Що таке інтегрована відеокарта

Моє знайомство з комп`ютерним пристроєм, званим «інтегрована відеокарта», почалося з придбання нових материнської плати і центрального процесора. З тих пір пройшов не один рік, багато що було перечитано, ще більше переосмислено. У даній роботі я простою мовою постараюся пояснити читачеві, що таке відеокарта інтегрована. Будуть розглянуті основні недоліки та переваги подібних рішень. Також зробимо висновок про їх доцільність - в якому разі інтегрована відеокарта може виявитися чудовою альтернативою своїм дискретним побратимам.

Для того щоб на комп`ютерному моніторі виникло зображення, на його електронні схеми повинен бути спрямований спеціальний керуючий сигнал. Це завдання покладено на відеокарту. Якщо років 10 тому фахівця в галузі обчислювальної техніки попросити розповісти про відеокарту, то він би описав окремий пристрій - спеціальну текстолітову плату, двома рядами ковзних контактів підключається в роз`єм материнської плати.

Будь-яка комп`ютерна система передбачає конструкцію, що набирає з окремих модулів. Це дозволяє легко модернізувати бажані вузли, не втручаючись в роботу інших. Так, до материнської плати підключається відеокарта, звуковий адаптер, мережева плата, контролер джойстика. Проте зараз багато зазначені плати стали інтегрованими.

Пам`ятайте музичні комбайни радянських часів, об`єднуючі програвач пластинок, магнітофон і приймач? Те ж саме зараз відбувається в мікропроцесорній техніці: з недавніх пір на ринку масово пропонується цікаве рішення - інтегрована відеокарта.

Відеоадаптер у вигляді окремого пристрою називається дискретним. Таку карту при необхідності можна легко замінити. А ось інтегрована відеокарта модернізації не підлягає. Її електронні блоки можуть розміщуватися всередині спеціальної мікросхеми, припаяної до материнської плати або бути частиною кристала центрального процесора. Які ж переваги такого рішення?

По-перше, купивши материнську плату з інтегрованою відеокартою, можна заощадити на покупці дискретної. Хоча б перший час. Варто відзначити, що ціна рішень з інтегрованими (вбудованими) картами і без них розрізняється незначно. Крім того, багато сучасні процесори вже містять вбудоване відеоядро, а задіяти його чи ні - вирішувати користувачеві.

По-друге, рівень енергоспоживання вбудованих моделей відеоадаптерів зазвичай нижче, ніж у дискретних, що дає можливість зібрати енергоефективний комп`ютер. Наприклад, інтегрована відеокарта Intel споживає не більше 15 Вт. Тому температурний режим більш щадний - можна зменшити кількість шумлячих вентиляторів в системному блоці.

По-третє, зменшується кількість і довжина ліній системної шини, задіяних для взаємодії з картою, що дозволяє одержати більш чітке зображення, адже будь-яка додаткова котушка індуктивності і конденсатор вносять невеликі спотворення.

Однак інтегрована відеокарта має дві особливості, що не дозволяють рекомендувати її використання всім без винятку:

- продуктивність нижче, ніж в основної маси недорогих дискретних пристроїв-

- можливості скромніше - наприклад, коли навіть бюджетні дискретні карти підтримували DirectX 11, вбудовані реалізували лише 10.1.

Таким чином, якщо комп`ютер не використовується для «важких» ігор і подібних їм тривимірних додатків, то інтегроване рішення - найкращий вибір.