Наталя Тенякова: фото, біографія, фільмографія

Баба Шура з комедії «Любов і голуби» – одна з ролей, завдяки якій актриса Наталя Тенякова стала популярна. Кіноробіт в її творчій біографії не так багато, вона спеціалізується на театральних постановках, і кожну з них Наталія Максимівна вкладає особливий, потаємний сенс.

Біографія актриси: дитинство і юність

Наталя Тенякова народилася 3 липня 1944 в місті Ленінграді, з малих років вона хотіла бути актрисою, тому після школи відразу ж відправилася надходити ЛГІТМіК. Інститут театру, музики і кінематографії прийняв її з розпростертими обіймами, вона стала студенткою майстерні Б. В. Зона – досвідченого майстра, який «відкрив» багатьох акторів, відомих російському глядачеві.

Однокурсниками Теняковой були Леонід Мозговий, Ольга Антонова, Володимир Тикке, Сергій Надпорожскій, Віктор Костецький, Лев Додін, всі вони зуміли стати зірками російського кінематографа. Про своїх однокурсників актриса відгукується тепло, незважаючи на те, що багатьом не вдалося реалізуватися у сфері кіноіндустрії, всі вони так чи інакше мають відношення до мистецтва.

Перші роботи

Закінчивши інститут, Наталя Тенякова, фото якої тоді виявилося у всіх театрах Ленінграда, стала актрисою театру імені Ленінського комсомолу. Саме там вона дебютувала у виставі «Тригрошова опера», саме там вона зіграла роль Поллі Пічем. Незабаром актрису ввели в спектакль «Дні нашого життя», де їй дісталася роль Оль-Оль.

Через рік, у 1967-му, актрису переманили в Великий драматичний театр. Її дебют на цьому майданчику відбувся в рамках спектаклю «Лисиця і виноград», де вона виконала роль Клеї. Всього лише за кілька років їй вдалося однією з прим театру, приміром, на який рівнялися всі молоді актриси театру БДТ, але нікому не вдалося досягти її рівня.

Інші роботи в театрі

У 1979 році Наталя Тенякова пішла в Театр Моссовета, де незабаром зайняла одну з провідних позицій. За дев`ятирічну кар`єру на цих підмостках вона зіграла яскраві ролі в постановках «Брати Карамазови», «Вдови пароплав», «Якщо буду живий», «Орніфль», «Версія». Наталія Максимівна особливо відзначає спектакль «Вдови пароплав», за її словами саме там зібрався по-справжньому зоряний ансамбль, з яким було легко працювати.

У 1988 році Олег Єфремов запросив Теняковой в МХТ імені Чехова, і актриса прийняла його пропозицію. Там у неї був зовсім інший діапазон ролей, Наталя була задіяна у виставах «Трагіки і комедіанти», «Після репетиції», «Одруження», «Ретро», «Новий американець», «Красиве життя».

Наталя Тенякова, фото якої в різних амплуа висять в декількох театрах Москви і Санкт-Петербурга, неодноразово співпрацювала з різними культурними установами двох столиць. Йдеться про «Школі сучасної п`ємо», театрі імені Вахтангова, театрах «Модерн» і «Єрмолової». Дуже часто Наталія Максимівна грає в парі зі своїм чоловіком – актором Сергієм Юрським.

Фільмографія Наталії Теняковой

Наталя Тенякова, фільмографія якої на 2015 рік налічує всього лише дев`ять проектів, спеціалізується переважно на театральних ролях. У кіно актриса прийшла в 1966 році, її першою роллю стала Лідочка в картині «Старша сестра». У період з 1969 по 1984 Наталя Тенякова зникла з радянського кінематографа.

Повернення Теняковой в кіно відбулося в 1984 році, коли вона зіграла бабу Шуру в знаменитому фільмі «Любов і голуби». Робота Наталії в парі з чоловіком залишила незгладимий слід в серцях глядачів, сорокарічна пара зіграла строків, в яких все ще горить пустотливий вогник, і які все ще здатні на безумства.

Після настільки яскравої ролі в картині «Любов і голуби» Наталя Тенякова знялася ще в декількох картинах, але такого успіху її персонажі більше, на жаль, не мали. Сама остання кіноробота актриси – роль матері Базарова в кінофільмі «Батьки і діти», зіграна їй після вісімнадцятирічного перерви.

Інші роботи на телебаченні

Наталя Тенякова – актриса різнопланова і різнобічна, це вона неодноразово доводила, виконуючи найрізноманітніші ролі. Проте в її творчому доробку є і телеспектакль, які неодноразово транслювалися на центральних каналах країни. З 1965 року і донині Тенякова бере участь в записі і озвучуванні таких вистав.

У багажі актриси ролі в таких постановках, як «Велика котяча казка» (дебют актриси, 1965 рік), «Де тонко, там і рветься», «Фієста», «Троїл і Крессида», «Алі-Баба і сорок розбійників», «Лебедина пісня», «Чехов і Ко» і т.д. Останній телеспектакль за участю Наталії Теняковой – «Стільці», вийшов в 2010 році, його режисером став чоловік актриси – Сергій Юрський.

Особисте життя

Наталя Тенякова, біографія якої повна яскравих і незабутніх ролей, була одружена двічі. Її першим чоловіком був відомий режисер Лев Додін, однак їхній шлюб був недовгим. Другий раз Наталія Максимівна вийшла заміж за актора Сергія Юрського, який завжди відрізнявся від своїх колег небажанням грати «на потіху» публіці.

Тенякова і Юрський познайомилися в 1965 році, при підготовці вистави «Велика котяча казка». Незважаючи на те що Наталя на той момент була заміжня, це не завадило закоханим зійтися. Незабаром Додін назавжди пішов з життя Теняковой, і його місце назавжди зайняв Юрський. У 1973 році у щасливої пари народилася донька Дарина. Зараз подружня пара бере активну участь у вихованні онуків – Георгія і Алішера.

Висновок

У своїх нечисленних інтерв`ю Наталя Тенякова зазначає, що сцена раніше приносить їй особливе задоволення. Але найцікавіше актрисі грати зі своїм чоловіком – Сергієм Юрським, вона зізнається, що їхній тандем досяг такого рівня, що іноді досить одного лише жесту, щоб зрозуміти, що хоче сказати партнер. У багажі у Наталі Теняковой та її чоловіка більше 10 спільних вистав, і це далеко не межа, зауважує актриса. Сімейна пара також грала на одній сцені зі своєю дочкою Дариною, і, як зізнається Наталя Максимівна, під час вистави мати в ній часто перемагала актрису.

Від ролей в кіно Наталія Максимівна зараз відмовляється, оскільки вважає їх не надто цікавими. Втім, її все ще можна побачити в театрах Москви і Санкт-Петербурга, де вона продовжує блищати на сцені, демонструючи всім свій акторський талант, красу і оригінальну манеру гри.