Олександр Гордон: біографія, особисте життя, фото

Олександр Гарриевич став справжньою легендою на російському телебаченні. За опитуваннями телеглядачів, його відносять до числа найпопулярніших ведучих. Крім того, Олександр Гордон, біографія якого досить цікава, відомий і як педагог, і як автор кількох вдалих фільмів.

Дитинство

Двадцятого лютого 1964-го року в Калузькій області на світ з`явився хлопчик Сашко. Його батько, одесит за походженням Гаррі Гордон, розлучився з його матір`ю, коли син був ще дуже малий. Поет і письменник, трохи і художник, він зміг передати свої таланти Олександру тільки за допомогою генів. З сином він зустрівся, коли тому виповнилося дев`ятнадцять років. Після розлучення мама забрала Сашу і переїхала до бабусі. Антоніна Стрига була медичним працівником.

Олександр Гордон, біографія якого починалася без чоловічої уваги, виховувався мамою і бабусею. Коли йому виповнилося чотири рочки, Антоніна Дмитрівна познайомилася з людиною, яка стала їй чоловіком, а Саші не тільки вітчимом, але і другим батьком. Як розповідає сам Гордон, Микола Чінін завжди асоціювався у нього з образом справжнього російського богатиря. Внаслідок зайнятості батьків вихованням хлопчика в основному займалася бабуся Марина Михайлівна Воробйова. В результаті пожежі, що трапилася ще задовго до появи улюбленого внука, у Марини Михайлівни трапився частковий параліч, однак вона, незважаючи на це, мала залізну силу волі.

Саме бабуся наполягла, щоб хлопчик писався на прізвище рідного батька. Аріна Родіонівна - так називав бабусю Олександр Гордон.

Біографія хлопчика з деяких пір сильно змінилася. Сталося це, коли його сім`я перебралася до Москви. Найпершим захопленням Саші став ляльковий театр: він навіть показував вистави, на які збирав весь свій двір. Він навіть подумував стати режисером і відвідував один час театральну студію, в якій з дітьми працювали студенти ГІТІСу.

Юнацтво

Олександр Гордон, біографія якого цілком могла скластися інакше, оскільки він один час мріяв піти в слідчі, грав непогано в хокей. При цьому любов до мистецтва була сильнішою, тому, закінчивши школу, він став студентом Московського інституту культури. Але це був не надто вдалий вибір. Захопитися навчанням Олександру не вдалося, та й інститут був занадто далеко від того місця, де він проживав з сім`єю. Не було в нього ні друзів-однокурсників, ні дівчини. Влітку шкільний товариш порадив Сашкові вступати в театральне училище Ярославля, де того року був недобір хлопчиків. Тим самим він вирішував і проблему з армією. Олександр, скориставшись порадою, з легкістю вчинив, однак провчився недовго: після першого семестру його за систематичні прогули виключили з училища. Саша і сам хотів написати заяву про відрахування: йому було нецікаво, оскільки все, що викладалося на першому курсі, він уже знав з театральної студії. Однак саме ярославське училище допомогло Гордону нарешті визначитися з професією і пов`язати життя зі сценою. Повернувшись до столиці, він влаштувався працювати монтувальником в Театр на Малій Бронній. У той час ним керував Анатолій Ефрос. Саша цілий рік після роботи сидів на репетиціях трупи, а тим же літом вісімнадцятирічний юнак вступив до Щукінське училище.

Далекі країни

У 1987 році Олександр Гордон, особисте життя якого ще не була влаштована, отримав диплом і став працювати в Театрі-студії Рубена Симонова. Крім своєї основної роботи він зайнявся викладанням акторської майстерності дітям в театральному гуртку. До того часу Саша встиг одружитися. Його дружиною стала випускниця Літературного інституту Марія Бердникова. Незабаром у подружжя народилася донька, а рік потому Олександр з родиною емігрував до США. Причин для такого кардинального рішення було кілька, але, мабуть, самої першою і основною було розчарування у своїй роботі. Акторська стезя не прийшли до душі Олександру, а до цього додалися жага змін і скрутне матеріальне становище. Тим більше що Гордона вже давно кликали в Америку живуть там двоюрідні сестри.

Кар`єра в США

Спочатку життя за кордоном була дуже важкою. Гордону довелося поміняти кілька професій, він навіть встановлював кондиціонери і розносив піцу. Однак у 1990-му році він зумів отримати місце диктора в телекомпанії RTN. Це перше в Америці російське телебачення розташовувалося в підвалі одного з особняків Нью-Йорка. Тут виконували і монтажні роботи, і робили озвучку, а вже готові записи відправлялися в Манхеттен, звідки виходили в ефір. Для Гордона цей період став школою для нової професії, оскільки доводилося не тільки знімати і вести передачі, але і створювати сценарії, а також коригувати тексти, виконуючи в той же час і обов`язки режисера. Сам Гордон каже, що саме на RTN він отримував своє початкову освіту телевізійника. Уже в 1990-му він працював одночасно на декількох телеканалах. На RTN він був режисером програм і паралельно був старшим кореспондентом на телеканалі WMNB. А в 1993-му Олександр Гордон організував власну компанію під назвою «Wostok Entertainment».

Кар`єра в Росії

У 1994-му році почалося його співробітництво з каналом ТВ-6. Дуже скоро в ефір стала виходити програма Олександра Гордона «Нью-Йорк, Нью-Йорк», що розповідає про життя в США. У цей час він фактично жив між двома країнами, а в 1997-му прийняв рішення остаточно повернутися в Росію. Згодом як автор і ведучий Олександр брав участь у створенні цілої низки програм, які, однак, не стали популярними. Першим і найбільш значущим проектом, який Гордон вів на російському телебаченні, була документальна передача під назвою «Збори помилок», що отримала досить високі рейтинги і приковує увагу багатьох тисяч телеглядачів.

Партійність

Через деякий час паралельно з ним Олександр став брати участь у політичному ток-шоу «Процес». Воно в той час дуже органічно перепліталося з партійними поглядами Гордона, який ще в 1998-му році заявив про своє бажання балотуватися на пост президента Росії. З цією метою він створив «Партію громадського цинізму». Всього за кілька місяців в неї вступило близько трьох тисяч чоловік. Однак через якийсь час провідний продав свою партію за досить символічну ціну, взявши за неї три долари.

Олександр Гордон сьогодні

В якості телеведучого він виходив в ефір у величезній безлічі самих різних проектів. Найбільш відомими серед них були програми «Гордон» і «Стрес» на НТВ, «Гордон Кіхот», «Наука про душу», а також «Громадянин Гордон» і «Закритий показ», що виходили на Першому каналі Росія. Останній з них став найуспішнішим. Саме ця передача, яка розповідає про авторське російському кінематографі, принесла йому відразу три ТЕФІ. Крім цього, передача «Гордон Кіхот» удостоїлася нагороди від Академії російського телебачення.

Фільми Олександра Гордона

Було б несправедливо не відзначити його великі успіхи в галузі кінематографу. За своє життя Олександр Гордон, фото якого часто можна побачити на обкладинках глянцевих журналів, зняв чотири фільми. Найвідомішими стали «Вогні притону» і «Пастух своїх корів». Крім цього, провідний в якості артиста і озвучивающего працював над створенням кількох художніх і анімаційних стрічок. Його голос можна почути в таких мультфільмах, як «Кукарача 3D» і «Божевільна допомога». «Доля на вибір», «Generation П» - в якості актора в них виступив Олександр Гордон. 2013-й рік для нього ознаменувався роботою над фільмом під назвою «Зозуленька».

Дружини і діти

Олександр Гордон, особисте життя якого знає чимало яскравих романів, офіційно був одружений двічі. Дві його дружини - Марія Бердникова і Катя Гордон, як і він, працюють на телебаченні. Після другого розлучення Гордон сім років прожив у цивільному шлюбі з Наной Кикнадзе - грузинської актрисою і моделлю. Наприкінці 2011-го року він вразив усіх, розповівши про свій новий шлюбі з вісімнадцятирічної Ніною Тігоріной. А в травні 2012-го прийшов новий звістка: у Олександра Гордона є ще одна дочка Олександра. Дівчинка народилася після нетривалих стосунків з журналісткою Оленою Пашкової.