Короткий зміст казки Ш. Перро "Осляча Шкура"

Шарля Перро можна назвати одним з найулюбленіших казкарів усіх часів. Адже його перу належать такі чудові і чарівні казки, як «Попелюшка», «Спляча красуня», «Червона Шапочка», «Кіт у чоботях» і безліч інших. Але сьогодні мова піде про іншу чудовій історії, яку написав Шарль Перро - «Осляча Шкура». Пропонуємо коротко ознайомитися зі змістом цієї казки, за мотивами якої було знято кілька фільмів - в 1970 році у Франції, з Катрін Деньов і Жаном Маре в головних ролях, і в 1982 році в СРСР, з Вірою Новіковою, Олександром Галібиним, Володимиром Етушем та іншими найвідомішими акторами.

Отже, починається казка «Осляча Шкура» з того, що в одному королівстві жив-був король. Він був безмірно добрий і щасливий, адже його дружиною була найпрекрасніша жінка в світі, а їх єдина дочка чи поступалася матері в красі і чесноти. Королівство процвітало завдяки мудрому правлінню. Але все ж не тільки йому, бо на одній зі стаєнь жив старий осел, який мав чудову властивість - випорожнюватися золотом.

Одного разу трапилося нещастя - королева тяжко захворіла і незабаром померла. Але перед смертю вона встигла висловити своє останнє бажання. Вона хотіла, щоб її чоловік ще раз одружився, але головною умовою було те, щоб його обраниця була гарніше самої королеви. Скільки потім не шукали вдівцеві нову дружину, так і не знайшли. Але одного разу побачив він в саду свою власну дочку, яка за красою перевершила мати, і, закохавшись в неї, вирішив з нею одружитися. Дівчина прийшла в шок від такого побажання батька і попросила допомоги у своєї хрещеної - Бузок-Чарівниці. Та їй порадила задати королю непосильну задачу - вбити золотоносного осла і віддати їй його шкуру. Принцеса послухалася і спантеличила тата. Той погоревал, але погодився, і незабаром ослина шкура лежала біля ніг принцеси. Але дівчина не хотіла здаватися і виходити заміж за батька, адже це великий гріх. Тому вона, знову за порадою хрещеної, наділа цю шкуру на себе, вимазалася брудом і вночі втекла з палацу.

У такому вигляді вона бродила по місту, поки добрі люди не пригріли її, взявши працювати на обори. За нею закріпилося прізвисько «Осляча Шкура», настільки вона була чорна і страшна. Але одного разу вона вирішила перетворитися назад в принцесу і, зачинившись у своїй комірчині, постукала по підлозі чарівною паличкою, що дала їй хрещена перед втечею. Тут же перед нею з`явився скриню з її прекрасною одягом. Дівчина вмилася, причесалася, переодяглася і почала красуватися перед дзеркалом. Принц, який гостював у господарів, у яких працювала Осляча Шкура, випадково побачив її в замкову щілину і закохався. Повернувшись з гостей додому, він захворів і сказав, що його врятує лише пиріг, який приготує дівчина, що живе в комірчині у таких-то людей. Замазурі донесли цю звістку і веліли спекти пиріг. Вона зраділа і, знову одягнувши свої розкішні одягу, закрилася і почала готувати. Але вона випадково впустила в тісто своє колечко, яке принц і виявив, коли їв пиріг.

Він оголосив, що одружується на тій дівчині, кому колечко доведеться впору, незалежно від того, принцеса вона чи жебрачка. Багато дівчат злетілося на примірку - всім хотілося стати дружиною такого красеня. Ослячу Шкуру привели насильно, хоча вона і встигла переодягнутися в свої звичні розкішний одяг, коли почула стук у свою двері. Поверх прекрасного сукні вона накинула ослячу шкуру і пішла до палацу, супроводжувана хохочущій стражниками. Принц надів їй на палець колечко, і воно довелося їй впору. Тут вона скинула з себе мерзенну шкуру і постала перед усіма у всій красі. Незабаром зіграли весілля, на яку був запрошений і батько дівчини. Виявилося, поки його дочки не було, він встиг одружитися на красивій вдовиці - королеві сусідньої країни, тому тепер був дуже щасливий за свою дочку і благословив її шлюб з принцом. Ось так щасливо закінчилася казка Ш. Перро «Осляча Шкура».