Біографія Прокоф'єва Сергія Сергійовича

Сергій Прокоф`єв, незважаючи на те, що багато років прожив за кордоном, був воістину російським композитором. Вирішальним гідністю своєї творчості він вважав прагнення до оригінальності, він ненавидів побиту і наслідування.

Біографія Прокоф`єва С. С .: дитячі роки

Майбутній композитор народився в глухому селі Сонцовке, розташованої в Катеринославській губернії. Уже з ранніх років він не тільки грав, як і всі діти, а й багато займався. У цей період і проявився його винятковий музичний дар. У п`ять з половиною років Сергій склав першу невелику п`єсу. І з тих пір він з музикою не розлучався. Через чотири роки хлопчик легко грав п`єси Моцарта і прості сонати Бетховена. У 12 років Серьожа вже написав дві опери, багато пісеньок. У цьому ж році в його житті з`являється педагог, який за короткий термін зумів прищепити йому навички композитора. Це був Рейнгольд Глієр, тоді ще молодий чоловік.

Біографія Прокоф`єва С. С .: навчання в консерваторії

У 13 років Сергій вирушив до Петербурга. Там він постав перед приймальною комісією консерваторії з двома папками власних творів. Екзаменатору, Римського-Корсакова, це відразу сподобалося. Звичайно, Прокоф`єв витримав випробування блискуче і став студентом консерваторії. Його вчителями були Лядов і Римський-Корсаков. Паралельно він брав уроки гри на фортепіано у Есиповой. У цей період з`являються нові опери, сонати, п`єси, симфонії, пісні та романси. Але по-справжньому зрілі речі Сергій склав перед самим закінченням консерваторії.

Біографія Прокоф`єва С. С .: початок творчого життя

Після завершення навчання молодий композитор відразу ж завоював почесне місце в музичних колах Москви та Петербурга. До його концертам були небайдужі не тільки пристрасні шанувальники творчості композитора, але й противники. За успішне закінчення консерваторії мати подарувала йому поїздку в Лондон. Там якраз проходив сезон російської опери та балету під керівництвом Дягілєва. Творчий контакт між ними налагодився не відразу. Метр порахував перший балет Сергія банальним. Зате Прокоф`єв рада Дягілєва «писати по-російськи» прийняв до відома. З тих пір в кожному його творі відчувалася національна основа. До того ж знайомство з Дягілєвим допомогло композитору потрапити в багато музичні салони. З Лондона Прокоф`єв відправляється в Рим і Неаполь і дає там перші концерти.

Біографія Прокоф`єва С. С .: закордонні гастролі

До музики молодого композитора з великою симпатією ставився Луначарський. Після двох концертів, даних в 1918 році в Радянській Росії, Прокоф`єв через Бенуа і Горького вирішив звернутися до наркома з проханням дозволити виїзд за кордон. Незабаром він отримав і паспорт, і супровідний документ. З цього моменту починається тривалий закордонний період Прокоф`єва. Після поїздки в Америку слідують гастролі в Парижі, Лондоні. Там Прокоф`єв знову зустрічається з Дягілєвим, який вже готовий поставити «Шута». Композитор переробляє музику. Постановка цього балету стає справжньою сенсацією. У 1923 році Прокоф`єв остаточно поселяється в Парижі. Звідти він здійснює поїздки з концертами по європейських країнах і в Америку. У ці ж роки після хвороби помирає його мати. Сам композитор одружується на співачці Ліні Любер, у них народжується син.

Сергій Прокоф`єв. Біографія: повернення в країну Рад

У 1927 році, а потім і в 1929 році Прокоф`єв здійснює нетривалі поїздки в Росію. У 1934 він остаточно вирішує залишитися в Радянському Союзі. Керівник Центрального дитячого театру імені Сац Н. запропонував композитору скласти музичний твір для хлопців. Прокоф`єв погодився і написав казку «Петя і вовк», популярну й досі. Правда, довгий був шлях його балетів на сцену, так як в Росії не звикли до такої музики. Але поступово контакт налагодився.

Композитор Прокоф`єв. Біографія: останні роки життя

Під час ВВВ Прокоф`єв перебував в евакуації і продовжував складати. Його посилали то в Тбілісі, то в Алма-Ату. Творче життя композитора і в цей складний період була щасливою. Але ось у повоєнні роки і йому не вдалося уникнути критики. У 1948 композитора оголосили формалістом. Несприятливу оцінку отримала його опера «Повість про справжню людину». Подолати розпач Прокоф`єву допомогла реалізація нового задуму - балету «Кам`яна квітка». Поступово погіршувався стан його здоров`я, але не писати він не міг. Лебединою піснею композитора стала Сьома симфонія, в якій дитячі враження сплелися з думками про минуле і поглядом у майбутнє. Помер Сергій Прокоф`єв в 1953 році, в один день зі Сталіним.