Незвичайний спосіб визначення музичних здібностей

Життя сучасної людини завдяки досягненням електроніки оточена музикою. Вона звучить звідусіль і скрізь: у магазинах, маршрутних таксі, автобусах, з динаміків портативних радіоприймачів і навушників плеєрів. Не завжди це приємно, особливо враховуючи вокальну манеру багатьох сучасних поп-виконавців, але можна впевнено стверджувати, що раніше, в минулі століття і десятиліття, музика була менш доступна слухачам, яким доводилося ходити на концерти і навіть грати самим. Багато не відмовляються від задоволення послухати живе виконання і зараз, та й взяти в руки гітару або інший інструмент мисливці не переводяться. Однак багато ніяковіють і побоюються виглядати невігласами, навіть якщо у них є можливість навчитися грати на фортепіано, наприклад. Чи є у них музичні здібності, або, як їх ще називають, слух? Виявляється, дізнатися про це можна навіть без спеціалізованих тестів, причому з високою ймовірністю.

Що таке музичний слух?

Здатність чути тихі звуки важлива для музиканта, але не вона є пріоритетним фактором для визначення його обдарованості. Приміром, Людвіг Ван Бетховен значну частину життя страждав глухотою, що не заважало йому створювати безсмертні твори. Тобто, звичайно ж, заважало, і він дуже страждав від цього фізичного недоліку, бо сам не міг почути, як звучить складена ним музика у повноцінній оркестровому аранжуванні. Але генієм він все ж був, і великим композитором теж, в той час як багато людей, відмінно вловлюють на відстані в кілька метрів комариний писк, нічого толкового написати на нотному стані не можуть. Отже, простий слух і музичний слух – речі різні. Так як же визначити ступінь таланту?

Кембриджський експеримент

Вся справа в сприйнятті навколишнього світу, так, принаймні, вважають дослідники з Кембриджського університету. Їм прийшла в голову ідея в партнерстві з Бі-Бі-Сі провести масштабний експеримент. Сім тисяч добровільних помічників погодилися піддатися вивченню на предмет музичних здібностей, у тому числі і таких, як наявність мелодійної пам`яті і глибини художнього сприйняття. Слід зазначити, що в дослідах брали участь не тільки фахівці з музичній педагогіці і медики, а й психологи. Саме вони визначали психотипи піддослідних добровольців і встановлювали залежність таланту і особистісних рис характеру, таких як відкритість і сумлінність. Дослідженню піддавалися й інші важливі параметри (екстраверсія і ступінь невротизації) на предмет того, наскільки емоційно сприймається музика.

У чому новизна відкриття?

Експеримент при всій своїй масштабності дав цілком прогнозовані результати. З`ясувалося, що чим вище рівень психологічної активності, що проявляється в спілкуванні з іншими людьми, тим яскравіше закладений в людині музичний потенціал. Іншими словами, люди відкриті, товариські і добрі люблять музику сильніше, ніж замкнуті небагатослівні і похмурі особистості. Мало того, і розуміють вони її куди глибше. До того ж екстраверти за своєю природою мають здатність набагато швидше опановувати технікою гри на музичних інструментах, краще запам`ятовують мелодії (навіть дуже складні). Новизна досвіду полягає не в цьому науковому відкритті, яке і так давно відомо кожному відвідувачу концертних залів консерваторій. Просто раніше така дисципліна, як музична психологія, як правило, сосредотачивала головну увагу на професійних музикантів і геніїв, тепер же вчені звернули погляд на здібності людей, що не мають прямого відношення до виконавській майстерності.

Пошук потенційних геніїв на потоці

Кожен колишній учень музичної школи знає, що заняття в ній стомлюючі головним чином унаслідок необхідності постійно повторювати фрази і фрагменти творів для досягнення їх бездоганного звучання. Саме практика виконання робить його досконалим. І, безумовно, це – правда, так було, є і буде. Але навіть саме бездоганне і філігранне виконання чудового по красі твори не доставить слухачеві справжнього задоволення, якщо в грі не відчувається така загадкова і невловима складова, як натхнення. Саме тому такі генії, як Ростропович або Горовець, народжуються так рідко. Для їх появи потрібно унікальне поєднання здібностей, праці та умов. А адже багато потенційні генії навіть не підозрюють наявності в себе музичної обдарованості!

Залишається сподіватися, що Кембриджський експеримент допоможе розібратися майбутнім геніальним виконавцям у своїх схильностях і реалізувати їх.