Заборонені фільми жахів: слабкими нервами не радимо!

Розгул жорстокості і мельтешение кривавих сцен на екрані як в документальних і новинних хроніках, так і в художньому кіно нерідко призводять до спроб наслідування і погано впливають на незміцнілу психіку або вразливих людей. Саме тому майже в кожній країні є списки, що включають заборонені фільми жахів, ці картини не можуть бути в прокаті або були зняті з показу через деякий час.

Для прикладу можна взяти сусідню Білорусію. У цій державі, мабуть, всерйоз оцінили небезпеку від видовищ, пропонованих деякими режисерами. У «чорний» список в числі інших потрапили і фільми жахів, заборонені до показу, їх чимало. Сюди включений цілком начебто безневинний ужастик «Зловісні мерці» Сема Реймі. Ця «чорна комедія» 80-х була створена майбутнім постановником франшизи про «Людину-павука» в пору його молодості. Дивно, але тоді практично з нічого народилася класика. І хоча кров і частини тіла виглядають сьогодні примітивно і занадто бутафорських (30 років тому спецефекти залишали бажати кращого), все одно фільм, два його сиквела і сучасний (2013-го року) ремейк дивляться і переглядають. На думку багатьох обізнаних людей, його забороняти особливого резону немає, чого не скажеш про відверті картинах, теж фігурують у білоруському списку як заборонені фільми жахів. Сюди відносять «Будинок 1000 трупів» Роба Зомбі або «2001 маньяк» за участю Роберта Інглунда (того самого Фредді Крюгера в «Кошмар на вулиці В`язів»). Ну а «Пекло канібалів», знятий італійцем Руджеро Деодато, картина про нібито знайденої псевдодокументальному плівці про експедицію в плем`я людожерів в Амазонії, заборонений у багатьох країнах світу.

Жорстокість - за бар`єр!

Вето - також в цілому ряді держав - було накладено на ряд перевірених часом кінотворів, віднесених до категорії «заборонені фільми жахів». Хоча нічого надприродно жорстокого там немає. Це, наприклад, знаменита екранізація роману «виганяє диявола», «Техаська різанина бензопилою» (знята в 1974-му, вона має безліч продовжень «за мотивами»). Або «Останній будинок зліва», знятий «винахідником» того ж самого Крюгера і постановником «Крику» Уесом Крейвеном в 1972 році. У цьому фільмі жахів пара молоденьких подружок, які шукали пригоди, виявляється в лапах у банди садистів. Цю картину можна було показувати в Великобританії з 1984-го по 2002 рік, заборонили її в Новій Зеландії, Норвегії, Австралії, Ісландії, Сінгапурі. Знову ж в Сінгапурі, Новій Зеландії, а також Іспанії, Малайзії і деяких інших країнах не дозволено показувати більш новий «Сербський фільм». У ньому жорстокість і лютий натуралізм і справді зашкалюють, а суміш садизму, педофілії, некрофілії здатна негативно впливати навіть і на не надто слабкими нервами.

Не для дитячих очей

Не так давно англійська газета «Індепендент» опублікувала свою версію двадцятки, до якої увійшли заборонені фільми жахів. Туди потрапили деякі вище перераховані роботи, а також, наприклад, трилер «Я плюю на ваші могили» 2011 року. Це вільний ремейк більш раннього «Дня жінки». Молода романістка в пошуках натхнення шукає усамітнення, але замість цього наривається на дуже великі неприємності. Згвалтування, знущання і спроба вбити жертву місцевими негідниками - далеко не ті сцени, які можна дивитися в сімейному колі. Та й способи покарання, які знайшла для своїх мучителів яка не захотіла померти Дженніфер, теж не для дитячих очей. У цей список потрапили і фільм «Майки» 1992 року, що розповідає про дитину-садиста, і напівдокументальна робота «Лики смерті», знята в 1979-му. Воістину нудотне твір, цілком гідне бути віднесеним до розряду «Заборонені фільми жахів у світі».