Коли і за що вбили Лістьєва?

Лістьєв з простого журналіста стрімко перетворився на справжню зірку вітчизняного ТБ. Незважаючи на велику популярність, Владислав у побуті був досить скромний.

Можливі версії і гіпотези

За спогадами його подруги Альбіни, довгий час пара тулилася в її майстерні, тому про фінансові мотиви вбивства не йдеться. За що вбили Лістьєва в такому випадку? Серед сучасних версій особливою популярністю користуються особисті мотиви і теорія про неохайність партнерів по бізнесу.

«Владислав Лістьєв убитий!» Фото і репортажі з місця подій в газетах викликали резонанс в пострадянському суспільстві - метою злочинців став не приватний підприємець або депутат, а журналіст. Тут-то і посипалися версії про політичний підтекст в непростій справі. Можливих керівників і виконавців замовного вбивства шукали і у верхівці владних структур, і в тусовці впливових бізнесменів.

Зав`язка подій

Непроста ситуація в Останкіно в 1993 призвела до необхідності змін.

Постійна нестача державних капіталів сильно заважала телеканалу розвиватися. У 1994 році з необхідних 1,3 трильйона компанія змогла випросити 320000000000.

Для вирішення завдання редакціям була надана можливість самостійно заробляти, але полегшення це абсолютно не принесло - працювати в рекламній сфері навіть запеклі журналісти того часу категорично не вміли, в тому числі і Лістьєв Владислав Миколайович. Хто вбив його, як і навіщо, невідомо й донині, але багато колег пов`язують подію з великими грошима, які крутилися в Останкіно.

Драма в Останкіно

По телевізору поширилися особливі рекламні матеріали замовного характеру - за подібні сюжети комерційні організації і деякі політичні партії охоче і багато платили.

Зазвичай подібний «рекламний етюд» обходився клієнту в кілька тисяч доларів, в межах 5-20. Низька якість програм стало предметом головного болю журналістів і викликало постійне невдоволення керівництва каналу.

Кому вигідно?

Дані про ініціатора пропозиції акціонувати «Останкіно» дещо суперечливі.

Згідно з основною версією, за це у відповіді засновниця центру продюсерській діяльності REN TV Лєснєвська Ірена- друга версія називає ім`я Олександра Любимова.

План Любимова давав відмінні передумови для формування загальнонародного TV, який представлявся Любимову акціонерним співтовариством. Власне, дана теорія існувала через інтерв`ю Бориса Березовського, даного влітку 1994. У телеінтерв`ю газеті «Влада» у квітні 2005 літа він повідомив, що новинне агентство замислювалося як «найпотужніший механізм суспільно-політичної боротьби», «незалежний телеканал для всієї країни» . За що вбили Лістьєва, за гроші або за політику, після відвертих інтерв`ю магната більше зрозуміти було неможливо.

Роль Березовського

Даний механізм, згідно промовам Березовського, був потрібен з метою майбутньої війни з комуністами, які після провалу в Думі 1993 обов`язково захотіли б відплати і реваншу на медіапросторі. У листопаді 1994 Єльцин поставив підпис на Наказі про формування «Громадського вітчизняного телебачення». У лавах акціонерів товариства перебували «ЛогоВАЗ» і «Об`єднаний банк» Березовського, банк-кореспондент «МЕНАТЕП» Ходорковського, банк-кореспондент «Столичний» Смоленського, «Альфа-банк» Фрідмана і Авена, підприємство «Мікродін» Єфанова. Нотатки «Владислав Лістьєв убитий!», Фото великому планом і версією слідства з тих пір і назавжди придбали неприємний присмак великої політики і великих грошей.

Плани Лістьєва

51% акцій нового Останкина були у держави, а 49% - числилися в активах особистих грошових коштів. Влад Лістьєв з вересня 1994 року був призначений віце-президентом Академії вітчизняного TV. Колеги та друзі журналіста згадували, що він буквально марив про інше телебачення. Йому було цікаво представити інший шлях розвитку совего дітища, а ніяк не спостерігати повну деградацію ефірів.

Хоча його коло інтересів поширювався лише на виготовлення і продюсування нових проектів, на запитання «За що вбили Лістьєва?» Існує стандартна відповідь - за гроші, дуже великі гроші.

Безсумнівно, йому було цікаво працювати кінопродюсером, однак подібне ставлення до посади накладало на інших співробітників відповідальність за справи телеканалу. Влад не вникав у дебіти-кредити і подібні бухгалтерські дрібниці, його талант був в іншому.

Спогади колег

Журналіст Разбаш згадував: «Через кілька діб після жахливої події з Лістьєвим на наш номер подзвонили. Після невеликої паузи холодний, абсолютно беземоційну голос сказав щось в дусі: «Якщо станеш сіпатися, вирушиш слідом за ним ...». Більшості колег дзвонили з проханнями ніяк не висвітлювати інцидент в пресі і не роздмухувати публічний скандал. За що вбили Влада Лістьєва - ми не знаємо і не знали, але почали рити у всіх можливих напрямках саме після серії дзвінків з невідомих номерів ».

За період розслідування були допитані близько 2 тис. Очевидців, свідків і можливих учасників подій. У скоєнні правопорушення зізнавалися 10 різних людей, проте дані версії згодом ніяк не підтверджується. На запитання «За що вбили Лістьєва?» Більшість із них навіть не мало виразної відповіді, а мотивів і можливостей - і поготів.

Версія ФСБ

Багаторазово висловлювалися гіпотези, що справжнім замовником був Березовський Борис і його підручні, потім утворився «Солнцевський слід», ведший до однойменної злочинному угрупованні.

Загальновідомим фактом вважається інформація про планомірне викидання з медіа-простору Лістьєвим фірми «Глобал Медіа Системз», інтереси якої захищав «людина солнцевських» Карцев. Опрацьовувалася і «сімейна» гіпотеза.

Підполковник ФСБ Литвиненко в своїй книжці побічно звинувачував Коржакова у плануванні та керівництві убивства журналіста.

21 квітня 2 009, згідно з чинною процедурою слідства, процес був тимчасово призупинений «у зв`язку з неможливістю виявлення особи, яка несе відповідальність за злочин». Однак незабаром розшук був відновлений, оскільки з`явилися дані про участь у справі члена тамбовського угрупування Юрія Колчина, який відбуває покарання за вбивство Галини Старовойтової.

Провісником нової епохи ТБ був саме він - Лістьєв Владислав Ніколаевіч.Кто вбив журналіста і чому залишив тіло - залишиться таємницею на найближчі десятиліття. На противагу вже існуючим гіпотезам, вищезгаданий Колчин підкинув абсолютно нову і дещо несподівану версію, а також навів наслідок на великих кримінальних авторитетів. Втім, за версією злочинця, замовником вбивства все одно виступив Березовський. Після того як справу було зроблено, олігарх платив «Тамбовцев» за мовчання тривалий час.

Юрій Скуратов, що служив генеральним прокурором в період скандальної справи, написав книгу, в деталях оповідає про людей, версіях і мотиви злочину.

Роман «Хто вбив Влада?» Не дав відповідей на ці питання. Хто вбив Лістьєва, так і залишилося невідомим. Хоча основні глави і повторювали слідчі матеріали, окремі особистості твори були названі іншими іменами. Лінії оповіді також трохи відрізнялися від фактично мали місце. Незважаючи на скептицизм широкої громадськості і крики про проплачених статтях, Скуратов згадав, що серед справжніх вбивць Лістьєва немає людей, названих Колчиним. Чому вбили Лістьєва і як з цим пов`язані авторитети - загадка.

Інтерв`ю зі слідчим

Після публікації роману навколо подій у книзі і в реальності розгорнулася полеміка, прихильники і противники учасника доводили різні версії і називали все нові і нові прізвища.

Хто вбив Лістьєва - питання без чіткої відповіді і сьогодні, оскільки зацікавлені в смерті журналіста люди цілком собі живі й здорові. Деякі деталі справи допомогли прояснити численні інтерв`ю, дані Петром Трібоем, слідчим:

- Чому вбили Лістьєва? Хто це зробив?

- Ситуація прозора.

- Де звинувачення і суд для злочинців? Невже хтось посмів заважати слідству?

- Не зовсім. Були погрози, коли в процесі знаходив цікаві факти- відкритих перешкод ніхто не лагодив. Правосуддя - питання наявності доказів. Якщо адвокати оскаржать версію прокурора, основні фігуранти розбіжаться, і ми їх ніколи не побачимо. Оскільки всі вони - заможні люди, справедливого суду в інших державах очікувати не варто.

- За що вбили Владислава Лістьєва? Чи причетна до цього політична верхівка?

- Деякі все ще мають владу, деякі - давно зміщені. Мотивів багато, виявити один конкретний - неможливо, оскільки журналістська діяльність змусила Лістьєва приймати участь у різних сферах політичного, фінансової та суспільному житті держави.

На запитання: «У якому році вбили Лістьєва?» Нинішнє молоде покоління не в змозі відповісти, а для своїх сучасників журналіст був справжнім передвісником нового ТБ, головним пропагандистом і першовідкривачем високих стандартів мовлення.

Після смерті свого ідеолога ОРТ став звичайним політично заангажованою каналом, участвовавшем в різних піар-компаніях всіляких діячів. Політична діяльність медіа-гіганта з тих пір не раз піддавалася критиці, але нових натхненників у проекту більше не знайшлося.