Швидкість передачі даних в мережі Інтернет

Інтернет легко і міцно увійшов у життя сучасної людини і став її невід`ємною частиною. Мережа - це спілкування, робота, захоплення. Багато чого нині пов`язано з нею. Тому розвиваються і способи з`єднання з Інтернетом, серед яких можна згадати оптоволоконні, коаксильниє кабелі, Wi-Fi і 3G. При цьому швидкість передачі даних залежить від провайдера і обраного тарифу. Важливий і спосіб підключення до Мережі. Розглянемо деякі з них докладніше.

Перш ніж поговорити про швидкість, з якою можуть передаватися дані в мережі Інтернет, потрібно визначитися з тим, як ці дані вимірюються. Серед професіоналів, що займаються комп`ютерними технологіями, і любителів-користувачів ПК прийнятий в якості одиниці вимірювання швидкості передачі даних байт, біт. Міжнародний стандарт встановив, що дані одиниці слід використовувати з приставкою СІ. Як у будь-якої одиниці виміру, є точні характеристики у біта і байти. Так, мегабіт дорівнює ста двадцяти п`яти тисячам 8-ми бітових байт, а сто двадцять п`ять кілобайт рівні приблизно ста двадцяти двом кібібайтам. У телекомунікаційних чи комп`ютерних мережах використовують позначення «мегабіт», яке характеризує швидкість, з якою передаються дані в мережі.

А тепер від теорії перейдемо до розгляду існуючих ліній зв`язку, які розрізняються способами передачі інформації. Виділяють провідні лінії, кабельні та бездротові. Перші застосовуються для передачі комп`ютерних даних і телефонних сигналів. За ним організовуються для передачі відомостей канали як аналогові, так і цифрові. До кабельних лініях зв`язку, які застосовні в комп`ютерних мережах, відносять три типи кабелю: кручена пара (швидкість передачі даних по ньому складає від 10 до 100 мегабіт в секунду), коаксіальний (застосовується в мережах Ethernet) і оптоволоконний кабель. Останній здатний передавати сигнал тільки в одному напрямку. Але при цьому він найбільш захищений від перешкод і здатний на великій швидкості передавати інформацію - до трьох гігабіт на секунду.

До бездротових лініях відносять стільникову і супутниковий зв`язок. Причому фахівці визнають, що майбутнє саме за такими засобами зв`язку, для яких не потрібні дроти.

Мережі 3G набули поширення в Росії завдяки провідним стільниковим операторам: Білайну, МТС і Мегафону. Щоб скористатися доступом в мережу, достатньо мати стільниковий телефон або USB-модем, який підтримує мережі третього покоління. Телефон автоматично починає працювати в мережі 3G, якщо йому не заважає сигнал GSM. При цьому не потрібні додаткові налаштування. Щоб підвищити швидкість передачі даних, пристрій потрібно переключити в режим «3G Only», який дозволяє переводити 3G-термінал (модем або стільниковий телефон) в режим UMTS. У результаті навіть при слабкому сигналі може підвищитися швидкість завантаження з Інтернету даних.

Такі радіоканали для передачі даних, як Wi-Fi, WiMAX здатні передавати інформацію на відстань до п`ятдесяти кілометрів і забезпечувати при цьому швидкість до сімдесяти мегабіт в секунду.

У мережі UMTS максимальна швидкість передачі даних дорівнює сорока восьми кілобайтам в секунду. Цього цілком достатньо щоб переглядати web-сторінки. Але завдяки новим розробкам, з`явилася технологія HSPA, яка отримала назву 3,5G. Це високошвидкісна передача пакетних даних від мережі до клієнта (HSDPA) і від клієнта в мережу (HSUPA). Завдяки новій технології, інформація передається зі швидкістю 3,6 Мбіт / сек. Не всі сучасні пристрої ще можуть працювати з нею.

Доступ до Інтернету здійснюється і за допомогою кабелів. Ця форма підключення до мережі поширена серед володарів стаціонарних ПК. При використанні коаксіального кабелю швидкість передачі даних може становити від двохсот п`ятдесяти до п`ятисот кілобіт на секунду. Якщо застосовуються два кабелі, то по одному надходить немодульований сигнал, а по другому - сигнал таймера. Дані передаються по формату HDLC, що включає в себе окрім самих відомостей, інформацію про початок і кінець повідомлення, а також контрольні відомості.