Володимир гусев. Біографія. Особисте життя
Володимир Гусєв - актор театру і кіно, народився в 1933 році, 23 лютого - у День захисника Вітчизни (у минулі роки свято мав трохи інша назва), що дуже символічно, так як і на екрані, і в житті артист завжди ототожнювався з образом справжнього чоловіки - статного, благородного, чесного. Шикарні зовнішні дані були подарунком природи, і здавалося, йому і робити щось в кадрі нічого не потрібно, краса сама все скаже ...
Біографія: Володимир Гусєв - Ален Делон радянського кінематографа
Родом Володимир Михайлович з невеликого містечка Кохма, що в Іванівській області, проте всі його дитинство пройшло у Володимирській області, в місті Собінка. Після закінчення школи Гусєв, не роздумуючи, вирішив пов`язати своє життя з мистецтвом. Володимир Михайлович вступив у Всесоюзний державний інститут кінематографії (ВДІК), який в 1957 році благополучно закінчив. Слід додати, що навчався майбутній актор на курсі під керівництвом Юлія Яковича Райзмана - радянського кінорежисера, сценариста, народного артиста СРСР, лауреата Сталінських премій, Державних премій СРСР І РРФСР. Може бути, в чому і завдяки спілкуванню з таким видатним людиною особистість Гусєва сформувалася так, а не інакше - він завжди йшов по життю з високо піднятою головою, з гідністю і повагою до себе та інших. Люди, які близько знали кіноактора, завжди відзначали його людські якості, його справедливе серце і велику душу.
Сучасне покоління напевно досить поверхово знайоме з творчістю такий зрілої особистості, як актор Гусєв Володимир. Сім`я і в цілому біографія артиста також в тіні. Однак люди більш поважного віку добре пам`ятають і люблять багато картини за участю Володимира Михайловича. У їх душі запали як головні ролі артиста, так і численні епізоди, анітрохи не поступаються за характером, силі і харизмі.
Ролі в кіно
Серед серйозних перших робіт Володимира Гусєва можна виділити картини «Сліди на снігу» (1955), «Солдат Іван Бровкін» (1955), «Виправленому вірити» (1959), «Катя-Катюша» (1959). А ось у фільмах наступних кількох років Гусєву діставалися переважно ролі епізодичного характеру. Можна відзначити кінострічку «Гусарська балада» (1962), де Гусєв зіграв пораненого ад`ютанта фельдмаршала, «Стежки-доріжки» (1963) - там актор був задіяний в ролі шофера Семена.
Наступні ролі кіноактора у фільмах «Помилка резидента» (1962), «Вічний поклик» (1973-1983) пов`язані з образами військових людей, офіцерів, сильних і мужніх.
Доводилося акторові Гусєву грати і негативних персонажів, наприклад, у фільмі «Кінець отамана» (1970) йому дісталася роль чекіста-зрадника, а у фільмі «Приступити до ліквідації» (1983) - бандита по імені Валька Хрест.
Є у артиста і дуже яскраві та запам`ятовуються ролі другого плану. Не можна не відзначити генерала у фільмі «Москва сльозам не вірить» у виконанні Гусєва. Акторові за сценарієм дісталося не надто багато тексту, але це й не важливо - його стати і зовнішній вигляд все сказали за нього. Що й казати - Володимиру Михайловичу дуже до лиця військова форма. До слова, його часто називали Аленом Делоном радянської епохи.
Актор від Бога
Остання картина, в зйомках якої взяв участь Володимир Гусєв, - кінострічка «Єрмак» (1996), де актор зіграв козака. Після цього він пішов з кіно раз і назавжди. Роки по тому в рідкісних інтерв`ю зізнавався, що час від часу йому надходили пропозиції про зйомки в кіно, але життєві принципи і совість ніколи не дозволяли акторові опуститися до низькосортних сценаріїв. Взагалі, Володимир Гусєв - актор від Бога, і слід сказати, що він прийшов на кіноекран разом з цілою групою видатних артистів, красивих, молодих, які ототожнюють собою життя і світле майбутнє в післявоєнні роки невлаштованості і непростого існування. Серед колег по цеху Гусєва можна назвати В`ячеслава Тихонова, Юрія Бєлова, Георгія Юматова. І ця «свіжа кров» вселяла з екранів впевненість у те, що все буде добре. У 50-і рр. ХХ століття в Радянському Союзі було знято величезну кількість фільмів про молодь.
Паралельно зйомкам у кіно Гусєв впродовж майже тридцяти років (з 1959 р по 1988 р) служив в Театрі-студії кіноактора. Крім цього, актор займався озвучуванням численних іноземних фільмів. Його голос можна почути більш ніж в двадцяти картинах.
Особисте життя актора
І хоч у численних фільмах Володимир Михайлович часто вживався в образ сміливих супергероїв, в житті він був скромною людиною, який, за його ж словами, не любив випинатися. Наприклад, звання Народного артиста Володимир Гусєв так і не був удостоєний, а звання Заслуженого отримав чисто випадково, волею випадку. Слід додати, що, крім усього іншого, Володимир Михайлович Гусєв був ще й дуже вимогливий до себе. Часто, дивлячись на себе з боку в якому-небудь кінофільмі, він помічав огріхи своєї акторської професії і шкодував про те, що поправити вже нічого не можна.
Був один раз одружений. Зі своєю майбутньою дружиною він познайомився, будучи студентом ВДІКу. Незабаром після закінчення навчання вони розписалися і рука об руку йшли по життю довгі роки, а в 2008 році відзначили золоте весілля. Звичайно, як і у всякій родині, в їх відносинах траплялися розлади, але вміння прощати - ось головна якість, якою необхідно володіти у шлюбі, - так вважає дружина Володимира Михайловича.
Останні кілька років актор Володимир Гусєв важко хворів і був прикутий до ліжка. За ним доглядала його дружина. Фонд Микити Михалкова «Урга» трохи допомагав сім`ї актора грошима. Помер Володимир Михайлович Гусєв 7 лютого 2012 року. Похований він на Троєкуровському кладовищі.