Про те, як писати анотацію

Анотація є коротким описом змісту твору (книги, наукової статті і т. Д.). Крім того, що тут описується призначення тексту, важливо в декілька пропозицій вмістити загальний зміст. Тому перед тим як писати анотацію, потрібно добре продумати її план і зміст. Ці параметри визначаються самим автором.

Проте слід враховувати специфіку місця, де цей текст буде розміщуватися. Наприклад, на обкладинці книги, в більшості випадків, поміщають трохи інформації про автора і короткий переказ сюжету. Якщо ж анотація для рекламних матеріалів, то найважливіше тут - атмосфера, яку створює текст, адже основне завдання його - зацікавити потенційного покупця. Це відноситься і до звичайних книг, і до інтернет-виданням. Адже за кількома пропозиціями читач вирішує, чи варто йому купувати продукцію чи ні.

Анотація на статтю теж дуже важлива, особливо якщо це наукова праця. Вона є короткою характеристикою того, що є у змісті. Зазвичай тут обгрунтовується мета написання та актуальність дослідження.

Необхідно відзначити, що багато авторів чинять однакові помилки при складанні цього матеріалу: вони починають переказувати те, що вже було надруковано раніше і, відповідно, всім відомо. Це невірно, адже будь-яка робота повинна бути виконана якісно. Вибираючи друковане видання, більшість людей звертають увагу на його зовнішній вигляд, в тому числі і на анотацію. Від того, наскільки грамотним і досконалим буде даний текст, залежить, чи зацікавить твір потенційних читачів або вони обійдуть його стороною.

Перед тим як писати анотацію, необхідно врахувати кілька правил її складання. Так, сюди не варто вставляти фрази, що виражають думку автора, наприклад, "Я думаю", "Мені здається" та інші. Справа в тому, що у своїй діяльності потрібно намагатися бути об`єктивним, адже навіть з позиціями великих учених чи письменників погоджуються не всі. Не рекомендується на перший план виносити суб`єктивність дослідження або художнього твору.

Говорячи про те, як писати анотацію, потрібно врахувати, що її зміст невелике, а тому тут має цінність кожна фраза і кожне слово. Краще уникати шаблонів і штампів, намагатися обходити стороною те, що вже відомо більшості, так як це може знизити інтерес до тексту. Пропозиції будуються точно і лаконічно, в них має бути максимум смислового навантаження.

Анотації до статей, що містить інформацію про будь-якої наукової діяльності, не повинні бути переповнені специфічними термінами. Текст повинен бути зрозумілий кожному, навіть людині, далекій від тієї теми, яка розкривається у праці.

Якщо пишеться анотація на літературний твір, то в ній варто відзначити кілька важливих моментів. По-перше, пишуть про головного героя (в тому числі його індивідуальних особливостях) і місце дії. Далі говорять про зав`язці сюжету, зупиняючись докладніше на інтризі, яка тут є. Наприкінці найчастіше згадують цікаві моменти про самого автора або творі. Наприклад, про звання письменника або конкурсах, в яких книзі було присуджено яке-небудь місце. Це дуже важливо, адже саме такі моменти скажуть набагато більше, ніж автор сам про себе або своєму тексті.

Рекомендацій з приводу того, як писати анотацію, досить багато. Так, слід пам`ятати, що тут не повинно бути спойлерів, т. Е. Повного переказу сюжету, після прочитання якого сам твір вже не зацікавить. Інтрига повинна зберігатися. Пафосні відступу і складні звороти швидше відлякають читача, ніж залучать.

Цікавий, грамотно складений текст в декілька пропозицій дозволяє яскраво презентувати будь-яка праця і викликає бажання з ним познайомитися, неважливо, художнє цей твір чи наукова стаття.