Американські письменники. Відомі американські письменники. Американські письменники-класики

Сполучені Штати Америки можуть по праву пишатися тим літературним спадщиною, яку залишили найкращі американські письменники. Прекрасні твори продовжують створюватися і зараз, правда, сучасні книги в своїй більшості являють собою белетристику і масову літературу, що не несе в собі ніякої поживи для роздумів.

Кращі визнані і невизнані американські письменники

Критики досі сперечаються, чи приносить художня література користь людині. Хтось каже, що вона розвиває уяву і почуття граматики, а також розширює кругозір, а окремі твори можуть навіть змінити світогляд. Хтось же вважає, що для читання годиться тільки наукова література, що містить практичну або фактичну інформацію, якою можна користуватися в повсякденному житті і розвиватися не духовно чи морально, але матеріально і функціонально. Тому американські письменники пишуть у величезній кількості найрізноманітніших напрямків - літературний «ринок» Америки так само великий, як різноманітні і її кінематограф, і естрадна сцена.

Говард Лавкрафт: метр справжнього кошмару

Так як американський народ ласий на все яскраве і незвичайне, літературний світ Говарда Філліпса Лавкрафта виявився їм якраз до смаку. Саме Лавкрафт подарував світові історії про міфічний божество Ктулху, який мільйони років тому заснув на дні океану і прокинеться лише тоді, коли настане час апокаліпсису. Лавкрафт обзавівся величезною фанбазой по всьому світу, і в його честь даються назви групам, пісням, альбомами, книгах і фільмах. Неймовірний світ, який створив Майстер жахів у своїх творах, не перестає лякати навіть найзавзятіших і досвідчених любителів хоррора. Талантом Лавкрафта надихався сам Стівен Кінг. Лавкрафт створив цілий пантеон богів і налякав світ жахливими пророцтвами. Читаючи його роботи, читач відчуває абсолютно незрозумілий, незрозумілий і дуже потужний страх, хоча автор практично ніколи не описує безпосередньо те, чого слід боятися. Письменник змушує уяву читача працювати так, що він сам представляє найстрашніші картини, і від цього кров буквально холоне в жилах. Незважаючи на найвищу письменницьку майстерність і впізнаваний стиль, багато американських письменники виявилися невизнаними за життя, і Говард Лавкрафт увійшов до їх числа.

Майстер жахливих описів - Стівен Кінг

Натхненний створеними Лавкрафтом світами, Стівен Кінг створили масу чудових творів, безліч яких були екранізовані. Перед його майстерністю схилялися такі американські письменники як Дуглас Клегг, Джеффрі Дівер і багато інших. Стівен Кінг творить досі, хоча неодноразово зізнавався, що через його творів з ним частенько траплялися неприємні надприродні речі. Одна з найзнаменитіших його книг з коротким, але гучною назвою «Воно» схвилювала мільйони. Критики скаржаться, що передати весь жах його творів в екранізаціях практично неможливо, але хоробрі режисери намагаються робити це й донині. Дуже популярні такі книги Кінга як «Темна вежа», «Необхідні речі», «Керрі», «Ловець снів». Стівен Кінг вміє не тільки створити нагнітаючу, напружену атмосферу, а й пропонує читачеві безліч абсолютно огидних і докладних описів розчленованих тіл та інших не надто приємних речей.

Класична фантастика від Гаррі Гаррісона

Американський письменник-фантаст Гаррі Гаррісон досі дуже популярний в досить широких колах. Його стиль легкий, а мова нехитрий і зрозумілий, і ці якості його творів роблять їх придатними для читачів практично будь-якого віку. Сюжети Гаррісона виключно цікаві, а персонажі самобутні і цікаві, тому кожен може знайти собі книгу за смаком. Одна з найзнаменитіших книг Гаррісона, «Нестримна планета», може похвалитися закрученим сюжетом, характерними персонажами, хорошим гумором і навіть красивою романтичної лінією. Цей американський письменник-фантаст змусив людей задуматися про те, чим загрожує занадто великий технологічний прогрес, і чи потрібні нам насправді подорожі по космічним просторам, якщо ми поки не можемо оволодіти собою і своєю власною планетою. Гаррісон показав, як можна створювати наукову фантастику, яка буде зрозуміла і дітям, і дорослим.

Макс Беррі і його книги для прогресивного споживача

Багато сучасних американські письменники роблять основну ставку на споживчий характер людини. На полицях книжкових магазинів сьогодні можна знайти масу художньої літератури, що розповідає про пригоди модних і стильних героїв у сфері маркетингу, реклами і іншого великого бізнесу. Однак і серед таких книг можна знайти справжні перлини. Творчість Макса Беррі настільки завищує планку для сучасних авторів, що перестрибнути її зможуть тільки по-справжньому оригінальні письменники. Його роман «Сироп» концентрується на історії молодого чоловіка на ім`я Скат, що мріє зробити блискучу кар`єру в рекламі. Іронічний стиль, влучне використання міцного слівця і приголомшливі психологічні картини персонажів зробили книгу бестселером. «Сироп» обзавівся власною екранізацією, яка не стала такою ж популярною, як книга, але практично не поступилася їй в якості, так як сам Макс Беррі допомагав сценаристам працювати над фільмом.

Роберт Хайнлайн: жорстокий критик суспільних відносин

Досі точаться суперечки про те, яких письменників можна вважати сучасними. Критики вважають, що до їх категорії також можна віднести і Роберта Хайнлайна, адже сучасні американські письменники повинні писати такою мовою, який був би зрозумілий сьогоднішній людині і був би йому цікавий. Хайнлайн впорався з цим завданням на всі сто відсотків. Його сатирико-філософський роман «Пройшовши долиною смертної тіні» показує всі проблеми нашого суспільства, використовуючи дуже оригінальний сюжетний прийом. Головний персонаж - літній чоловік, чий мозок пересадили в тіло його молоденької і дуже красивою секретарки. Дуже багато часу в романі приділяється темам вільного кохання, нетрадиційної орієнтації і беззаконня в ім`я грошей. Можна сказати, що книга «Пройшовши долиною смертної тіні» - це дуже жорстка, але водночас надзвичайно талановита сатира, изобличающая сучасне американське суспільство.

Сьюзен Коллінз і їжа для голодних молодих умів

Американські письменники-класики найбільше концентрувалися на філософських, значущих питаннях і безпосередньо на оформленні своїх творів, а подальший попит був їм майже не цікавий. У сучасній літературі, що вийшла після 2000 року, складно знайти щось по-справжньому глибоке й оригінальне, тому що всі теми вже були талановито розкриті класиками. Це спостерігається в книгах серії «Голодні ігри», що належать перу молодої письменниці Сьюзен Коллінз. Багато вдумливі читачі сумніваються, що ці книги гідні хоч якоїсь уваги, так як є не більш ніж пародією на справжню літературу. У першу чергу в серії «Голодні ігри», розрахованої на молодих читачів, привертає тема любовного трикутника, відтінена передвоєнним станом країни і загальною атмосферою найжорстокішого тоталітаризму. Екранізації романів Сьюзен Коллінз зірвали справжній куш в прокаті, а актори, які зіграли в них провідних персонажів, прославилися на весь світ. Скептики з приводу цієї книги кажуть, що краще вже молодь буде читати хоча б це, ніж не читати взагалі.

Френк Норріс і його душевний біль за простих людей

Деякі відомі американські письменники практично не знайомі жодному далекому від класичного літературного світу читачеві. Це можна сказати, наприклад, про творчість Френка Норріса, якому це не завадило створити приголомшливий твір «Спрут». Реалії цього твору далекі від інтересів російської людини, але унікальний письменницький стиль Норріса незмінно привертає любителів хорошої літератури. Замислюючись про американських фермерів, ми завжди уявляємо усміхнених, щасливих і засмаглих людей з висловленням подяки і смиренності на обличчі. Френк Норріс ж показав справжнє життя цих людей, не прикрашаючи її. У романі «Спрут» немає і натяку на дух американського шовінізму. Американські письменники 20 століття любили розповідати про життя простих людей, і Норріс не став винятком. Схоже, що питання соціальної несправедливості і недостатньою оплати важкої праці буде хвилювати людей всіх національностей в будь-які історичні часи.

Френсіс Фіцджеральд і його догану недолугим американцям

Великий американський письменник Френсіс Скотт Фіцджеральд знайшов «друге популярність» після виходу недавньої екранізації його чудового роману «Великий Гетсбі». Фільм змусив молодь зачитуватися класикою американської літератури, а виконавцю головної ролі Леонардо ДіКапріо пророкували Оскар, але він, як завжди, його не отримав. «Великий Гетсбі» - це зовсім невеликий роман, який яскраво ілюструє збочену американську мораль, майстерно показуючи дешеве людське нутро. Роман вчить тому, що друзів не можна купити, як не можна купити і любов. Головний герой роману, оповідач Нік Керреуей, описує всю ситуацію зі своєї точки зору, що надає всьому сюжетом пікантність і невелику неоднозначність. Всі персонажі дуже самобутні і прекрасно ілюструють не тільки американське суспільство того часу, але й наші сьогоднішні реалії, так як люди ніколи не перестануть полювати за матеріальними багатствами, зневажаючи душевну глибину.

І поет, і прозаїк

Поети і письменники Америки завжди відрізнялися вражаючою багатогранністю. Якщо сьогодні автори можуть створювати тільки прозу або тільки поезію, то раніше така перевага вважалася мало не поганим смаком. Наприклад, вищезгаданий Говард Філлах Лавкрафт, крім вражаючих уяву моторошних оповідань, також писав і вірші. Особливо цікаво те, що вірші його були набагато світліше і позитивніше прози, хоча і їжі для роздумів дають не менше. Геній-натхненник Лавкрафта, Едгар Аллан По, теж створював чудові вірші. На відміну від Лавкрафта, По займався цим набагато частіше і набагато якісніше, тому деякі його вірші на слуху і сьогодні. Вірші Едгара Аллана По містили не тільки приголомшливі метафори і містичні алегорії, а й мали філософський підтекст. Хто знає, можливо, сучасний метр жанру хоррор Стівен Кінг теж рано чи пізно вдариться в поезію, втомившись від складнопідрядних пропозицій.

Теодор Драйзер і «Американська трагедія»

Побут простих людей і багатіїв описували багато класичні автори: Френсіс Скотт Фіцджеральд, Бернард Шоу, О`Генрі. Американський письменник Теодор Драйзер теж пішов цим шляхом, роблячи більший упор на психологізм персонажів, ніж безпосередньо на опис побутових проблем. Його роман «Американська трагедія» чудово представив світу яскравий приклад американської мрії, яка руйнується через неправильне морального вибору і марнославства головного героя. Читач, як не дивно, зовсім не переймається до цього персонажа співчуттям, бо настільки байдуже порушувати всі моральні принципи суспільства може тільки справжній негідник, який нічого, крім презирства і ненависті, не викликає. У цього хлопця Теодор Драйзер втілив тих людей, яким хочеться всяку ціну вирватися з пут противного їм суспільства. Проте чи так вже добре це вище суспільство, що заради нього можна вбити невинну людину?