«Одруження» Гоголя Н.В .: аналіз п'єси

П`єса «Одруження» Гоголя Миколи Васильовича свого часу викликала багато пересудів, критики та обговорень. Написана вона була в 1842 році, автора звинуватили в тому, що він описує життя «маленьких людців», що в той час було не прийнято. Микола Васильович у більшості своїх творів героями робив дрібних чиновників або купців, розповідав про їхні проблеми, турботи, інтереси та звички, при цьому він анітрохи не прикрашав дійсність.

Сюжет п`єси «Одруження» Гоголя

Головна героїня повісті - Агафія Тихонівна, дочка купця, що вирішила підшукати за допомогою свахи Теклі Іванівни собі гідного жениха. Головними претендентами на руку і серце завидною нареченої стають екзекутор Яєчня, надвірний радник Подколесин, моряк Жевакин і піхотний офіцер Анучкін. У Агафії Тихонівни свої вимоги до майбутнього чоловіка, адже вона не хто-небудь, а дочка купця третьої гільдії. Чоловік повинен бути обов`язково дворянином.

Письменник достовірно описав героїню і в її образі зібрав всі типові риси дівчат цього стану. Агафія Тихонівна цілими днями нічим не займалася, сиділа вдома, вдавалася мріям про обранця і нудьгувала. Микола Васильович показав неосвіченість і невігластво купецької середовища, адже героїня без роздумів довіряла забобонам і ворожінням, своє життя будувала, відштовхуючись лише від них.

Дуже просту і невигадливу тему для своєї п`єси вибрав Гоголь. «Одруження» - твір, що показує відношення «маленької людини» до одруження. Що з боку нареченої, що з боку нареченого немає і натяку на почуття, вони навіть не пам`ятають імен один одного. Важливо інше - придане, титули, зовнішні достоїнства. До вибору супутника життя ці люди підходять як до покупки який-небудь речі або предмета інтер`єру.

Ставлення головних героїв до одруження

«Одруження» Гоголя показує, що значить для дрібного чиновника це значуща подія в його житті. Подколесин як тільки надумав одружуватися, так постійно і думає про одруження, але його нітрохи не турбує наречена, його більше тривожиться її придане, чоловік навіть не може пригадати імені своєї звуженої. Чиновник вважає, що зробив дуже серйозний крок, підноситься його не тільки у власних очах, а й в очах оточуючих. Подколесин тут же розповідає про своє рішення одружитися шевця, кравця, адже всі навколо повинні оцінити його вчинок і заповажати.

Наречену теж не в найкращому світлі представив Гоголь. «Одруження», головні герої якої вражають лицемірством і фальшивістю, показує штучність життя «маленьких людей». Агафія Тихонівна вибирає нареченого, відштовхуючись від зовнішніх характеристик, а не внутрішнього світу людини. До претендентів вона відноситься як до речей, намагаючись скласти ідеальну картинку: якби взяти ніс Івана Кузьмича, губи Никанора Івановича, огрядність Івана Павловича да розв`язність Балтазара Балтазарича, то наречена, не роздумуючи, вийшла б заміж.

«Одруження» Гоголя викривають поверхню і фальшивість цих людей. Вони й гадки не мають, що одружуватися потрібно тільки в тому випадку, якщо відчуваєш до людини симпатію, повагу, прихильність. Саме тому Микола Васильович так мало в своєму оточенні зустрічав щасливих людей.