Подорож до Києва. Ляльковий театр - місце, яке варто відвідати

Не секрет, що багато дорослих мріють повернутися в дитинство. Але для цього не потрібно винаходити машини часу. Досить разом зі своїми дітьми приїхати в Київ. Ляльковий театр, розташований на правому березі Дніпра, нагадує казковий місто, в якому оживають герої улюблених дитячих казок.

Історія театру

Київський академічний театр ляльок - найстаріший на Україні, адже заснований він був майже століття тому - в далекому 1927 році. Ідея створити театр, який був би цікавим для маленького глядача, з`явилася у народного артиста України Олександра Соломарський і актриси Ірини Дєєвої. У той час театр був створений при Київському театрі для дітей ім. І. Франка. Ідею народного артиста підтримали актори Ф. Андрієвська, М. Козловський, О. Михайлов, І. Залізняк, А. Вишневська, Т. Васнецова, Г. Сорока, Я. Жовінскій. Вони стали першими акторами, які працюють у театрі.

Перший сезон був відкритий такими виставами для маленьких глядачів, як «Стародавній петрушка» (це традиційна лялькова комедія, літературна обробка якої була зроблена М. Козловським) і «Музиканти» (авторства Л. Глібова, по інсценізації П. Щербінського).

Новостворений театр розпочав свою роботу в приміщенні на Хрещатику, яке раніше займав театр «Роті Фане». Однак через десять років його перемістили на Ярославів вал, в будівлю нинішнього Будинку акторів. Там театр продовжував працювати ще двадцять років, поки йому не віддали будівлю Хоральної синагоги. Тільки в 1997 році синагога була повернута іудейській громаді, а Київський ляльковий театр залишився без приміщення на вісім років. Незважаючи на це, актори не припиняли роботу. Уявлення давали на орендованих сценічних майданчиках, в школах і дитячих садах. Тому весь цей час глядачі не забували своїх кумирів.

Сучасний театр

Новий етап в історії лялькового театру розпочався в 2005 році, коли було завершено будівництво нинішнього приміщення. Робота над ним тривала рівно рік під керівництвом архітектора Віталія Юдіна. Нова будівля, розташоване на Європейській площі, стало одним з тих місць, яким може похвалитися Київ. Ляльковий театр має вигляд казкового палацу, з усіма необхідними для нього атрибутами - шпилями і колонами. Триповерхова будівля вміщує в себе два зали - на 300 і 110 глядачів. Крім того, в театрі розташований Музей антикварних ляльок, в якому зібрані маріонетки всіх часів і народів.

Подорож у казку починається для дітей ще у дворі театру. Він оформлений у відповідному казковому стилі. Там можна побачити забавні фігури казкових персонажів, цікаві клумби і фонтани, сходи, розташований неподалік Музей води. Як стверджує керівник театру, щоб потрапити в гості до Попелюшки або Сплячої Красуні, дітям достатньо приїхати в Київ.

Ляльковий театр: афіша для дітей

90% репертуару лялькового театру складають класичні постановки. Серед них як народні казки («Колобок», «Ріпка», «Курочка ряба»), так і західні класичні твори для дітей («Пітер Пен», «Чарівна лампа Аладіна», «Попелюшка»). Великою популярністю користуються казки відомого дитячого письменника Г. Андерсена («Русалонька», «Стійкий олов`яний солдатик», «Гидке каченя»).

До теперішнього часу актори театру дотримувалися класики в драматургії, художньому втіленні і музиці. На думку художнього керівника театру, сучасні художні жанри негативно впливають на свідомість маленької дитини і не приносять ніякої користі. Тому в театрі створюють такі вистави, які нагадували б найменшим глядачам реальний навколишній світ. Адже коли піднімається завіса, дитина повинна відчувати інтерес, а не лякатися.

Як кажуть самі актори, найскладніше грати для дитячої аудиторії. Їх інтерес непідробний. І якщо під час вистави дитина не звертає уваги на те, що відбувається на сцені, це можна назвати повним провалом постановки.

Репертуар для дорослих

Раз на рік дитячий ляльковий театр у Києві збирає глядачів старшого віку. Древньою традицією тут є кожен рік випускати нову лялькову постановку для дорослих. Така робота значно відрізняється від постановки дитячої вистави, адже акторам доводиться «повертатися» у дорослий жанр. Для дорослих готуються комедії або серйозні мелодрами. Найбільшим успіхом серед таких постановок користуються: «За двома зайцями» (за п`єсою Старицького) та «Лісова пісня» (за твором Лесі Українки), «Чортова млин» і «Божественна комедія» (постановки І. Штока), «Декамерон».

Ляльки

Головне, без чого не може обійтися жоден театр ляльок, - це, власне, самі маріонетки. Не став винятком і той, який прославив Київ. Ляльковий театр може похвалитися двома тисячами ляльок, до того ж для нових вистав створюються і нові «актори».

Але все ж головних ляльок можна сміливо називати ветеранами сцени. Більшість з них збереглися ще з часів перших вистав. Безсумнівно, час від часу їх реставрують, але почесний вік маріонеток робить спектакль більш цікавим.

Нові ляльки також виготовляють в театрі. Для того щоб втілити в життя тільки одну ляльку, доводиться витратити більше місяця. Процес її виготовлення включає в себе створення гіпсової форми і механіки, способу та одягу. Все це ручна робота, яка остаточно закінчується тільки в руках акторів. Вони вкладають в маріонетки характер і душу. У нових виставах можуть брати участь більше тридцяти таких ляльок.

Актори театру

Після відвідин театру створюється враження, що найталановитіших акторів-ляльководів зібрав саме Київ. Ляльковий театр налічує 24 високопрофесійних актора-ляльковода вищої та першої категорій, а також провідних майстрів сцени. Серед них можна назвати В. Русана, В. Малинського, А. Россі, С. Чуркіна і Л. Ясиновський, які передають свій досвід талановитій молоді.

З 1990 року в театрі організовують міжнародні фестивалі, в яких беруть участь колективи з європейських, азіатських країн та Америки. З 1995 року театр входить в Міжнародну організацію лялькових театрів УНІМА.