводиться на лицьову. Після цього слід виконати стандартний стібок під назвою «назад голку». Сама голка залишається в тканині, і навколо неї відмотується нитку. Притримаєте пальцями отримані навиваючи, проведіть через них голку, акуратно встромивши її в тканину, витягніть її з вивороту і закріпіть нитку. Таким швом відмінно виходять квіти: ромашки, хризантеми і навіть троянди.

Шов «петельки». Нитка кріпиться з вивороту, голка виводиться на лицьову сторону. Потім голку знову виводять на виворітну сторону, уколюючи її поряд з першим проколом. Слід простежити, щоб на лицьовій стороні залишилася невелика петелька. Голка знову виводиться на лицьову сторону і петля двічі фіксується за допомогою шва «строчка». Таким швом опрацьовується вся поверхня вишивала елемента малюнка, після чого петельки акуратно підрізають. Підсумком стає бархатиста поверхня, що нагадує килимовий ворс. Таким швом можна вишивати тварин або заповнювати середину у квітів.

Поради

Завдяки ряду рад таке заняття, як вишивка рококо, для початківців рукодільниць не складе труднощів. Отже, робота вийде красивою, якщо дотримуватися таких правил:

• Товщина голки повинна бути рівномірною. Це дозволить їй легко входити в навиті стібки.
• Тканини і нитки повинні відповідати один одному: якщо робота йде на легкої тканини, будуть потрібні тонкі нитки і так далі.
• Слід уважно підбирати нитки для роботи. Вони повинні бути рівними і пружними. У цьому випадку вони зможуть утримати форму закрутки.
• Під час роботи навиваючи слід щільно притримувати, інакше вони розкрутяться.
• Джгутики укладаються один до одного максимально близько і щільно, тоді робота буде виглядати краще.

При дотриманні правил і невеликому тренуванні стає зрозуміло, наскільки легка техніка рококо. Вишивка додасть шарм і підкреслить індивідуальність модниці. Умільці часто пробують себе в ролі дизайнерів, самостійно придумуючи прикраса для свого одягу. Такий вишивкою декорують трикотажні і джинсові речі, скатертини, серветки та інші домашні атрибути. Та й сам процес вишивання захоплює.

Техніка виконання візерунків

Багато рукодільниці прагнуть прикрасити одяг квітами, і для цього чудово підходить вишивка рококо. Схеми, як правило, не потрібні. Процес створення ромашок, ягідок, трояндочок, листочків і вузликів не складає труднощів.

Для створення ромашки голка виводиться з центру квітки. Потім її вколюють в тому місці, де повинен бути кінець пелюстки. Цей процес повторюється: голка знову виводиться в тому ж місці і встромляється туди ж, але при цьому на неї навивають кілька витків нитки. Так і виходить пелюстка ромашки. Аналогічно робляться інші.

Процес створення трояндочки майже не відрізняється від попереднього випадку. Єдиний виняток – у трояндочки пелюстки згорнуті.

При вишиванні ягідки нитка навивается на обидва кінці голки. Нитка закріплюється, стібок робиться зверху вниз. Голку не потрібно протягувати, з неї тільки знімається нитка, попередньо загорнута між двома кінцями голки. Останній виток нагадує вісімку. Після прошивання ягідки її верхню частину також пришивають до тканини.

При вишиванні листочка стежки-джгутики укладаються щільно один до одного у відповідній формі. А щоб зробити вузлик, потрібно згадати процес створення ромашки. Стібок з 3-4 витками завершується там же, де і почався.

Вишивка рококо на в`язаних виробах виконується аналогічним чином. Буде потрібно тільки більш товста голка і відповідні їй нитки.

На закінчення

Все нове – це добре забуте старе. Стиль рококо знову завойовує популярність. Прикрашені їм вироби інтереси, самобутні, підкреслюють індивідуальність і стиль. Виконується вишивка легко – освойте кілька стібків, і можна творити дива, перетворюючи повсякденний одяг у твори мистецтва.