Оповідання «Стрибуха» Чехова: короткий зміст твору

У 1891 році написав представлений тут розповідь автор. Треба відзначити, що публіка дуже тепло зустріла твір «Стрибуха» Чехова. Короткий зміст його наведено нижче. Дослідники творчості письменника заявляють про те, що в основі його лежить реальна історія. Спочатку чорновий варіант розповіді називався «Велика людина». Спробуємо з`ясувати, прочитавши короткий зміст творіння автора, чому він змінив його назву.

Життя подружжя Димових

Ольга Іванівна, молода і романтична жінка, виходила заміж за тридцятиоднорічний лікаря Осипа Степановича Димова, що мав практику у двох лікарнях і службовця додатково титулярним радником. На цьому весіллі був весь цвіт творчої інтелігенції: художники, артисти, співаки. Кожен з них був чимось чудовий і вже трохи знаменитий. Ольга Іванівна теж мала талант у всіх сферах потрошку, по крайней мере, в цьому запевняли її друзі.

Вона трохи малювала, ліпила і співала. Вся ця розпещена творча компанія на чолі з господинею дому цілі дні проводила в обговореннях виставок картин, театральних постановок і появи нових зірок мистецтва. А ще люди тут співали, грали на музичних інструментах, ліпили і малювали. День Осипа Степановича починався дуже рано. Спочатку він з 9 ранку до полудня приймав хворих у себе в палаті, а потім їхав на інший кінець міста розкривати трупи померлих. Димов був зайнятий круглий день до пізнього вечора. Проте медична практика не приносила доходу більш, ніж 500 рублів на рік. Обідали подружжя, як правило, разом. А після цього Осип Степанович йшов по своїх робочих справах, а його дружина відправлялася то в театр, то на концерт, звідки поверталася весела і натхненна тільки після опівночі. Вітряної і легковажною малює свою героїню в оповіданні «Стрибуха» Чехов. Короткий зміст його допоможе нам зрозуміти характери головних персонажів цієї історії.

Відносини подружжя

Жили димових добре. Осип Степанович обожнював дружину. Він посилено працював, щоб покрити витрати молодої дружини на розважальні заходи. Ольга ж Іванівна, в свою чергу, теж любила чоловіка, пояснюючи своїм друзям, людям творчим, чому вона, така красуня і розумниця, вибрала людини простого і приземленого. Історію їхнього знайомства в лікарні, куди дівчина їздила провідувати хворого батька, і любові вона розповідала на всіх посиденьках з художниками, співаками й поетами. Вона називала його «мій милий метрдотель» або просто «Димов». Осипу Степановичу жінка говорила, що у нього є тільки один великий недолік: він не цікавиться мистецтвом. На що чоловік відповідав їй, що він все життя займається медициною і природничими науками і йому просто ніколи цікавитися картинами і віршами. Такі різні люди, як Осип Степанович та Ольга Іванівна, могли б бути щасливі і далі. Що ж завадило їх сімейному згодою, дізнаємося далі, продовжуючи читати оповідання «Стрибуха» Чехова. Короткий зміст його не спотворює основний сенс творіння автора.

Творча інтелігенція на дачі у Ольги Іванівни

У будинку в Димових по середах збиралася творча компанія, куди обов`язково запрошувалися новоявлені знаменитості. При кожному стукіт у двері господиня здригалася і багатозначно вигукувала: «Це він!», Маючи на увазі під цим словом запрошену «зірочку». Димов, як правило, в цих посиденьках участі не брав. Гості та дружина про нього і не згадували. У цю чесну компанію був вхожий молодий гарний художник на прізвище Рябовскій. Ольга Іванівна дуже пишалася тим, що цей прославлений, як їй здавалося, людина говорив їй про те, що вона талановита в живопису. Він поправляв її етюди, хвалячи їх. А між тим картини його самого користувалися успіхом. Одну з них він на виставці продав за п`ятсот рублів. Ольга Іванівна була щаслива: попереду її чекало незабутнє час служіння мистецтву і спілкування з обдарованими людьми. Період з квітня по липень вона мала намір провести з друзями на дачі. Потім її запросили в поїздку художників на Волгу, яка повинна була закінчитися пізньої осені. І ось жінка вже кілька місяців гостює на дачі. Скучив чоловік, урвати хвилинку, мчить до неї. Але теплого прийому від дружини він тут не знайшов. Вона відправляє втомленого з дороги дружина назад в місто за рожевим платтям і рукавичками, маючи намір надіти їх на весілля знайомого телеграфіста. Димов тут же мчить на стацій. Чим закінчиться така сліпа любов до дружини головного героя? Кого зробить щасливим у фіналі оповідання «Стрибуха» Чехов? Короткий зміст його нам допоможе це зрозуміти.

Роман Димовий з Рябовскім

Залишок літа Ольга Іванівна проводить на Волзі з художником Рябовскім. Між молодими людьми спалахує роман. Тихі місячні липневі ночі, срібляста гладінь річки, задумливі хмари на небі, темні тіні - все сприяло романтичній обстановці цієї поїздки. Ольга Іванівна згадувала про те, що її друзі пророкували їй майбутнє великої художниці. Вона марила славою, мріючи про захопленнях і визнання людей. Особливо лестило їй те, що поруч з нею був цей гарний молодий білявий геній - Рябовскій. Він зізнавався їй у коханні, називаючи себе рабом її, закутують її в свій плащ від холодного і сирого нічного повітря. Жінка була щаслива. Про чоловіка вона згадувала рідко. Чоловік надсилав щомісяця їй по 75 рублів, яких, втім, часто не вистачало, щоб покрити витрати. Минуло літо, настала пора повертатися додому. Що чекає наших героїв далі, дізнаємося, продовжуючи читати твір. Отже, Чехов А. П. «Стрибуха». Короткий зміст по главах або за епізодами дозволить нам простежити ланцюжок змін в особистому житті персонажів.

Димов здогадується про зраду дружини

Охолодження у відносинах Рябовского і Ольги Іванівни почалося ще в поїздці по Волзі. Художник, натхнення якого пішло разом з теплими сонячними днями, став похмурий і непривітний. Він обтяжувався романом з Димовий, не приховуючи свого байдужості. Ольга Іванівна повернулася додому. Спочатку вона хотіла приховати від чоловіка зраду. Але коли вона побачила радісні сльози від зустрічі з нею на очах чоловіка і його лагідну милу посмішку, жінка вирішила, що брехати такій людині - це злочин. Однак розповідати димових про роман з художником молода дружина відразу не стала. А незабаром він сам уже здогадався про те, що його обманюють. Адже роман цей продовжився вже в місті. З того моменту Осип Степанович став сумний, намагався не залишатися з дружиною наодинці. А між тим відносини Ольги і Рябовского зайшли в глухий кут. Художнику потрібно було натхнення, і він знайшов іншу музу. Одного разу, прийшовши до нього в майстерню, наша героїня застала там жінку і зрозуміла, що її геній знайшов іншу. Відносини з ним вона тут же порвала. Здавалося б, тепер немає перешкод на шляху до щастя подружжя. Однак це не так. Помилку Ользі Іванівні було виправляти вже пізно. Дізнаємося про це, продовжуючи читати розповідь (його короткий зміст). «Стрибуха» (Чехов А. П.) - це матеріал шкільної програми в старших класах. Твори великого класика допомагають сьогоднішньої молоді сформувати правильний підхід до оцінки духовних і моральних людських якостей.

Хвороба і смерть Димова

А Осип Степанович всього себе віддає служінню медицині. Висмоктуючи плівки у хворого дифтеритом хлопчика, він заражається і важко хворіє. Хвороба швидко набирає обертів. Димов слабшає з кожним днем. За ним доглядає його друг і колега Коростильов. До ліжка хворого запрошують місцеве світило медицини - доктора Шрека. Той приходить і констатує факт: Осип Степанович безнадійний. Хворий лежить у гарячці. Але і зараз лагідний тихий людина ні на що не скаржиться. А якби він почав говорити, то всім стало б зрозуміло, що винен тут не тільки дифтерит, але і його дружина, яка змінила йому. Незабаром Ользі Іванівні оголошують, що чоловік її помер. Сумний фінал у розповіді «Стрибуха» Чехова. Короткий зміст його дозволяє зрозуміти всю глибину усвідомлення своєї помилки головною героїнею. Дізнаємося про це з наступної глави.

Пізніше каяття Ольги

За недовгий час хвороби чоловіка жінка встигла зрозуміти, що справжній талант і велика людина - це він, Осип Степанович. І як вона раніше цього не бачила? Навколо неї були чужі люди, яким вона посміхалася. А тепер де вони? Чи знають її друзі, що у неї горе? Чому ніхто не поспішає висловити їй співчуття? Коростильов, близький друг Димова, докоряє Ольгу Іванівну в тому, що це вона згубила свого чоловіка, великого вченого і медика. Але найстрашніше для жінки докори її сумління. Їй хочеться все повернути назад, забути свою зраду, пояснити димових, що це було помилкою. Але, на жаль, надто пізно: виправити щось уже не можна. Коли жінка входить до кабінету до чоловіка, він уже мертвий. Прочитавши короткий зміст оповідання Чехова «Стрибуха», ми робимо висновок, що свої помилки треба виправляти вчасно. А ще потрібно цінувати і любити близьких людей, які поруч з нами. На жаль, часто буває, що робимо ми це занадто пізно.

Ми прочитали розповідь «Стрибуха» Чехова (короткий зміст). У своїх рецензіях критики називали його «перлиною між новелами». Легко переконатися, що дане порівняння абсолютно справедливо.