Марина Голуб: фільмографія, біографія і причина смерті

Марина Голуб з`явилася на світ в столиці Росії 8 грудня 1957. З дитинства майбутня зірка, виховувався в родині естрадної артистки і військового розвідника, відрізнялася життєрадісністю, артистизмом і прагненням звертати на себе увагу оточуючих.

Початок кар`єри. Перші труднощі

Мама Марини, Людмила, не з чуток знайома зі світом театру, усіляким чином відмовляла своєї дитини від акторської стежки. Однак рішуча і цілеспрямована Голуб залишилася непохитною. Успішно закінчивши в 1975 році середню школу, Марина поступила в Школу-студію МХАТ і стала учнівської курсу Віктора Монюкова.Під час навчання Марина була однією з кращих на своєму курсі. Вдалі дипломні вистави, хвалебні статті, нагороди, оплески ... Але як тільки настав час працевлаштування, молода актриса стала нікому не потрібною. Потрапити в кіно починаючої артистці було просто неможливо, а театри в той час були переповнені ще вчорашніми студентами. До того ж характерна, ексцентрична і занадто яскрава Марина не особливо вписувалася в рамки офіційних театральних постановок. І тоді, прислухавшись до поради своєї мами, вона вирішила піти працювати на естраду.

Театральна зірка

Починаючи з 1979 року і впродовж двох років Марина Голуб, біографія якої стала наповнюватися важливими подіями, працювала у відділі гумору і сатири Москонцерта. У 1981 році Аркадій Райкін, звернувши увагу на професійні дані Марини, запросив її в свою молодіжну трупу для постановки вистави «Лица». У «Сатириконе» починаюча актриса пропрацювала 6 років, час від часу додатково знімаючись в епізодичних ролях в кіно.

У 1987 році Олександр Левенбук, керівник театру «Шалом», запросив Голуб в свою трупу. Вистава «Поїзд за щастям» був настільки популярний, що колектив акторів об`їздив з ним півсвіту.

«Шалом», «Сатирикон», епізодичні ролі в кіно ... Час йшов, а популярність до Марини так і не приходила. Іноді бували моменти відчаю, однак думка кинути професію не з`являлася ніколи.

Довгоочікуваний успіх

Творча доля Марини раптово змінилася з приходом нового століття. Актриса Марина Голуб в 2000 році в спектаклі Деклана Доннеллана «Борис Годунов» зіграла господиню корчми. Постановка мала небувалий успіх на Авіньйонському фестивалі, проведеному у Франції. У цьому ж році Марина зустріла, нарешті, Кирила Серебренникова, такого довгоочікуваного «свого» режисера. Вона виконала роль Валі в його серіалі «Ростов-тато». Далі пішли роботи в гучних спектаклях «Тероризм» і «Пластилін».

Через 2 роки збулася мрія всього життя актриси - Марина Голуб була прийнята в трупу Московського театру ім. А. П. Чехова. Вона любила постійно змінюватися, а тому з величезним задоволенням виконувала різнопланові ролі. У 2004 році на сцені московського художнього театру відбулися прем`єри вистав Серебренникова Кирила «Тартюф» і «Зображуючи жертву», в яких Голуб зіграла Дорину і Мати відповідно. До цього моменту Марина Голуб мала багатьох прихильників і стала дуже знаменитою.

Пік популярності

XXI вік у творчості Марини стали справжнім зоряним піком. Роботи на телебаченні, в театрі, безліч ролей у кіно. Доля ніби розплачувалася з талановитою артисткою за роки безвісності. Творці кіно, немов прозрівши, навперебій почали запрошувати Голуб у свої картини. Актриса знімалася і в головних ролях, проте здебільшого їй діставалося грати ролі другого плану. Кожна поява на екрані Голуб Марина перетворювала на справжнє шоу, свято, випромінюючи величезний оптимізм.

Фільмографія

Численні фільми Марини Голуб зробили її справжньою зіркою. Серед кіноробіт акторки, які мали місце в останнє десятиліття життя, необхідно відзначити пані Лазурского в картині «Щоденник вбивці», Беллу в комедійному фільмі «Бідні родичі», господиню готельного комплексу Евеліну в серіалі «Ангел-охоронець», Леру в стрічці «Вузький міст », детектива Аглаю в картині« Таксі для ангела », коменданта Нікішину у веселій комедії« П`ять наречених ». Величезною акторської удачею Голуб вважала головну роль в постановці вистави «Васса Желєзнова». До цього моменту Марину сприймали як гротескну, характерну актрису, яка не боїться виглядати смішно. А тут Голуб всім на подив розкрила свій величезний драматичний потенціал.

Робота на телебаченні

На додаток до роботи в театрі і кіно Марина Голуб з 90-х років виступала на телебаченні. Вперше її побачили телеглядачі каналу РТР - артистка вела дитячі передачі. Марина самостійно писала сценарії для програми під назвою «Свято кожен день» і була в очікуванні такої передачі, де вона могла б повністю проявити свої творчі здібності. Незабаром Голуб випав такий шанс.

Одного разу Олег Марус запросив артистку на пробу провідних для телепрограми «Зрозумій мене». Саме тут її помітили Анатолій Малкін, генеральний продюсер АТВ, і Кіра Прошутинська, автор ідеї. У цю пору на ОРТ планувалося провести всеросійський конкурс російської частівки, на який була необхідна ведуча. Конкуренція була неймовірною, але тільки коштувало проявити себе Голуб Марині, як всі сумніви миттю відпали. Харизматична та яскрава, вона відразу була запрошена в проект.

Передача, яка отримала назву «Ех, Семенівна!», Відразу завоювала глядацьку любов. Учасники конкурсу, що вражали своїм гумором і безпосередністю, з`їхалися з усієї країни. Величезна роль в успіху програми належить і чудово вписалася в стиль проекту Марині Голуб. Згодом протягом деякого часу артистка вела передачі «Доброго ранку» і «Ранкова пошта», а з 2010 року була однією з провідних популярного проекту телеканалу "Росія" під назвою «Дівчата» спільно з Ольгою Шелест, Ксенією Собчак і Тутті Ларсен.

Особисте життя

Марина Голуб за своє життя виходила заміж тричі. Перший шлюб з Євген Тройнін, відомим столичним підприємцем, був досить нетривалим. Марина народила від першого чоловіка дочку Анастасію. З другим чоловіком, актором Вадимом Долгачева, жінка познайомилася в «Сатириконе», разом вони прожили 6 років. Найдовшим видався третій шлюб - з Анатолієм Білим, відомим молодим актором, який молодший Марини на цілих 15 років. На рахунку подружжя, які познайомилися в театрі «Шалом», 11 років спільного життя. Однак у 2009 році їх сім`я розпалася. Взимку 2010 року Голуб показалася на публіці в суспільстві одного симпатичного чоловіка. Як пізніше зізналася актриса, її супроводжував близький друг Олександр, з яким вона познайомилася на зйомках реклами майонезу. За словами артистки, вона знову була щаслива.

Марина Голуб: аварія

10 жовтня 2012 в столиці сталося ДТП, яке забрало життя популярної актриси і телеведучої Марини Голуб. В ході розслідування було встановлено, що пізно увечері 9 жовтня Голуб, що поверталася додому після чергового спектаклю, зловила приватного перевізника. За кермом автомобіля Hyundai знаходився 44-річний водій Дмитро Туркін, позбавлений прав до кінця осені 2013 року.

Смертельна ДТП сталося на перетині вулиці Лобачевського і проспекту Вернадського в 00 годин 05 хвилин. Зіткнулися відразу чотири машини, які їхали на високій швидкості. Водій Cadillac, проїхавши на червоний сигнал світлофора, влетів у Hyundai, причому удар, від якого машина перекинулася і загорілася, припав на той бік, де сиділа артистка. Після цього в Hyundai врізалися ще два легковики - «Лада» і «Кіа». За припущеннями фахівців, Марина померла миттєво. Експертами було встановлено, що артистка була пристебнута ременем безпеки.

Передбачуваний винуватець аварії - Олексій Русаков, водій автомобіля Cadillac, зник з місця ДТП. На його рахунку за оперативною інформацією 50 порушень ПДР і 10 автоаварій. Марина Голуб, причина смерті якої - трагічна випадковість, пішла з життя у віці 54 років.

Голуб Марина - яскрава, талановита і харизматична актриса, яка назавжди залишиться в серцях телеглядачів.