Валерій Золотухін: біографія популярного актора

Золотухін Валерій Сергійович, актор театру радянського періоду, з`явився на світ в 1941 році в Алтайському селі Бистрий Істок. Батьки, Сергій і Мотря Золотухіни, вели розмірене життя середньозаможне селянської родини. Валера підростав в товаристві свого старшого брата Володимира, який був йому і другом, і наставником. Відучившись в школі, молодий Золотухін подався до Москви, рухомий спрагою нових вражень і бажанням присвятити себе театральному мистецтву.

У 1958 році абітурієнт Валерій Золотухін, біографія якого починалася в Москві з чистого аркуша, був прийнятий на акторський факультет ГІТІСу, де провчився п`ять років. На п`ятому курсі веселе студентське життя закінчилося, Валерій одружився на своїй однокурсниці Нінель Шацької. Шлюб був невчасним, молодятам доводилося готуватися до випускних іспитів. Друзі допомагали, хто як міг, і в підсумку щаслива сімейна пара успішно склала іспити і пустилася в самостійне плавання по життю. Першим місцем роботи випускника став театр Моссовета, а через рік актор Валерій Золотухін, біографія якого розвивалася стрімко, перейшов в трупу театру на Таганці. Актрису Шацьких теж прийняли до складу театру Юрія Любимова, і, таким чином, подружжя Золотухіни стали нерозлучними.

Для Валерія почався період творчих удач, йому відводилися цікаві значні ролі, і він поступово ставав характерним актором із власним амплуа. У 1968 році актор Валерій Золотухін знявся в детективному фільмі "Господар тайги", зігравши роль дільничного міліціонера Васі Снежкіна. У фільмі також грав друг Валерія і його колега по театру Володимир Висоцький. Картина вийшла видовищна завдяки гарній режисурі, талановитій грі акторського складу, а також авторським пісням популярного Висоцького. Однак по-справжньому зоряна робота в кіно для Валерія Золотухіна відбулася через три роки. Це була роль Бумбараша, персонажа з творів Аркадія Гайдара.

Валерій Золотухін, біографія якого стала поповнюватися новими сторінками, після виходу на екран "Бумбараша" став ще більш популярним. В театр на Таганці публіка ходила на Бумбараша. На вулиці акторові не давали проходу. А ось в особистому житті у Золотухіна було не все так райдужно: шлюб з акторкою Шацької дав тріщину і незабаром розпався. Нінель пішла до актора Леоніду Філатову, який теж працював у трупі Юрія Любимова. Підростаючого сина Дениса, який народився в 1969 році, Шацька взяла з собою. Валерій Золотухін деякий час жив на самоті, а потім на зйомках фільму "Единственная" в постановці Йосипа Хейфіца він познайомився з Тамарою, яка займалася музичним супроводом картини. Валерій незабаром зробив своєю новою знайомою пропозицію, і вони одружилися.

У 1987 році, в розпал перебудови, Валерій Золотухін, біографія якого могла служити прикладом успішної театральної кар`єри, став Народним артистом Росії. Робота в театрі йшла своєю чергою, одні ролі змінювалися іншими, головний режисер Любимов то їхав, то повертався. Нарешті, з початком 2000-х років у Валерія Золотухіна намітився творчий підйом. Були зіграні кілька ролей в серіалах і блокбастерах: "Дільниця", "Майстер і Маргарита", "Нічний дозор" та інші. Тоді ж у Золотухіна з`явилася ще одна (цивільна) дружина Ірина Линдт, від якої народився син Іван. Валерія мучила ностальгія за рідними місцями, він намагався якомога частіше бувати в Бистрий Істок. На свої власні гроші Золотухін побудував у селі православний храм. У 2011 році актор, після того як театр покинув Юрій Любимов, отримав призначення на посаду директора театру на Таганці. Але через кілька місяців серйозно захворів і незабаром помер. Після прощальних церемоній Народний артист Росії Валерій Золотухін, дата смерті якого припала на 30 березня 2013, був похований у рідному селі на території збудованій ним церкві.