Даніель Брюль: історія успіху популярного актора

Даніель Брюль (фото розташовані нижче) - німецький актор іспанського походження, світову популярність якому принесла робота в таких картинах, як «Гуд бай, Ленін», «Безславні виродки», «Серце слона», «Вихователі», «Гонка» та багато інших . За час своєї діяльності він неодноразово ставав лауреатом у різних номінаціях.

Дитинство

Даніель Брюль з`явився на світ в іспанському місті Барселона 16 червня 1978. Батьком хлопця був шанований і відомий німецький режисер-документаліст, а мама працювала вчителькою. Разом з майбутньою зіркою телебачення в сім`ї виховувалися також брат і сестра хлопчика. Досить скоро після народження Даніеля все сімейство перебралося в німецький Кельн, де у нього з`явилося безліч можливостей для отримання освіти. У шкільні роки хлопець добре вивчив англійську мову. При цьому члени родини в домашній обстановці завжди спілкувалися на іспанською та німецькою, що зробило хлопця справжнім поліглотом. Додатково до всього, він знає також і каталонська мова.

На шляху до слави: перші роботи

Любов до акторства у хлопчика проявилася ще в юні роки. Він активно погоджувався на участь у театральних шкільних постановках і сам неодноразово розігрував своїх близьких і друзів. Робота батька дала йому можливість бути присутніми на знімальному майданчику практично весь час. Даніель Брюль, фільмографія якого в даний час вже налічує більше 50 робіт, дебютував на телеекрані в 1992 році, будучи ще підлітком. Тоді він взяв участь в німецькому серіалі, який називався «Freunde furs Leben». Потім початківець актор протягом трьох років не знімався ніде. У 1995 році його запросили брати участь у зйомках фільму «Заборонене кохання». Його персонажем у цій мильній опері став хлопець з вулиць на ім`я Бенджі. Слід зазначити, що згадана картина, незважаючи на свій жанр, торкнулася досить актуальні і гострі на той час питання.

Протягом майже восьми років після «Забороненої любові» молодий актор переважно грав другорядні ролі. Слід зазначити, що кінострічки з його участю, зняті в цей час студентами режисерського факультету, часто потрапляли на німецькі фестивалі. І завжди гра актора оцінювалася критиками і глядачами досить високо. Можливо, це і стало причиною того, що в 2003 році Даніель Брюль отримав запрошення на роль, яка згодом стала для нього справжнім проривом.

Зліт кар`єри

Проривом для Даніеля на телебаченні стала робота в кінострічці «Гуд бай, Ленін», режисером якої був Алекс Кернер. Драма мала нечуваний резонанс і в результаті була номінована на престижну премію «Золотий глобус». У всьому світі її подивилися більше шести мільйонів чоловік. Слід зазначити, що переконлива гра, яку продемонстрував Даніель Брюль, принесла йому першу особисту нагороду - премію Європейської Кіноакадемії, яка вручається найкращому акторові.

У 2004 році Даніель досить успішно дебютував в англомовному кіно - зіграв одного з персонажів у картині «Дами в ліловому». Його партнерами по майданчику тут стали такі легендарні британські виконавці, як Меггі Смітт і Джуді Денч. Відразу після цього актор був удостоєний ще однієї нагороди. За успішне втілення на телевізійному екрані персонажа кінострічки «Навіщо помисли про кохання?» Він був нагороджений за найкращу чоловічу роль (премія «Вибір людей»). У цьому ж році Брюль потрапив у номінацію ще й за роботу у фільмі «Вихователі».

Зростання популярності

Ще однією успішною роботою Даніеля критики називають втілення одного з центральних персонажів у драмі військової тематики «Щасливого Різдва» - лейтенанта Хорстмайера. Сюжет картини побудований на реальних подіях і розповідає про тимчасове перемир`я, яке уклали німецькі, французькі та британські війська в 1914 році. Тут актор блискуче продемонстрував свої знання, оскільки у фільмі одночасно звучали три мови. Стрічка з`явилася на екранах в 2005 році. Деякий час по тому Даніель Брюль дебютував і в комедійному проекті - картині «Два дні в Парижі». Рік потому актор зіграв Сальвадора Пуч Аніка в однойменному фільмі. Тут йому дісталася головна роль. Його персонажем став анархіст з Каталонії, який був страчений режимом Франко в 1974 році.

Справжня слава

У 2009 році ім`я Daniel Bruhl стало справжнім брендом у світі кіно. Пов`язано це з появою на екранах бойовика Квентіна Тарантіно під назвою «Безславні виродки», в якій взяв участь актор. Саме після виходу на екрани цієї стрічки він почав зніматися у режисерів зі всіх куточків планети. Найгучнішими роботами в цей час стали ролі в картинах «П`ята влада», «Королі рулетки», «Пожирачі» і «Гонка».

Цікаві факти

Найбільший секрет, який має Даніель Брюль, - особисте життя. Протягом тривалого періоду часу він зустрічався з німецькою акторкою Джессікою Шварц. Однак пара розлучилася в 2006 році. З того часу молода людина успішно приховує всі свої стосунки.

Після роботи в кінострічці «Гонка» Даніель став великим шанувальником «Формули-1». Змагання в цьому виді спорту він зазвичай відвідує разом зі своїм братом. Обидва хлопця є шанувальниками команди «Ред Булл» і гонщика Себастьяна Феттеля.

Протягом короткого періоду часу актор виступав як соліст в групі Purge.

Народження в Барселоні пов`язано з тим, що його мати чомусь не довіряла клінікам Німеччини і переконала чоловіка переїхати для пологів в Іспанію.

Даніель є переконаним пацифістом, тому пройшов альтернативну цивільну службу замість військової.

Брюль входив до складу журі під час Каннського кінофестивалю 2006 року.