Що таке розбивка жорсткого диска

На численних форумах в мережі Інтернет то й справа розпалюються неабиякі дебати про те, як правильно повинна виконуватися розбивка жорсткого диска. За час існування цього питання вже було висловлено стільки думок, що по них впору писати об`ємний наукова праця. Однак крапку ставити ще рано. Мабуть, у питанні «розбивка жорсткого диска» кожен користувач вибирає такий спосіб, який є найбільш прийнятним саме для нього, для абсолютно певного кола завдань. Про це правило потрібно пам`ятати постійно, навіть читаючи рекомендації найбільш шанованих авторів.

Перш ніж вивчити, що таке розбивка жорсткого диска, давайте трохи згадаємо теорію. Сучасні вінчестери в залежності від принципу роботи діляться на два типи - з магнітними пластинами і на основі продуктивної флеш-пам`яті. У перших всередині корпусу розміщений електродвигун, на шпинделі якого закріплені кілька дисків із спеціальним напиленням. По друге використаний масив комірок пам`яті. Для того щоб можна було працювати з цими пристроями, попередньо повинна бути зроблена програмна розбивка жорсткого диска. Тільки після цієї операції операційні системи можуть «бачити» підключений вінчестер, записувати і зчитувати з нього дані.

Дивно, але основна складність полягає ні у виборі програми для розбивки, а в рішенні про майбутню структуру. У першому випадку під диск може бути виділений весь доступний обсяг - наприклад, для вінчестера в 100 Гб буде створений диск «С» розміром 100 Гб. Інший варіант - ті ж самі 100 Гб можливо розділити на кілька логічних дисків. Вибір того чи іншого рішення залежить тільки від користувача.

Уявіть, що вінчестер з одним розділом - це аркуш формату А3. На ньому можна намалювати все, що завгодно. Але щоб орієнтуватися у великій кількості малюнків, їх доведеться якось групувати.

А ось розбивку на кілька розділів можна порівняти з тим, що лист А3 розрізали на чотири А5 і скріпили їх скобами. Перевага в тому, що кожен лист можна використовувати для певної тематики малюнків, але пошук при цьому втрачає наочність, та й при заповненні якого-небудь листа виникають складнощі з розміщенням на ньому нових малюнків.

Отже, як розбити жорсткий диск на розділи? Windows 7, наприклад, дозволяє це зробити вбудованими засобами. Пропонована утиліта володіє лише базовим набором функцій, тому про гнучкою налаштування не може бути й мови, але з поставленим завданням справляється цілком успішно. На іконі «Комп`ютер» натискаємо праву кнопку мишки (ПКМ), слідуємо в «Управління». У стовпці «Керування комп`ютером» вибираємо «Керування дисками" і викликаємо властивості (ПКМ). Будуть відображені всі можливі команди роботи з томом. Утиліта працює вкрай повільно, тому варто запастися терпінням і чашкою гарячого чаю.

Розбити диск на розділи Windows 7 можна більш зручним і швидким способом. Для цього знадобиться завантажити спеціалізовану програму. Зараз особливою популярністю користуються Disc Director від компанії Acronis і майже аналогічна за функціональністю Partition Manager від Paragon. Їх основний недолік - це поширення на платній основі. Втім, зараз для багатьох користувачів це не є нерозв`язною проблемою. Програма може бути встановлена і запущена як в середовищі операційної системи, що гарантує високу сумісність, так і через рішення на основі LiveCD, що включають ці програми. При цьому варто звернути увагу, що іноді може знадобитися зміна режимів роботи жорсткого диска "AHCI - IDE" в Біосе материнської плати. При вдумливому використанні можливостей програм можна виконувати практично будь-які дії з розділами, не втрачаючи при цьому знаходиться на диску інформацію (хоча резервна копія все ж переважно).