Як поставити знаки на клавіатурі. Додаткові знаки на клавіатурі

Часто при першому знайомстві з персональним комп`ютером у користувача виникає питання про те, які знаки на клавіатурі є і як їх вводити. В рамках даної статті детально буде описана кожна група клавіш із зазначенням її призначення. Також буде викладено метод введення нестандартних символів з використанням ASCII-кодів. Найбільший інтерес цей матеріал представляє для тих, хто працює з текстовим редактором, наприклад Microsoft Word або іншим аналогічним додатком (OpenOffice Writer).

Функціональний набір

Почнемо з функціональних клавіш. Їх на клавіатурі 12 штук. Знаходяться вони в самому верхньому ряду. Призначення їх залежить від відкритої програми в поточний момент часу. Зазвичай внизу екрану висвічується підказка, і це найбільш часто виконувані операції в даній програмі (наприклад, створення директорії в Norton Commander - це «F7»).

Ключі і регістр

Особлива група клавіш - це ключі. Вони управляють режимом роботи іншій частині клавіатури. Перший з них - це «Caps Lock». Він змінює регістр букв. За замовчуванням вводяться рядкові знаки. Якщо ж ми одноразово натиснемо даний ключ, то вже при натисканні клавіш будуть з`являтися заголовні літери. Це найбільш простий і зручний спосіб того, як поставити знаки на клавіатурі з різним регістром. Другий ключ - це «Num Lock». Він використовується для перемикання цифрової клавіатури. При його вимкненому стані її можна використовувати для навігації. А ось при включенні вона працює як звичайний калькулятор. Остання клавіша даної групи - це «Scroll Lock». Вона використовується в табличних процесорах. При неактивному її положенні йде перехід по осередках, а при включенні - прокручується лист.

Управління

Окремо варто розглянути клавіші управління. В першу чергу це стрілочки. Вони переміщують курсор на одне положення вліво, вправо, вгору і вниз. Ще є посторінкова навігація: «PgUp» (сторінка вгору) і «PgDn» (сторінка вниз). Для переходу на початок рядка використовується «Home», в кінець - «End». До керуючим клавішах належать «Shift», «Alt» і «Ctrl». Їх поєднання перемикає розкладку клавіатури (це залежить від налаштувань операційної системи).

При затиснутому «Shift» змінюється регістр символів, що вводять і з`являється можливість введення допоміжних символів. Наприклад, з`ясуємо, як набрати знаки на клавіатурі з цього набору. Введемо «%». Для цього затискаємо «Shift» і «5». Набір допоміжних символів залежить від активної розкладки клавіатури в поточний момент часу. Тобто в англійській розкладці доступні одні знаки, а в російській - інші.

Звертаємо увагу на позначення, які є на клавіатурі. Видалення символу зліва - «Backspace», а праворуч - «Del». «Enter» - перехід на новий рядок. Ще одна особлива клавіша - це «Tab». У таблиці вона забезпечує перехід на наступну комірку, а в кінці додає нову сходинку. Для тексту її натискання приводить до появи «збільшеного» відступу між символами. А у файловому менеджері її натискання приводить до переходу на іншу панель.

Основний набір

Основний набір символів на клавіатурі залежить від активної розкладки в поточний момент часу. Це може бути російська або англійська. Перемикання між ними здійснюється за допомогою комбінацій «Alt» + «Shift» зліва або «Ctrl» + «Shift». Вбрання поєднання визначається в налаштуваннях операційної системи. З`ясувати активну комбінацію можна шляхом підбору. Тобто натискаємо першу з них і дивимося на стан мовної панелі (розташована в правому нижньому кутку екрану). Якщо відбулася зміна мови, значить, це потрібне нам поєднання (наприклад, з «En» на «Ru» або навпаки). За замовчуванням встановлюється перший з них.

Літерні знаки на клавіатурі розташовуються в її центральній частині і розділені на три ряди. Чим частіше символ використовується, тим він ближче до центру, чим рідше - тим він далі від нього. Тобто букви розподілені не за алфавітом, а з математичної статистики. Спочатку до такого принципу організації розподілу знаків важко звикнути, але чим більше ви працюєте, тим більше звикаєте і розумієте, що це дійсно зручно. Ще один нюанс, який потрібно враховувати. Для короткочасного переключення між великими і прописними буквами краще використовувати «Shift», а для тривалого набору - «Caps Lock».

Цифрова клавіатура

Ще один обов`язковий компонент таких пристроїв введення - це цифрова клавіатура. Вона розташована в правій його частині. У неї є два режими функціонування: введення і навігація. У першому випадку набираються знаки на клавіатурі (це цифри і основні математичні операції). Це зручно при роботі з великою кількістю чисел. А в другому варіанті дублюються клавіші переміщення курсора і посторінкового навігації. Тобто стрілочки для переміщення маркера, «PgUp», «PgDn», «Home» і «End» - все це тут присутній.

Перемикання між ними виконується за допомогою ключа «Num Lock». При вимкненому його стані (світлодіод неактивний) працює навігація, а при включенні - цифровий набір. При необхідності можна встановити потрібний режим роботи після завантаження персонального комп`ютера в BIOS (це краще робити просунутим користувачам, оскільки у новачків з цією операцією можуть виникнути проблеми).

Розділові знаки

Розділові знаки на клавіатурі зосереджені здебільшого біля правої клавіші «Shift». Це точка і кома. Також в англійському варіанті розкладки тут знаходиться знак питання. Решта символів (двокрапка, тире, дефіс, запитальний і знаки оклику) знаходяться на основний цифровій клавіатурі, яка розташована відразу ж під функціональними клавішами. Для їх введення короткочасно затискаємо «Shift» і разом з ним відповідну кнопку.

Про те, чого немає

А як же знаки, яких немає на клавіатурі? Чи можна їх якимось чином отримати? Відповідь на це питання позитивний. Існує два способи набору таких символів. Перший з них передбачає використання текстового редактора Word. Після його запуску переходимо на панель інструментів «Вставка» і там вибираємо пункт «Символ». У списку, вибираємо «Інші». Потім відкриється спеціальне вікно введення. Тут за допомогою клавіш навігації знаходимо потрібний символ і натискаємо «Enter».

Додаткові знаки на клавіатурі можна набрати ще одним способом - з використанням ASCII-кодів. Це працює у всіх Windows-додатках - основний плюс. Мінус же його - використання великої коду, який потрібно пам`ятати. Для початку з`ясовуємо цифровий код потрібного нам знака на офіційному сайті корпорації Microsoft або в будь-якому іншому джерелі, де є відповідна таблиця, і запам`ятовуємо його. Потім переходимо в потрібне нам додаток.

Обов`язково включаємо «Num Lock», затискаємо «Alt» і на цифровій клавіатурі праворуч послідовно набираємо код, знайдений на попередньому етапі. Наприкінці потрібно відпустити "Alt" і після цього потрібний символ повинен обов`язково з`явитися. Наприклад, для введення «hearts-» використовується комбінація «Alt» + «9829». Це зручно використовувати для нестандартного оформлення текстових повідомлень в чаті або сторінок в соціальних мережах. Адже набагато зручніше запам`ятати нестандартну запис, ніж звичайну. І таке рішення цього як раз сприяє.

Підсумки

В рамках даного матеріалу були описані всі знаки на клавіатурі, які є на сьогоднішній день. Вказано призначення всіх клавіш і наведені практичні приклади роботи. Також показана методика роботи, що дозволяє вийти за рамки звичайного набору знаків із застосуванням ASCII-кодів. Все це в сумі допоможе починаючому користувачеві досконально розібратися з роботою клавіатури і зрозуміти основні принципи функціонування персонального комп`ютера.