Ігор Стравінський: біографія та фото

Ігор Стравінський, біографія якого представлена в даній статті, – це видатний російський композитор, піаніст і диригент. Він є представником музичного модернізму. Ігор Федорович – один з найбільших представників світового мистецтва.

Біографія

У 1882 році, 17 червня, народився Ігор Стравінський. Коротка біографія батьків композитора дає уявлення про те, звідки у хлопчика така тяга до музики. Батько його – Федір Гнатович – був оперним співаком, солістом Маріїнського театру, заслуженим артистом Росії. Мати Ганна Кирилівна була піаністкою. Вона брала участь у концертах чоловіка в якості концертмейстера. Сім`я приймала у себе в будинку артистів, музикантів і письменників. Частим гостем у Стравінських був Ф. М. Достоєвський. З дитинства прилучався до музики та Ігор Стравінський. Фото батьків композитора подано в цій статті.

У 9 років майбутній композитор почав брати уроки гри на фортепіано. Коли Ігор Федорович закінчив гімназію, батьки наполягли, щоб він отримав юридичну освіту. Майбутній композитор навчався в Санкт-Петербурзькому університеті і паралельно з цим самостійно вивчав музично-теоретичні дисципліни. Його єдиною композиторської школою були приватні уроки, які Ігор Федорович брав у Миколи Андрійовича Римського-Корсакова. Під керівництвом цієї великої людини І. Стравінський написав перші твори. У 1914 році Ігор Федорович поїхав з родиною до Швейцарії. Незабаром почалася Перша світова війна, через яку Стравінські не стали повертатися до Росії. Через рік композитор переїхав до Франції. З 1936 року Ігор Федорович почав їздити в США на гастролі. Після того як почалася Друга світова війна, він переїхав на постійне проживання в Америку. У 1944 році І. Стравінський зробив незвичайну аранжування гімну США і виконав твір на концерті. За це його заарештували. Йому належав штраф за спотворення гімну. Сам композитор вважав за краще не афішувати, що трапилося і завжди говорив, що насправді нічого подібного не було. У 1945 році композитор отримав американське громадянство. Помер Ігор Федорович в 1971 році. Причина смерті – серцева недостатність. Похований композитор в російській частині кладовища Сан-Мікеле у Венеції.

Творчий шлях

Як вже було сказано вище, під керівництвом Миколи Андрійовича Римського-Корсакова написав свої найперші твори Ігор Стравінський. Композитор пропонував їх на розсуд публіки, і на одному з таких виступів був присутній Сергій Дягілєв. Він дав високу оцінку музиці Ігоря Стравінського. Незабаром знаменитий імпресаріо запропонував Ігорю Федоровичу співпрацю. Він замовив йому написання музики до балету для його «Російських сезонів» у Парижі. І. Стравінський співпрацював з С. Дягілєвим три роки і за цей час написав для його трупи три балети, які зробили його знаменитим: «Весна священна», «Петрушка» і «Жар-птиця». У 1924 році Ігор Федорович дебютував як піаніст. Власний твір – Концерт для фортепіано та духового оркестру – виконав на сцені Ігор Стравінський. Диригент проявився в ньому ще до цього. У такій якості він виступав з 1915 по 1926 роки. В основному диригував виконанням власних творів. Він був дуже вимогливий до музикантів. У 50-60 роки була проведена аудіозапис більшості його творів. У 1962 році І. Стравінський приїжджав на гастролі в СРСР.

Особисте життя

У 1906 році композитор одружився на двоюрідній сестрі – Катерині Носенко. Це був шлюб по великій любові. У подружжя Стравінських народилося четверо дітей: Мілена, Людмила, Святослав і Федір. Сини стали знаменитими діячами мистецтв. Федір – художником, а Святослав – піаністом і композитором. Дочка Людмила була дружиною поета Юрія Мандельштама. Через те, що Катерина страждала на сухоти, Стравінські виїжджали на зиму в Швейцарію, сире повітря Петербурга згубно впливав на її здоров`ї. У 1914 році Ігорю Федоровичу з сім`єю довелося надовго затриматися в Швейцарії, вони не могли повернутися в Росію через вибухнула Першої світової війни, за якою послідувала революція. Все своє майно і гроші, що залишалися в Росії, сім`я втратила. Цей факт сприйняв як катастрофу Ігор Стравінський. Сім`я композитора була чималенькою, та всіх їх треба було годувати. Крім дружини і чотирьох дітей, була ще сестра, племінники і мати. І. Стравінський в цей період перестав отримувати авторські гонорари за виконання своїх творів в Росії. Сталося це через те, що він емігрував. Всі його твори, видані в нашій країні, було дозволено виконувати без виплати грошей автору. Щоб виправити матеріальне становище, нові редакції своїх творів зробив Ігор Стравінський. Особисте життя композитора не обійшлася без легенд. Йому приписували роман з Коко Шанель. Коли І. Стравінський майже не мав засобів до існування, мадемуазель надала йому допомогу. Вона запросила композитора і його сім`ю пожити на своїй віллі. Ігор Федорович прожив у мадемуазель Шанель два роки. Вона спонсорувала організацію концертів І. Стравінського і містила його сім`ю. Коли композитор уже не жив на її віллі, ще цілих 13 років Коко щомісяця відсилала йому гроші. Все це і породило чутки про їхній роман. До того ж Коко була жінкою велелюбний. Але навряд чи ці чутки відповідали дійсності. І. Стравінського цікавили виключно грошові кошти француженки.

У 1939 році дружина Ігоря Федоровича померла. Через деякий час І. Стравінський знову одружився. Другий його дружиною стала давня знайома композитора – Віра Артурівна Судейкіна.

Русский період у творчості

Ігор Стравінський, фотографії якого представлені в даній статті, на першому етапі розвитку своєї кар`єри – це 1908-1923 роки – писав в основному балети і опери. Цей період його творчого шляху носить назву «Російський». Всі твори, написані ним в цей час, мають багато спільного. У всіх присутні мотиви і теми російського фольклору. У балеті «Жар-птиця» чітко простежуються стилістичні особливості, властиві творам М. А. Римського-Корсакова.

Неокласичний період у творчості

Це наступний етап розвитку творчого шляху композитора. Тривав він до 1954 року. Його започаткувала опера «Мавра». Основою цього періоду стало переосмислення стилів і напрямків у музиці 18 століття. В кінці цього періоду в розвитку своєї творчості композитор звертається до античності, до міфології Стародавньої Греції. Були написані балет «Орфей» і опера «Персефона». Останнім твором І. Стравінського, що належать до неокласицизму, є «Пригода гульвіси». Це опера по начерками У. Хогарта.

Серійний період у творчості

У 50-ті роки Ігор Стравінський почав користуватися принципом серійності. Перехідним твором цього періоду стала Кантата, написана на вірші невідомих англійських поетів. У ній очевидна тотальна поліфонізація в музиці. Наступні твори цього часу були повністю серійними, в них композитор відмовився від тональності повністю. «Плач пророка Єремії» є твором повністю додекафонію.

Твори для музичного театру

Список опер, балетів, казок і сцен, які написав композитор Ігор Стравінський:

• «Весілля» (лібрето Ігоря Стравінського).
• «Балетні сцени».
• «Петрушка» (лібрето А. Бенуа).
• «Агон».
• «Гра в карти» (лібрето Ігоря Стравінського).
• «Аполлон Мусагет».
• «Жар-птиця» (лібрето М. Фокіна).
• «Персефона».
• «Поцілунок феї» (лібрето Ігоря Стравінського).
• «Пульчинелла».
• «Мавра» (лібрето Б. Кохно за поемою Олександра Сергійовича Пушкіна).
• «Потоп».
• «Байка про лисицю, півня, кота да барана» (лібрето Ігоря Стравінського).
• «Орфей».
• «Історія солдата» (лібрето Ш.Ф.Рамю, засноване на російських казках).
• «Весна священна».
• «Пригоди гульвіси» (лібрето Ч. Коллмена і У. Одена за картинами У. Хогарта).
• «Цар Едіп».
• «Соловей» (лібрето С. Мітусова за казкою Г. Х. Андерсена).

Список творів для оркестру

• «Похоронна пісня».
• Симфонія in C.
• Скерцо в російській стилі.
• «Концертні танці».
• Вітальна прелюдія.
• Симфонія Es-dur.
• «Дамбартон Оукс».
• Концерт для скрипки з оркестром ре мажор.
• «Феєрверк».
• «Циркова полька для молодого слона».
• Дивертисмент.
• "Жар-птиця" – сюїта з балету.
• Капричіо для фортепіано з оркестром.
• «Чотири норвезьких настрою».
• Базельський концерт.
• Фантастичне скерцо.
• Сюїта з балету «Пульчинелла».
• Варіації, присвячені пам`яті Олдоса Хакслі.
• О так.
• Концерт для фортепіано, духового оркестру, литавр і контрабасів.
• «Руху» для фортепіано з оркестром.
• Симфонія в трьох частинах.

Для хору

Ігор Стравінський написав чимало хорових творів. Серед них:

• «Інтроіт пам`яті».
• "Симфонія псалмів" (для хору з оркестром).
• «Плач пророка Єремії».
• Кантата «Проповідь, притча і молитва» (для альта, тенора, читця, хору, а також оркестру).
• «Символ віри» (твір для хору без музичного супроводу).
• Кантата на вірші К. Бальмонта «Звездолікій».
• «Отче наш» (для хору без музичного супроводу).
• "Заупокійні піснеспіви".
• «Богородице Діво радуйся».
• Кантата «Вавилон» (для читця, чоловічого хору та оркестру).
• Священний спів в ім`я святого Марка.
• "Меса" (для змішаного хору в супроводі ансамблю духових інструментів).
• Кантата на вірші анонімних поетів Англії 15-16 ст.
• «Подблюдние" – російські селянські пісні для жіночого хору.
• Гімн на вірші Т. Еліота.

Список камерних творів

• Ебоні-концерт.
• Елегія для альта.
• Три п`єси для кларнета.
• «Історія солдата» – сюїта з опери для скрипки, кларнета і фортепіано.
• Симфонія для духових інструментів, присвячена К. Дебюссі.
• Концертний дует.
• Три п`єси для струнного квартету.
• Епітафія до надгробки М. Егона.
• Прилади для джаз-банда.
• Концертіно для струнного квартету.
• Регтайм.
• Подвійний канон пам`яті Р. Дюфі.
• Фанфари для двох труб.
• Септет для струнних, духових та фортепіано.
• Колискова для двох блокфлейт.
• Октет для духових.

На згадку про композитора

Ім`я Ігоря Стравінського носить музична школа, яка знаходиться в Оранієнбаумі. На честь композіора були випущені поштові марки та монети. У французькому місті Монтре є музична аудиторія імені Ігоря Стравінського. На планеті Меркурій є кратер, названий на його честь. Ім`я «Ігор Стравінський» носять туристичний теплохід і літак «Аерофлоту» А-319. На честь великого російського композитора названі: вулиця в Амстердамі, фонтан в Парижі, алея в Лозанні, площа в Оранієнбаумі. На Україні (Волинь) відкрито музей Ігоря Стравінського. А також там з 1994 року проводиться міжнародний музичний фестиваль імені цього композитора, диригента і піаніста.