Курильський заповідник. Заповідник сахалінської області

Сучасна людина дивиться на світ через екран. Це якась усереднена оцінка. Погодьтеся, на подорожі не у всіх є кошти. А світ так чудовий! Ось ми і вивчаємо його через комп`ютер, благо тепер це просто. Однак хіба можна таким чином відчути трепет в душі, обов`язково виникає від споглядання приголомшливих куточків планети? Візьмемо, приміром, Курильський заповідник. Хто там був, той підтвердить: ніякі фільми або фотографії не відіб`ють чарівну суть цього незвичайного місця.

Розташування та клімат

Курильський заповідник займає чималу площу (65365 га).

До його складу входять три острови. Це Кунашир, Дьоміна та Осколки. Перший з них належить до Великої Курильської гряди і є найбільшим за площею. Острови є продуктом вулканічної діяльності. Місцевість тут гориста, є річки і озера. Знаменитий Курильський заповідник своїми мінеральними джерелами. Цікаво, що всі вони розрізняються за хімічним складом, температурному режиму. Найбільш відомі - Третьяковська, Алехінскіе і Головнінскіе. Так як Курильські острови утворені вулканічною діяльністю, то рельєф мають гористий. Річки тут невеликі, не більше двадцяти кілометрів. Велика частина з них нерестовий. Найбільша - Тятін (Кунашир). Вона протікає прямо по вулканічному хребту Докучаєва. У цій частині місцевість заповідника гориста. А північніше вона набуває горбистий характер. Там же розташоване найбільше в заповіднику озеро Піщане. Таке майже канцелярське опис, звичайно, не передає пишноти цього місця. Додамо, що клімат тут дуже м`який. Зима не лякає морозами, а літо - спекою. Єдиний фактор, який обов`язково не сподобається людині, - мусони. Вітру і урагани Курильський заповідник витримує стійко, відповідаючи лише невеликим підйомом води в річках.

Трохи історії

Вже по сухому описаних вище, зрозуміло, що Курильські острови - край багатющий. Це ви ще про рослинний і тваринний світі не прочитали! Як же він зберігся серед бур і бід, які спіткали Росію за останні століття?

Знайшлися небайдужі люди. Робота зі створення заповідного куточка почалася з 1947 року. Багато видатні вчені говорили про необхідність охороняти це самобутнє, чарівне місце від знищення. Проект заповідника був створений в 1975 році. Причому відбулося це подія після підписання договору з Японією про охорону гніздівель і середовища проживання перелітних птахів. Далі територія охоронної зони розширювалася. У теперішньому вигляді вона сформована в 1984 році. І, що примітно, наступний розвал СРСР, розруха в Россі дев`яностих не чинили негативного впливу на дані території. Заповідник збережений!

Природа

Заповідники, як ви знаєте, різні бувають. Мета ж їх створення одна - зберегти первозданність куточка чудової природи. Щоб діяльність жодного людства не відбилася на багатствах, створених задовго до нашої появи в цьому світі. На Курильських островах є чим пишатися і що охороняти. В основному місцевість тут лісиста. Здебільшого ростуть хвойні породи. Але як дивно серед кедрів і ялин бачити цілком собі тропічні ліани! Це просто диво. Вчені підрахували, що листяних порід у заповіднику всього десять відсотків. Але вони так своєрідно вплетені в тайгові пейзажі, що роблять цю місцевість неповторно прекрасною. А на лісових галявинах у дерев віднімає простір бамбучнік, який утворює непрохідні зарості. Трави в низинах досягають висоти чотирьох-п`яти метрів. Де ви ще таке бачили? Кунашир не пов`язаний з материком землею. Через це на його пагорбах і в горах збереглися дуже рідкісні види рослин. Тут простежується так звана вертикальна поясність. Тобто характер рослинності змінюється по ходу просування в гори. Якщо йти з берега, то широколисті і хвойні ліси змінюються спочатку ялицями, далі - каменноберезнякамі, потім - кедровим стлаником. Є на що помилуватися, завмираючи в захопленні.

Фауна

Здається, що відрізаний від материка край не може бути густонаселеним. Однак це помилка. Не будемо перераховувати цифри. Варто тільки відзначити, що тваринний світ заповідника досі повністю не вивчений! Наука довгий час була впевнена в сходності, наприклад, комах Курил з видами, що живуть в Японії. Тільки в останні роки з`ясувалося, що тут є і власні ендеміки. Сьогодні їх відомо 37. Широко представлені в заповіднику морські молюски. Вони водяться біля берегів і в озерах. Тобто представлені і прісноводні види. Молюски-жемчужніци занесені в Червону книгу.

Ще Кунашир пишається своїми лососевими. Тут нереститься найбільша на всьому Далекому Сході горбуша, а курильська кета лідирує у світі за розмірами. Любителям амфібій теж є на що подивитися. На Кунашире мешкає три види жаб. Незвичайні рептилії тут також є. Приміром, тільки в заповіднику можна зустріти далекосхідного Сцинки (ящірку). Більш ніде в Росії цей вид не живе.

Птахи і ссавці

Пернаті заповідника - розмова особлива. Справа в тому, що Курильські острови важливі в масштабах планети. Вони є місцем відпочинку перелітних птахів. Сотні тисяч пернатих мандрівників знаходять тут притулок і корм. Без цього куточка планета позбулася б безлічі рідкісних видів. Наведемо трохи статистики. Всього в заповіднику можна зустріти 278 видів пернатих, а постійно проживає 125. Коли в Південну півкулю приходить зима, птахи перелітають на тутешні берега. Приміром, тут зустрічаються гагари і баклани, лебеді і тупики-носороги. Тільки орнітологи розберуться в цьому багатобарвному і гучному світі. Додамо, що охорона заповідника має воістину планетарне значення. Острови є значущою точкою на карті пернатого світу. Слід додати кілька дивовижних фактів. Ви знаєте, що існують пугачі-рибалки? У заповіднику гніздиться цей рідкісний вид. Ще тут можна зустріти японських журавлів, також вважаються зникаючими. Серед великих тварин слід вказати бурого ведмедя, соболя, бурундука, ласку і навіть норку. Ці тварини благополучно розмножуються на Кунашир.

Значимість заповідника

Навіть з коротенького тексту вже зрозуміло, що світ цей неповторний. Люди намагаються зрозуміти, які є заповідники, що в них цікавого, чим помилуватися. Насправді важливі не тільки природні краси і рідкісні тварини. Слід оцінити мудрість і працю тих, хто піклується про цих неймовірних куточках первозданної природи, тим самим дозволяючи планеті вижити, незважаючи на діяльність людства.