Бондарчук Федір, фільмографія. Кращі фільми Федора Бондарчука

Сергій Бондарчук - ім`я та прізвище великого радянського режисера і актора. Старшому поколінню назви фільмів «Війна і мир», «Доля людини», «Ватерлоо», «Вони билися за Батьківщину» та багатьох інших говорять про неймовірну висоті творчого польоту, досягнутої радянським кінематографом у свої кращі роки.

Честь прізвища дуже намагається не упускати і син великого художника, Бондарчук Федір. Фільмографія цього досить молодого артиста і режисера вражає і кількістю робіт, і їх якістю, підтвердженим високим рівнем глядацької популярності, численними призами та міжнародним визнанням.

Навчання та армія

Федір Бондарчук народився в 1967 році. Творча атмосфера сім`ї припускала спочатку прагнення до мистецтва, але для його реалізації необхідне знання справжнього життя. Закінчивши школу в 1985 році і поступово на режисерський факультет ВДІКу, молода людина йде служити в армію нарівні з іншими своїми однолітками. Військовий обов`язок він виконує в місті Красноярську, а потім у знаменитій Таманської дивізії, в кавалерійському полку. Через «дві зими і дві весни» син знаменитого режисера знову приступає до навчання, яку успішно завершує в майстерні Юрія Озерова.

Перші кінороботи

Перший «Сталінград» Федора Бондарчука відбувся саме тоді (фільм зняв Озеров), але це вже була не перша роль, дебют був раніше, в «Борисі Годунові», де він зіграв роль царевича Федора. Батьківська строгість, з якою він зіткнувся на знімальному майданчику, стала доброю школою для майбутнього режисера. Роль, хоч і невелика, була складною і давалася важко, а вимогливість Сергія Бондарчука стала для нього взірцем творчої поведінки. У кіно дрібниць не буває.

ВДІК був успішно закінчений у 1991 році. Під час навчання були й інші роботи, в яких брав акторська участь Федір Бондарчук. Фільмографія тих років - це курсова робота «Сонячний берег» співучня Т. Кеосаяна і дуже хороші картини «Арбітр» і «Біси» (за романом Ф.М. Достоєвського).

Піонер вітчизняного кліпмейкерского мистецтва

На початку дев`яностих років мистецтво створення відеокліпів знаходилося в зародковому стані і надавало широке поле для реалізації творчих прагнень. Рок-н-рольна композиція групи «Моральний кодекс» стала першою роботою Бондарчука-молодшого на цьому терені. Пісня називалася «До побачення мама», її склав Сергій Мазаєв, і відеоряд вдало підкреслював її ритмічність і високу енергетичну наповненість. З 1990 року позиції лідируючого радянського, а потім російського кліпмейкера міцно зайняв Бондарчук Федір. Фільмографія цих коротеньких кіноісторій з музичним супроводом охоплює пісні найвідоміших вітчизняних виконавців, серед яких Алла Пугачова, Володимир Пресняков, Борис Гребенщиков, Крістіна Орбакайте, Валерій Меладзе, Філіп Кіркоров та багато інших. Популярності музики багато в чому сприяла вдала режисура відеоматеріалу, і заслуженою нагородою за працю і талант стала премія «Овація», отримана в 1993 році.

Ранні роботи

Не знаючи особливостей акторської праці, неможливо стати успішним режисером. Це правило у свого батька перейняв Бондарчук Федір. Фільмографія робіт дев`яностих включає картини «Ангели смерті», «Люблю» (бенефіс Людмили Гурченко), «Криза середнього віку» Сукачова, «Вісім з половиною доларів» режисера Г. Константинопольського і «Вітрина». Втім, зйомки йшли з перервами, часом тривалими, а більшу частину часу займали рекламні сюжети й музичні кліпи, замовлень на які було багато.

Результатом сміливого експерименту з сучасною інтерпретацією «Ідіота» Ф.М. Достоєвського стала картина «Даун Хаус», в якій Федір Бондарчук зіграв головного персонажа, князя Мишкіна. Можливо, що художні достоїнства цієї роботи комусь із глядачів і критиків здалися спірними, але творчість неможливо без певної зухвалості.

Афганська історія про дев`яту роту

Реалії афганської війни будуть довго хвилювати громадян нашої країни. Її маловідомі сторінки викликають незмінний інтерес, особливо, коли їх відкривають талановиті художники. Доля невеликого військового підрозділу, що потрапив у дуже складну обстановку, що витримав нерівний бій, який виконав наказ і здобув моральну перемогу, стала темою роботи, за яку в 2004 році взявся Бондарчук Федір. Фільмографія попередніх років не торкалася таких гострих тем.

Про те, що картина вдалася, об`єктивно свідчить надзвичайний глядацький успіх, інтерес світової кіногромадськості і визнання людей, на чию долю випало пройти цей епізод нашої історії і взяти в ньому безпосередню участь.

Різні теми, різні фільми

Фільми Федора Бондарчука, в яких він працював в якості актора, відрізняються різнопланової тематикою. Це і звичайні життєві історії, такі як мелодрама з елементами комедії «Три полуграции» (2006), знята на тлі південного міста, і романтична картина «про любофф» (2010), в якій порушуються важливі морально-етичні проблеми, і «Два дні », кіно, в якому розказано про відносини влади з працівниками культури в загальнолюдському аспекті. Детективна історія про статського радника також не обійшлася без участі талановитого актора, як і чудовий серіал «Загибель імперії», що оповідає про останні трагічні роки старої Росії і нелегкій праці оббреханих працівників царської служби захисту правопорядку.

Борис Стругацький визнав, що Бондарчуку можна довірити екранізацію однієї з написаної ним у співавторстві з братом фантастичних повістей, що називається «Залюднений острів». Робота над фільмом йшла довго і важко, він вийшов на екрани в 2009 році і відразу став темою для обговорень.

Свій Сталінград

Військова історія - це вічна тематика вітчизняного кіно. Федора Бондарчука спонукала знімати свій власний «Сталінград» соціальна потреба у творах мистецтва, що пропагують патріотизм. І нехай фільм критикують за надлишок ефектів, створених за допомогою комп`ютерної техніки та неправдоподібність деяких епізодів, але режисер намагався зробити його цікавим в першу чергу для молоді. Робота вийшла яскравою, батальні сцени жахають реалістичністю, і при цьому головною темою залишається героїзм народу і армії, проявлений в цій страшній битві.

Нові фільми

Незабаром глядач зможе оцінити і інші фільми Федора Бондарчука 2013 року. В першу чергу це екранізація безсмертного пушкінського «Євгенія Онєгіна». «Наше все» не залишило байдужим і байдужим талановитого режисера, і ще невідомо, в чому більше патріотизму - в батальних масштабних кинополотно або російській класиці, що прославила нашу культуру. Всі подробиці цього проекту поки невідомі широкій публіці, за винятком того, що головна роль довірена Петру Федорову, що знімався в «Залюднений острів». Є надія, що цей фільм не буде перевантажений спецефектами, вони, швидше за все, в цьому матеріалі недоречні, за винятком хіба що відтворення історичних пейзажів.

Другий фільм називається «Одноклассники.ру». Це весела комедія, її адресна аудиторія - молодь, але можливо, нею зацікавляться і користувачі соціальної мережі старшого віку. Актори набиралися там же, на «Однокласниках». Сюжетна лінія буде відома скоро, і є підстави припускати, що цей фільм стане черговою творчою удачею Федора Бондарчука, який спочивати на лаврах, по всій видимості, не збирається. Попереду в нього ще багато фільмів.