Біографія Раневської Фаїни Георгіївни

Важко уявити собі іншого актора або актрису, чиє кожне слово - за роллю або по ходу життя - тут же ставало афоризмом. Життя і біографія Раневської Фаїни Георгіївни - одна велика цитата.

Початок

Народилася велика актриса 27 (15) серпня 1896 року в Таганрозі в простій єврейській родині міщан Фельдман. Крім Фанні, у подружжя було ще троє дітей - два сина і дочку. Іншого шляху, крім акторської, у неї і не передбачалося: вона з дитинства захопилася театром, закінчила таганрозьку гімназію для жінок, потім займалася у приватній театральній студії. І в 18 років вона вже була в Москві, знімаючи кімнатку в комуналці на Великій Нікітській вулиці. Ні в одну театральну студію її не прийняли. Добрі знайомі допомогли зіграти епізодичні ролі в масовках. Оплачувати навчання в приватній театральній школі не було на що. Це був 1915.

Акторські дебюти

Біографія Раневської-актриси була не з простих, боротися за своє місце під сонцем їй довелося дуже довго. У Москві у неї нічого не виходило, вона уклала контракт з акторською трупою мадам Лавровской і поїхала до Керчі. Після поневірялася по провінційним театрам - в Ростові, Смоленську, Кисловодську, Архангельську, Баку, в Підмосков`ї. І лише потім, уже в 1930-м, в Москві - в Камерному, в театрі драми (нині імені Маяковського), ім. Пушкіна, Мосради, роки її роботи в якому залишилися в історії і в анекдотах через легендарних конфліктів з режисером Юрієм Завадським. У них було різне бачення театру, та й взагалі, своєрідна трагікомічна манера актриси часом шокувала режисера. Але доводилося миритися - в цьому була вся Фаїна Раневська. Біографія, цитати з її ролей вже тоді були загальним надбанням. Загальновідомо було і її пристрасть до гострого слівця, часом недруковані. Можливо, багато з існуючих крилатих висловів приписуються їй. Але її дотепність і схильність до пародіювання яскраво виявлялися і в житті, і на сцені, і навіть в літературному жанрі. Багатьом знайомі її листи-пародії, в яких Фаїна Георгіївна наслідувала відомої письменниці Т. Тесс під псевдонімом провінціала Кафінькіна. Іронія - великий дар, яким повною мірою була наділена актриса.

Фаїна Раневська: біографія в кіно

Дивно, як великий артистичний талант може проявитися без єдиної головної ролі за всю свою кар`єру. Так, Раневська так і залишилася на все життя актрисою другого плану. Але поява її в епізодичних ролях обіцяло успіх будь-якому фільму. Серйозні ролі їй не пропонували не по відсутності таланту, а за вказівкою зверху. Міністром кінематографії в той час був такий собі Большаков, якого зараз мало хто пам`ятає. І він не на словах навіть, а в офіційному листі «припечатав»: семітські риси актриси дуже помітні, щоб робити з нею великі плани. Біографія Раневської проте назавжди виявилася пов`язана з радянським кіно. Як не парадоксально, саме цю актрису, що не зіграла жодної ролі з репертуару світового значення, Британська енциклопедія вписала в список найвидатніших акторів ХХ століття.

У 1934 році відбувся її дебют в кіно, це була картина «Пишка» (режисер Михайло Ромм). Вона знімалася неохоче, воліючи театральну сцену. Але потім були ще фільми: «Помилка інженера Кочина», «Дума про козака Голоту» та багато інших. Своєю найулюбленішою роллю Фаїна Георгіївна називала роль пані Скороход в стрічці М. Ромма «Мрія» (1940). Потім пішли і фільм-мюзикл «Весілля», де вона знімається в яскравій ролі Матусі, роль мачухи в «Попелюшці» і ще багато-багато зіркових персонажів. Але більше за інших запам`яталася її гра в комедійному фільмі «Підкидьок». Її знаменита фраза «Муля, не нервуй мене» досі гуляє по світу. Або ось ця: «А що ти більше хочеш, дівчинка: поїхати на дачу, або щоб тобі відірвали голову?» Що й казати, кожне слово, як і вся біографія Раневської, гідно щоденного цитування та захоплення. І навіть мимохідь загублені нею фрази увійшли в історію кіно. Кажуть, постаріла актриса якось впала на вулиці і не могла підвестися. І тоді вона сказала перехожим: «Ну підійміть же мене, народні артистки не валяються на дорозі!»

Життя і самотність

Особистому житті у Фаїни Раневської не було ніколи. Вона так і не вийшла заміж. Сім`я її ще в роки революції емігрувала. З Фрідманов їй пощастило побачити ще раз тільки сестру Беллу, яка приїхала на батьківщину вмирати. Лише в цей короткий час з хворої родичкою Раневська була самотня. До речі, своє прізвище вона змінила ще в далекому 1915 році, коли вперше побачила в Москві чеховський «Вишневий сад». З тих пір і стала Раневської.

Фаїна Георгіївна пішла з життя в 1984 році. За рік до смерті відмовилася грати, пославшись на старість і хвороби.

У Таганрозі поставили пам`ятник актрисі в знак подяки своєї великої землячці.