Могила Цоя і пам'ять про талановитого співака
Могила Цоя - рок-музиканта, поета, композитора і кіноактора - стала місцем справжнього паломництва. Люди, молоді і не дуже, приносять сюди квіти (іноді і сигарети), стоять, сумують, співають його пісні, а деякі, які вважають себе талановитими, виконують і власні. З дня смерті артиста пройшла вже майже чверть століття, шанувальники заспокоїлися, але свого кумира не забули.
Як і відома всій країні списана фанатами стіна в Москві, могила Цоя стала матеріальним втіленням пам`яті, якої залишилися вірні любителі пісень групи «Кіно», що стали за минулі десятиліття вже зрілими людьми у віці за сорок. Співакові не довелось переступити і тридцятирічний рубіж, він багато чого не встиг.
Секрет популярності його творів не в віртуозності вокалу, вишуканості аранжувань або красі мелодій. Його пісні, часом з сирими текстами і недопрацьовані музично, були співзвучні часу, вони висловлювали емоції, близькі молоді. Таке духовну єдність куди важливіше будь-яких інших достоїнств.
І в Росії, і в інших країнах місця поховання знаменитостей притягують численних відвідувачів. Мода на їхню творчість давно пройшла, залишилася слава. Квітами укриті надгробки Володимира Висоцького, Елвіса Преслі, Майкла Джексона, Френка Сінатри, Джиммі Хендрікса. Таке посмертне визнання потрібно заслужити. Могила Цоя наочно демонструє, що йому це вдалося.
Це трапилося в кінці літа 1990 року. «Москвич» останньої моделі, подарований продюсером Айзеншпісом, мчав по дорозі. На звивистому повороті в районі Тукумса (Латвія) автомобіль раптово вийшов на зустрічну. Через трагічну випадковість смуга була зайнята, по ній їхав автобус. Лобове зіткнення з важкою машиною вбило 28-річного співака.
Медики, обстеживши останки, дійшли висновку про те, що Віктор був тверезий, але не впорався з керуванням. Абсолютно достовірно причина фатального маневру вже не стане відома ніколи.
У 2010 році могила Цоя (а вірніше пам`ятник на ній) піддалася реставрації, яку виробили його шанувальники-архітектори. Зробили вони це безкоштовно, за своєю ініціативою, приурочивши роботи до двадцятирічної річниці загибелі співака.
Кожен шанувальник гурту «Кіно», що живе в Пітері або бував у ньому, розповість, як знайти могилу Цоя. Для цього слід приїхати на Богословське кладовище, далі все дуже просто. На центральній (Братської) алеї, в півтораста метрах від храму Іоанна Богослова яскраво виділяються гори квітів.
У вихідні дні, а особливо в пам`ятні дати, пов`язані з біографією Віктора, тут збирається безліч народу. Поводяться відвідувачі культурно, інцидентів не буває. Горять свічки, звучать пісні, люди неголосно розмовляють. По буднях буває, що й немає нікого.
Справжньому мистецтву чуже ідолопоклонство і істерія. Кілька самогубств фанатів групи «Кіно», що відбулися одразу після загибелі співака, свідчать про те, що вони не завжди в достатній мірі врівноважені. На жаль, масових психозів часто схильні люди з нездоровою психікою. Залишається сподіватися, що місцем прояву хворих емоцій не стане могила Цоя.
Фото, зроблені на тлі пам`ятника, як правило, не викладаються в соцмережах і не демонструються всім підряд. Вони зберігаються як пам`ять про улюбленого музиканта.