Для чого використовуються мови програмування високого рівня?
Як відомо, всі команди всередині комп`ютера передаються на особливому машинній мові, оператори якого представляє собою складну і неструктуровану послідовність нулів і одиниць. Це виявляється дуже зручно для електронної техніки, де одиницю можна позначити як сигнал певного рівня, а нуль - як відсутність такого сигналу. Однак, писати інструкції для виконання складних завдань з використанням такого коду вкрай складно, а знайти помилку і налагодити просто неможливо. Тому і були розроблені спеціальні, більш зручні для розробників, мови програмування високого рівня.
Історія
Програмою називають послідовність стандартних команд, виконання якої веде до вирішення певної задачі. Для перших комп`ютерів програми писалися безпосередньо на машинній мові, вони були дуже громіздкі та складні для розуміння. На початку - середині 50-хх років минулого, 20-го, століття з`явилися перші макрокоманди, які зробили процес програмування більш структурованим, а потім і так звані мови Асемблера, які також орієнтувалися на машинні коди. Слідом за бурхливим розвитком комп`ютерної техніки розвивалися і удосконалювалися також мови програмування. І вже в середині 50-хх з`явився Фортран, перший повноправний мова програмування високого рівня. У 1968 році Ніколасом Віртом був представлений новий мову Паскаль, який широко використовується для розробки і створення цікавих програмних продуктів і по теперішній час. Потім з`явився Бейсік, мова, основа якого використовується в об`єктно-орієнтованої платформі Visual Basic. У 70-х роках з`явився ще один із широко використовуваних у наш час мов - Сі, який був пристосований спеціально для системного програмування. В даний час розвиток і поширення набули цілісні і різнопланові об`єктно-орієнтовані системи, а також ті мови, які допомагають фахівцям створювати Інтернет-додатки: html, php, java. Всього в програмуванні близько двох тисяч різних мов, в загальній масі яких є й умовні, які не використовуються в комп`ютерах, а також численні мови програмування високого рівня.
Класифікація
Найпростіша класифікація поділяє всі існуючі засоби на так звані мови програмування низького рівня, або орієнтовані на машину, і мови програмування високого рівня, або орієнтовані на користувача. Основна відмінність їх полягає в тому, що програми, написані за допомогою мов першої групи (а саме, Ассемблера і Мнемокод), залежать від конкретного комп`ютера, а точніше - від його процесора і набору команд. Програмування на мові високого рівня дає можливість отримати додаток, що буде працювати на будь-якому комп`ютері, незалежно від його апаратного забезпечення. Виділяють також дві великі групи мов: процедурні та непроцедурного, усередині яких вводять також підрозділ на структурні і операційні, функціональні та логічні.
Зазвичай кожен фахівець у програмуванні має в своєму арсеналі близько десяти різних мов програмування, які він може використовувати для вирішення конкретних поставлених завдань. В основному це, звичайно, мови програмування високого рівня, але і більш складні для розробника машинно-орієнтовані мови широко використовуються для створення деяких частин програмного продукту.