Файл підкачки: а віз і нині там ...

Запропонований компанією Майкрософт механізм роботи з пам`яттю, що використовує файл підкачки, виявився настільки ефективний, що присутня у всіх операційних системах Windows (Віндовс). На момент появи він виявився надзвичайно затребуваний. Основна причина цього полягає в можливості запускати Віндовс-додатки, вимогливі до обсягу встановленої на комп`ютері оперативної пам`яті. Користувачі, які застали початок ери Windows та захід ДОС, пам`ятають, що на компакт-дисках з ДОС-програмами завжди вказувалися вимоги до конфігурації комп`ютера: тип відеоадаптера, швидкість процесора, розмір вільного дискового простору, а також обсяг оперативної пам`яті. Якщо пам`яті було менше, ніж було потрібно, то програму не запускалася. Це зараз, коли на більшості комп`ютерів встановлено систему Віндовс, подібні вимоги стали носити рекомендаційний характер (хоча є поодинокі винятки, наприклад, підтримка потрібної версії DirectX). Таке стало можливим завдяки тому, що сучасна система використовує файл підкачки. Можна вважати, що даний механізм збільшує обсяг оперативної пам`яті. Уявімо ситуацію, коли запускається додатку потрібно 2 Гб пам`яті, а фізично встановлений модуль в 1 Гб. У такій ситуації система Віндовс створює на жорсткому диску особливий файл підкачки (віртуальну пам`ять), з яким працюватиме так само, як з її фізичним аналогом. Зрозуміло, «так само» з точки зору користувача.

Операційна система Windows, мабуть, є однією з найбільш настроюються. Для неї випущено величезну кількість твікеров і оптимізаторів, за допомогою яких з системою можна робити майже все, коригуючи параметри для своїх завдань.

Але все-таки налаштування «за замовчуванням» не завжди дозволяють реалізувати явні і приховані можливості повною мірою. Не обійшли увагою і файл підкачки. Управління цим системним механізмом можливо за допомогою вбудованих засобів. У популярній Windows 7 для доступу до налаштувань відкриваємо властивості «Мій комп`ютер», слідуємо в «Параметри системи», де відкриваємо вкладку «Швидкодія». Вибравши «Додатково», можна налаштувати роботу з віртуальною пам`яттю.

Часто на форумах задається питання: «Як вибрати розмір файлу підкачки?». Відповідь залежить від кола вирішуваних завдань (запускаються) і кількості встановленої оперативної пам`яті. Існує багато рекомендацій з налаштування, але всі вони ґрунтуються на твердженні, що без файлу підкачки комп`ютер працює швидше. Обчислювальні потужності сучасних комп`ютерних систем ставлять під сумнів даний постулат. Чотирьохядерний процесор і SATA-3 диск на основі твердотільної пам`яті, все частіше зустрічаються навіть у домашніх системах, зменшують вплив розміру файлу підкачки на підсумкове швидкодію. Отже, якщо оперативки не менш 4 Гб, то можна спробувати відключити підкачування. Слідуємо в «Віртуальна пам`ять», знімаємо галочку автоматичної настройки і вказуємо Windows не використовувати даний механізм. Рекомендується перезавантажитися. При проблемах з роботою додатків доведеться докупити моделей пам`яті або навіть не думати про відключення файлу підкачки.

Але відключення - це, звичайно, крайність. Іноді вдається оптимізувати роботу системи, самостійно задавши розмір файлу. Це, дійсно, дієвий спосіб, що зменшує фрагментацію. Вибираємо «Вказати розмір» і проробляємо фокус: вихідний розмір ставимо рівним максимальному. Який саме? Можна піти раді Windows і жорстко прописати автоматично певний розмір, а можна і підкоригувати в ту або іншу сторону. Найкращих результатів вдається домогтися при інсталяції Windows на порожній розділ диска і негайному (до установки додатків) вказівці розміру підкачки. Якщо фрагментація файлу буде відсутній, це трохи покращить швидкодію. Як варіант: виділити окремий розділ вінчестера для підкачки, як зроблено в системах на основі Лінукс.