Вибираємо і встановлюємо WiFi-роутер. Налаштування його і перевірка працездатності

В рамках даної статті будуть детально описані вибір і установка такого пристосування, як WiFi-роутер. Налаштування, тестування та інші важливі нюанси теж не будуть упущені з виду. Нічого надскладного в цьому немає. З подібним завданням може з легкістю впоратися кожен користувач, незалежно від рівня своєї підготовки. Умовно дану процедуру можна розділити на наступні етапи:

• Вибір маршрутизатора.
• Укладення договору з провайдером на підключення послуг і підведення кабелю.
• Попередня комутація.
• Налаштування роутера.
• Остаточне підключення.
• Тестування.

Після проведення всіх цих маніпуляцій можна переглядати сайти і блоги, завантажувати необхідну інформацію з Інтернету і виконувати інші дії.

Перед початком роботи

На першому етапі потрібно вибрати WiFi-роутер. Налаштування, тестування та укладення договору з провайдером - це наступні етапи. Якщо донедавна тут були певні проблеми, то зараз все значно спростилося. Необхідно було при покупці звертати увагу на характеристики, але зараз програмно можна без проблем встановити всі необхідні параметри. Тому все впирається або в бюджет покупки, або в особисті переваги. Відмінно зарекомендували себе в даній ніші пристрою «D-Link», «TP-Link» і «ASUS» - на них і рекомендується звертати увагу. Далі потрібно детально ознайомитися з керівництвом по експлуатації для того, щоб потім до цього питання не повертатися. Потім вибираємо провайдера. При цьому потрібно виходити не тільки від ціни, але і від якості надаваних послуг. Для цього спілкуємося з сусідами і з`ясовуємо, у кого краще всього працює мережа, і хто послугою дуже задоволений. На наступному етапі укладаємо договір і вносимо передоплату. Потім потрібно почекати до тих пір, поки співробітники провайдера чи не заведуть кабель для підключення. Зазвичай це займає до 3 діб залежно від інтенсивності замовлень. На цьому підготовчий етап закінчений.

Попереднє підключення

На етапі попереднього підключення встановлюємо роутер поруч з системним блоком або ноутбуком. Необов`язково входить дріт від провайдера підключати до нього. Досить встановити в розетку його блок живлення, а провід від нього - у відповідний роз`єм маршрутизатора. Вита пара, яка йшла в комплекті з пристроєм, підключається одним кінцем в порт з абревіатурою «LAN 1» (він повинен бути або жовтого, або сірого кольору), а другий - до мережевої карти системного блоку або ноутбука. Більшість сучасних ЕОМ оснащені таким інтегрованим адаптером, тому з цим проблем не повинно виникнути. В крайньому випадку можна встановити таке зовнішній пристрій в слот розширення. На цьому попереднє підключення закінчено.

Установка параметрів

Подальша настройка може бути реалізована двома способами: за допомогою спеціалізованого ПЗ або із застосуванням браузера. Другий метод більш універсальний. Тому на ньому і зосередимо свою увагу. Для початку включаємо персональний комп`ютер і роутер. Чекаємо закінчення завантаження кожного з них. Потім запускаємо браузер і вводимо адресу. Перша його частина однакова - «192.168.». А ось другу потрібно уточнити в керівництві з експлуатації. Наприклад, настройка WiFi-роутера TP-Link будь-якої моделі вимагає закінчення в цій адресі «1.1». Другий можливий варіант - це «0.1». Далі натискаємо «Введення», і відразу ж за цим з`явиться вікно, в якому потрібно ввести логін і пароль (вони зазначені в керівництві з експлуатації). Потім відкриється меню настройки маршрутизатора. Тут необхідно задати параметри бездротової мережі: назва мережі, ключ для доступу, метод шифрування. У кожного виробника індивідуальна структура меню, але необхідні нам пункти мають схожі назви. Тому переглядаємо інструкцію з експлуатації і знаходимо в ній потрібну інформацію. Наприклад, настройка WiFi-роутера DIR-300 від D-Link вимагає входу в розділ «Мережа», і в ньому знаходимо «З`єднання». Тут встановлюємо наступні параметри:

• Назва точки доступу - на свій розсуд.
• Тип з`єднання, автоматичне отримання IP-адреси і DNS-сервера встановлюються відповідно до договору, укладеного з провайдером. Там ця інформація обов`язково є.

Натискаємо «Зберегти» і переходимо на «Wi-Fi / Налаштування безпеки». Тут встановлюємо такі значення:

• Мережева аутентифікація повинна бути «WPA2 / PSK» (даний метод шифрування дозволяє отримати максимальну ступінь захисту на відміну від інших).
• Задаємо ключ PSK (мінімум 10 символів).
• Метод шифрування встановлюємо в «AES».

Зберігаємо внесені зміни натисненням на однойменній кнопці. Вимикаємо комп`ютер і WiFi-роутер. Налаштування його закінчена, розбираємо схему і встановлюємо маршрутизатор на постійне місце.

Остаточне підключення

Збираємо схему наступним чином. Підключаємо блок живлення, дріт від провайдера, виту пару до всіх інших пристроїв, які планується таким способом підключати. Потім включаємо роутер. Після закінчення його завантаження дротова частина сітки вже підключена до Інтернету. А ось бездротовий сегмент вимагає додаткової настройки. Для цього відкриваємо список доступних точок підключення одноразовим кліком лівої кнопки миші на піктограмі («драбинка» в правому нижньому кутку екрана на панелі завдань) мережних підключень. У списку вибираємо назву мережі, яке було задано на попередньому етапі. Потім вводимо ключ доступу. Після отримання мережевої адреси все готово.

Тестування

Для перевірки працездатності мережевого підключення досить запустити браузер. Потім вводимо адресу сайту і натискаємо «Enter». Якщо все зроблено правильно, то піде процес завантаження інтернет-ресурсу. По його закінченні ви побачите стартову сторінку.

Висновок

В рамках даної статті були дані рекомендації з вибору такого мережевого пристрою, як WiFi-роутер. Налаштування, підключення та тестування також були розглянуті. Нічого складного в цьому немає. З цим завданням може впоратися, як ми вже говрят, кожен користувач. Досить слідувати вказівкам, які були раніше викладені в даному матеріалі, і у вас не повинно виникнути проблем. В крайньому випадку завжди можна звернутися в сервісну підтримку провайдера, де вам нададуть необхідну консультацію.