Театр музкомедії, боронили: репертуар, фото та відгуки

Відвідування публікою театрів будь-якого формату в інформаційний комп`ютерний вік говорить про те, що інтерес до мистецтва, до талановитої акторській грі і творчості великих майстрів не пропав. Удвічі приємно, коли люди цікавляться такими складними, але цікавими жанрами, як оперета та мюзикл. Театр музкомедії (Барнаул) своєю популярністю і великим репертуаром підтверджує, що є ще публіка, яка любить «живі» виступи артистів і готова платити за це гроші, купуючи квитки на вистави.

Історія виникнення театру

Часто так буває, що на початку великої справи лежить ентузіазм кількох талановитих і захоплених людей. Театр музкомедії (м Барнаул) почав свою історію саме так.

Спершу були просто талановиті молоді артисти, які по-справжньому були закохані в веселий жанр оперети. Вони об`єдналися в ансамбль оперети алтайського краю і виступали перед публікою не тільки зі сценками з різних постановок, але і з повноцінними спектаклями.

Це був невеликий колектив під керівництвом диригента Джона Амірагова. Протягом двох років трупа їздила по містах і селах з таким великим успіхом, що їх запросили в 1958 році приєднатися до колективу драмтеатру Бійська.

Сезон 1958-1959 років пройшов з таким успіхом, що театр став називатися музично-драматичним, а основним напрямком репертуару були обрані оперети радянських авторів і класиків в цьому жанрі. Серед них - «Весілля в Малинівці» Б. Александрова, яка відкривала сезон 1959 року.

Популярність жанру у публіки була така висока, що рішенням алтайського крайвиконкому в 1960 році установі присвоєно звання крайового Театру музкомедії, а в 1964 році вся трупа переїхала працювати до Барнаул. Тут першим будинком для згуртованого і талановитого колективу став колишній ДК НКВС. Театр музкомедії (Барнаул) цього року відкрив свій сезон постановкою «Роза вітрів» Мокроусова.

Колектив

З 1960 року головному режисерові театру Турову С.Б. та директору Федорову В.М. вдалося закласти початок міцного і згуртованого колективу, який завдяки талановитим акторам - Петру Рябову, Герасимової Валентині, Богородицкими Олексію і багатьом іншим - зумів розпалити інтерес публіки до жанру оперети.

Організована при театрі балетна трупа, кращий в Сибіру театральний оркестр і хор стали фундаментом міцного талановитого колективу.

Театр музкомедії (Барнаул) завжди залежав від прихильності головного режисера до певних течіям в жанрі оперети. Так, в 1961 році керівником трупи став Алдахін П.В., який ввів в репертуар театру класичну оперету. У 1963 році на сцені театру був поставлений перший балетний спектакль «Корсар» Адана і Деліба. Постановником став молодий артист балету Громов Микола, який згодом займе місце головного балетмейстера театру.

У 1964 році колектив поповнюється новими талантами - комедійним актором Е. Овчинниковим, вокалістами Ольгою Полякової та Н. Напалкова, а також солістами балету Михайловим В. і Шустова Н. У трупі з`явилися нові артисти, які грають гострохарактерних персонажів - Ольга Брилякова, Клавдія Новікова та Борис Манзюк. Театр музкомедії (Барнаул) на багато років став справжнім творчим домом для цих людей. Постійно оновлюється репертуар завжди підігрівав інтерес публіки, а в 1965 році колектив здійснив перші гастролі на Україні.

Репертуар

Для тих, хто бажає відвідати Барнаул, Театр музкомедії, репертуар якого включає в себе і сучасні мюзикли, і класичну оперету, є частиною пам`ятки центру Алтайського краю. Відгуки про постановках цього колективу самі утішні як у критиків, так і у публіки.

У 1972 році театр переїжджає на постійне місце проживання в нову будівлю за адресою Комсомольський проспект, 108. Справжній палац мистецтва, Театр музкомедії (Барнаул), фото це підтверджують, знайшов сцену з прекрасною акустикою і великим залом з комфортними кріслами.

У цьому ж році головним режисером трупи стає молодий випускник Ленінградської консерваторії Халифман Л. Е., чиї постановки багато років поспіль не сходили зі сцени завдяки своїй популярності. Серед них - «Холопка» Стрельникова, «Мрійники» Лістова, «Ніч у Венеції» Штрауса і «Фіалка Монмартру» Кальмана. У 1980 році Театр музкомедії (Барнаул) поповнює репертуар складними і захоплююче емоційними творами «Каштани Києва» Сандлера, «Людина з легенди» В. Рубашевська і «Блакитна дама» С.Баневича.

Вистава «Блакитна дама» був приурочений до 250-річчя міста Барнаула. У його основі - легенда про привида красивою дами в блакитному платті. Постановка була настільки вдалою, що витримала понад 500 подань протягом 10 років. Це справжня гордість талановитого колективу.

Суворі 90-е

З 1991 року поступово Театр музкомедії (Барнаул) перестає отримувати фінансування від держави і переходить на госпрозрахунок.

Заклад отримав статус державного, а в 1992 р його очолив актор і режисер Філімонов В. Н., який виріс на цій сцені як професіонал. У репертуарі колективу як класичні оперети, так і сучасні рок-опери «Юнона» і «Авось» А. Рибникова та «Ісус Христос - суперзірка» Веббера.

Життя театру в 21 столітті

З 2000 року Театр музкомедії продовжує успішно експериментувати з різними жанрами, брати участь у театральних фестивалях і активно гастролювати по країні і за кордоном.

У 2010 році колектив відзначив 50-річчя своєї діяльності. Це стало справжньою подією року. До дня пам`ятної дати був знятий документальний фільм про історію театру та його легендарного колективу. За такий невеликий для театрального колективу термін їм були поставлені і зіграні більше 250 вистав різного жанру.

Жителі Алтайського краю пишаються своїми талановитими артистами і з задоволенням відвідують Театр музкомедії (Барнаул). Розклад постановок постійно поповнюється новими виставами як з дитячого репертуару, так і життєво актуальними п`єсами для дорослих.

Нагороди

Серед нагород театрального колективу такі:

• премія за кращу хормейстерскую постановку у виставі «Юнона» і «Авось»;
• муніципальна премія «Театр» за постановку «кажани» Штрауса;
• золота медаль Сибірської ярмарки за рок-оперу «Ісус Христос - суперзірка»;
• диплом лауреата фестивалю «Інші береги» за виставу «Ангели в часі»;
• премія Алтайського краю за постановку «Дівочий переполох».

Такий шлях від невеликого колективу молодих ентузіастів до державного Театру музкомедії пройшла ця трупа. Актори приходили і йшли, залишаючи після себе пам`ять про унікальні і талановитих спектаклях.