Температура відеокарти. Як її впізнати

Давно минули часи, коли основні компоненти системного блоку персонального комп`ютера були відносно малопотужними і обходилися одним лише невеликим металевим радіатором. Щоб випускаються зараз комплектуючі були продуктивними і конкурентоспроможними, їх роблять високочастотними. Наприклад, вже нікого не здивуєш мікросхемами пам`яті, що працюють на частоті понад гігагерца. Те ж саме можна сказати про обчислювальних ядрах. Прямий наслідок зростання потужності - збільшення рівня тепловиділення пристроїв. В рамках існуючої електронної технології це подолати поки не представляється можливим.

Гарячу вдачу відеоадаптера

У корпусі системного блоку комп`ютера основними гріються елементами є центральний процесор, відеокарта та електронні перетворювачі напруги живлення на материнській платі. Раніше список доповнювався мікросхемами мостів (Bridge), але після перенесення частини їх функцій в процесор нагрів чіпсета перестав бути актуальним. Щоб підтримувати працездатність всієї обчислювальної системи на належному рівні, користувачеві необхідно знати, від чого залежить, зокрема, температура відеокарти, і вміти її знизити в разі надмірного підвищення. Особливо це важливо любителям сучасних комп`ютерних ігор, які створюють значне навантаження на обчислювальні блоки. Температура відеокарти, як поточна, так і гранична, не є секретною інформацією. Їх можна дізнатися дуже просто - буквально за пару кліків кнопкою мишки. Та й програм, що зчитують показання датчиків, мабуть, набереться більше десятка.

Якщо уважно розглянути дискретний (виконаний у вигляді окремого пристрою) відеоадаптер, то видно, що система охолодження через радіатор відводить тепло від мікросхеми графічного процесора і (іноді) пам`яті. Як і на центральному ядрі, тут встановлені обребрений металевий радіатор, вентилятор, теплові трубки. Хоча, звичайно, чим нижче допустима гранична температура відеокарти, тим простіше система охолодження. З ростом навантаження збільшується нагрів мікросхем. Поки охолоджуюча конструкція утримує його в певних межах - все нормально працює. Але якщо з якої-небудь причини її ефективність виявляється недостатньою, виникає перегрів, що виявляється в зависаннях і появі спотворення зображення. Тому температура відеокарти дуже важлива. Але залишимо теорію і перейдемо до практики.

Визначаємо рівень нагріву відеоадаптера

Кожен власник комп`ютера повинен знати, чому дорівнює максимальна температура відеокарти, встановленої в системному блоці. Нічого розраховувати не треба. Необхідно визначити модель відеоадаптера, відвідати сайт розробника і на сторінці зі специфікаціями дізнатися допустиму величину нагрівання.

Модель можна дізнатися кількома способами:

- подивитися на коробці від устрою-

- в диспетчері пристроїв-

- за допомогою сторонніх програм або драйвера.

Перший спосіб не завжди прийнятний, оскільки коробки часто викидаються. Тому можна поступити наступним чином - викликати властивості ярлика «Комп`ютер» і пройти в «Диспетчер пристроїв». Тут в розділі «Відеоадаптери» вказана модель. Для використання третього способу потрібно на робочому столі натиснути праву кнопку мишки і відкрити панель управління Nvidia, Catalyst або Intel (залежить від виробника). Тут часто можна не тільки дізнатися модель, але і виконати контроль температури відеокарти.

Знаючи межу, залишається навчитися визначати поточний нагрів. Для цього можна скористатися програмою Speed Fan. Вона налаштовується автоматично. У списку шуканий параметр - GPU. Також програма AIDA64 в розділі «Датчики» відображає температуру - «Діод ДП».

Якщо нагрів занадто великий, то слід почистити систему охолодження.