Як розвивалася обчислювальна техніка

Етапи розвитку обчислювальної техніки можна умовно розділити на шість періодів, з нульового по п`яте покоління. Кожен з них включає в себе той чи інший крок у розвитку архітектури і функцій ЕОМ. Мало хто знає, що перша обчислювальна техніка з`явилася ще в шістнадцятому столітті. Винайдена Блез Паскаль механічна обчислювальна машина могла виконувати лише функції додавання і віднімання, але складалася вона виключно з механічних елементів, шестерень і ручного приводу. Трохи пізніше були винайдені (протягом трьох століть) різні модифікації, які могли виробляти множення, ділення, а також зберігати проміжні результати, але в цілому обчислювальна техніка того часу не володіла широкою популярністю і не просунулася далі рівня сучасного кишенькового калькулятора. Цей період прийнято називати нульовим поколінням.

Перше покоління

Розвиток обчислювальної техніки пішло в гору на початку Другої Світової війни. Це було обумовлено в першу чергу військовими потребами, так як німецькі підводні човни, потоп настільки багато британських кораблів, посилали один одному і на берег кодовані радіопередачі. І навіть зумівши перекупити кодує прилад (ENIGMA), британці розуміли, що розкодування радіопередач має бути майже миттєвим, а значить, потрібно дуже швидко проводити величезну кількість обчислень. Саме в цей період і з`являється перший електронний комп`ютер Colossus, який, втім, залишався військовою таємницею протягом тридцяти років.

Відмінною рисою перших комп`ютерів на електричній основі стало використання в їх системах лампового процесора з двійковим кодом реакції («нуль-фаза», що стали аналогами тригерних функцій «правда-брехня»), що було величезним кроком вперед.

Друге покоління

У 1956 році вченими-фізиками був винайдений перший транзистор, який був здатний не тільки замінити лампову схему застарілих комп`ютерів, але і зробити її в десятки разів менше і компактніше! Саме в цей історичний період з`явилися перші комп`ютери, які й донині називаються суперкомпьютерами і використовуються в різних електронних архівах, бібліотеках і великих аналітичних організаціях.

Третє покоління

З цього моменту обчислювальна техніка розвивалася вкрай стрімко. Через десять років поле виробництва першого транзисторного комп`ютера були винайдені, зібрані і включені у виробництво комп`ютерів перші інтегральні схеми, які вперше дозволили задуматися виробникам ЕОМ про те, щоб почати виготовляти домашні персональні комп`ютери.

Четверте покоління

Інтегральні схеми удосконалювалися, до кінця двадцятого століття їх було правильніше називати вже мікросхемами через величезної кількості транзисторів (до мільйонів!), Які вони могли вмістити. Надвеликі інтегральні схеми - це те, що й донині стоїть вдома у кожного у вигляді персональних комп`ютерів. По суті, на цьому і закінчилося розвиток ЕОМ, та обчислювальна техніка більше не мінімізувалася, але не закінчилося її вдосконалення.

П`яте покоління (невидимі комп`ютери)

Саме комп`ютери цього покоління ми можемо побачити на прикладі планшетів, електронних книг та інших кишенькових обчислювальних машин. Спочатку вони замислювалися як спосіб зробити комп`ютер максимально компактним і зручним, але не отримали такого широкого розповсюдження як звичайні, стаціонарні ПК або ноутбуки. Але вони міцно зайняли свою власну нішу на ринку і твердо тримаються за свою обмежену популярність вже кілька десятиліть.