Коротка історія спідниць

На сьогоднішній день спідниця - це предмет жіночого гардеробу. Виняток становить тільки кілт, та й то, шотландські чоловіки не носять його щодня, а дістають із шаф у святкові та знаменні дні. Але на зорі людства поділу на чоловічий та жіночий одяг не існувало. Стародавні люди прикривали лише нижню половину тіла, використовуючи для цього пов`язки на стегнах зі шкір убитих тварин або листя рослин. Можна сказати, що саме тоді й почалася історія виникнення спідниці.

Терміном «спідниця», який відбувся від арабського слова «Джуба», довгий час позначали одяг довжиною до колін, зібрану у ворота і підперезаний, а також нижню частину сукні. Тільки в 15-16 столітті спідниця відокремилася від сукні, коли стали практикувати її крій окремо від ліфа.

Протягом кількох перших тисячоліть люди були рівні, тому чоловіки, жінки, люди похилого віку і діти одягалися приблизно однаково. Але еволюція не стоїть на місці: мінялися побутові умови, з`явилися моральні, етичні та релігійні відмінності, змінилася і одяг. Як нам показує давньогрецька і давньоримська історія, спідниць в сучасному розумінні цього слова у жінок в ті часи не було, вони носили туніки без рукавів і плащі. А чоловіки тих століть довжиною наряду показували свою значимість і соціальне положення: молоді юнаки носили короткий одяг, багаті й шановані мужі - довшу.

Подальша історія спідниць підтверджує, що практика демонстрації свого статусу за допомогою довжини одягу збереглася і в наступні століття. Тільки тепер цим стали займатися жінки, адже поступово спідниця перекочувала саме в жіночий гардероб.

Моральні та релігійні приписи забороняли жінкам демонструвати оточуючим свої ноги, всі жінки стали носити сукні до підлоги, але представницям багатих станів прийшли на допомогу довгі шлейфи. Церква ж намагалася показати, що перед Богом усі люди рівні. Середньовічних релігійних діячів історія спідниць не хвилюватися, вони оголосили шлейфи винаходом диявола і відмовляли в відпуску гріхів всім дамам в «довгохвостих» сукнях. Але, незважаючи на всі заборони, шлейфи залишалися популярними ще кілька століть. Історія спідниці стисло зберегла відомості про самому довгому в світі шлейфі. Сукня для коронації королеви Катерини Другої було доповнено сімдесятиметрового «хвостом», який несли п`ятдесят пажів.

Але мода мінлива, і в шістнадцятому столітті дами починають хвалитися пишнотою і шириною своїх спідниць. Такий фасон стали називати «вердугадо», від іспанського слова «Вердуго» - «обруч». Саме іспанські модельєри придумали каркас з обручів, який робив спідницю об`ємною, але не заважав жінкам відносно легко пересуватися. Часом наряди були такими неосяжними, що дами насилу протискувалися в дверні проходи.

Історія спідниць на цьому не зупиняється, на зміну каркасу приходять численні нижні спідниці. У дев`ятнадцятому столітті були винайдені крінолін і турнюр. А спідниця в тому вигляді, в якому знаємо її ми, з`явилася тільки в двадцятому столітті. Міні, максі, спідниці з розрізом, олівці і плісе - в арсеналі сучасних жінок присутня величезна різноманітність такий спокусливою деталі гардеробу.