Твори а. Чехова, короткий зміст. "Зловмисник" чехова А.П.

Короткий зміст творів А.П. Чехова, написаних у ранній період його творчості, дає можливість зрозуміти їх сюжетну основу, але кілька віддаляє читача від ідейного задуму письменника. В його оповіданнях важлива кожна деталь, тому в повній мірі зрозуміти ідейний задум автора можна тільки у випадку прочитання повного варіанту тексту. Це відноситься і до розповіді «Зловмисник», написаному в 1885 році і складається практично з одних діалогів.

Знайомство з героєм

У кабінеті перед столом судового слідчого стояв маленький і худий, але досить суворий мужик, неголений і з скуйовдженої, давно не митої шевелюрою. Він був босий, одягнений в пістрьовій сорочку і рвані портки. Так починає свою розповідь-сценку Антон Чехов.

Зловмисник, короткий зміст злочини якого стає зрозуміло з послідував діалогу зі слідчим, - це неосвічений селянин Денис Григор`єв. Його помітив біля залізничних колій сторож, коли він відгвинчував гайку на рейках. І тепер слідчий намагався домогтися від мужика, що змусило його піти на такий серйозний проступок.

Допит: короткий зміст

Зловмисник Чехова протягом усієї розмови не може зрозуміти, за що його затримали. На питання, чи він відкрутив гайку, що лежить на столі, Григор`єв відповідає ствердно. А потім починає докладно пояснювати слідчому, що з неї виходить дуже гарне грузило, без якого ніяк не обійтися при лові глибоководної риби. Це всі знають: і місцеві, Климовський, мужики, і панове, для яких часто плели неводи. Адже без грузила насадка не піде на дно - цілком серйозно заявляє він. На слова про те, що для цього можна використовувати свинець або інший який предмет, Денис простодушно відповідає, що краще гайки нічого не знайти. Вона і важка, і дірка є. Так бесіда слідчого з селянином заходить у глухий кут, оскільки вони не розуміють один одного. Це частково показує і її короткий зміст. Зловмисник Чехова насправді переконаний, що він нічого поганого не робить. А значить, сторож затримав його даремно.

Звинувачення у вбивстві

На тлі взаємного нерозуміння цілком природною стає реакція Дениса Григор`єва, коли він чує, що його вчинок міг привести до аварії поїзда і загибелі безлічі людей. «Нешто ми ... лиходії які?» - Цілком серйозно заявляє він. Селянин вважає, що від однієї-двох викручених гайок нічого не трапиться: «Вже скільки років усім селом ... відгвинчуємо». І тут же пояснює, що Климовські мужики все по розуму роблять: обов`язково гайки на рейках залишають. Вони-то знають, як правильно. От якби він, Григор`єв, приміром, шпалу забрав або колоду на рейки поклав, тоді б дійсно аварія була. А то тьфу-гайка.

Зате слідчий розуміє з розмови, що подібне відбувається в цих місцях постійно. «Ось чому тут поїзд рік тому з рейок зійшов», - зазначає він, чим знову викликає щире здивування у Дениса. «На те ви й освічені», - відповідає Григор`єв на здогад слідчого. І тут же просить покарати сторожа, який його, не розібравшись, схопив та ще двічі вдарив.

Так підводить підсумок розмові - тут дано його дуже короткий зміст - Чехов. «Зловмисник» - яскравий приклад того, до чого можуть призвести безграмотність і неуцтво народу. А ще - звинувачення на адресу влади, що допускають виникнення подібних ситуацій в житті.

«Мені йти?»

Ця проста фраза повною мірою виражає стан селянина, переконаного в своїй невинності. Він охоче розповідає слідчому про інших гайках, знайдених в його будинку: коли і з ким він їх добув. Не переконує селянина в його винності і згадка слідчого про тисячі вісімдесят першій статті Уложення про покарання і її короткий зміст. Зловмисник Чехова (хоча на ділі його важко так назвати) дійсно не може зрозуміти, за що затриманий.

Закінчується вся історія неприємним для героя звісткою, що його відправляють у в`язницю. Він знову в подиві: «Мені ніколи, ... мені треба на ярмарок». І тут же починає згадувати можливі гріхи: недоїмку (староста наговорює), двох рідних братів («брат за брата не відповідає»), померлого пана-генерала, в якому бачив свого заступника («показав би він вам»). Так і відводять Дениса, який не знайшов відповіді на своє питання. «Треба судити вміючи ...», - завершує він свою промову.

Такий сюжет оповідання і його короткий зміст. «Зловмисник» Чехова не випадково отримав підзаголовок «сценка», так як тільки прочитання його в оригіналі дозволить повною мірою зрозуміти трагізм описаної автором ситуації.