Населення Красноярська. Чисельність населення Красноярська

Красноярськ - наймолодше місто-мільйонник Російської Федерації. Ювілейний житель народився 10 квітня 2012 року. На початок +2015 року населення міста Красноярська склало трохи більше 1052000 чоловік. Вперше за багато десятиліть з 2009 року спостерігається позитивна динаміка народжуваності, тобто, кількість народжених більше, ніж померлих за певний період. Проте основу стрімкого зростання населення крайового центру все ж становлять трудові мігранти.

Історія в цифрах

Красноярськ - рідкісний приклад, коли древній сибірський острог, закладений першопрохідцями-козаками і купцями в 1628 році, переродився в сучасний мегаполіс. Іншим поселенням, заснованим в 16-17 століттях - Тобольськ, Мангазея, Охотськ, верхотуру, Нарим, Тара та іншим - судилося або зникнути, або вести тихе провінційне життя.

Втім, великим промисловим центром місто стало не відразу. Протягом двох століть з дня заснування населення Красноярська не перевищувало 3000 чоловік. Лише до середини 19 століття воно зросло до 6000, коли поселення стало адміністративним центром Єнісейської губернії, утвореної в 1822 році.

З 1830-х місцевість, її природні багатства стали активно освоюватися великими промисловцями. У 1833 був зведений Знаменський скляний завод, а в 1853 - фаянсова фабрика. Організація пароплавства по Єнісею, будівництво залізниці (1895), розробки золотих копалень залучили тисячі мігрантів з інших російських губерній. До початку 20 століття населення Красноярська перевищило 30000 жителів.

Радянський період

З приходом влади Рад спостерігається різке зростання промислового потенціалу столиці Красноярья. Якщо в 1923 році тут проживало 60000 жителів, то в 1939-му вже більше 180000. Необхідно визнати, що населення м Красноярська різко зросло в період Великої вітчизняної війни. Перебуваючи в глибокому тилу, промислово розвинений регіон став зручною «тихою гаванню», куди евакуювалися великі підприємства із заходу СРСР. Багато приїхавши працівники так і залишилися жити в місті. За наступні 15 років кількість городян збільшилася майже вдвічі - до 328 000 в 1956 році.

Новітній час

До кінця епохи Радянського Союзу Красноярськ став одним з найбільших сибірських центрів, поступаючись тільки Новосибірської та Омської. Народження мільйонного жителя очікувалося до 1990-го році. Однак розвал СРСР і настала економічна депресія привели до різкого відтоку жителів. Такого масового результату місто ще не знало: за п`ять років населення Красноярська скоротилося на 40000 (до 869 000 в 1995 році).

Поступове налагодження економіки, відкриття нових родовищ корисних копалин, соціально-демографічні проекти дозволили підвищити чисельність: населення Красноярська досягло позначки в 900 000 в 2002 році. Через 10 років, навесні 2012 року, був зареєстрований мільйонний житель.

Динаміка чисельності по роках

• 1856 - 6400 чоловік.
• 1897 - 26700 ч.
• 1923 - 60400 ч.
• 1939 році - 186 100 ч.
• 1956 - 328000 ч.
• 1967 - 576000 ч.
• 1979 - 796300 ч.
• 1989 - 912600 ч.
• 1996 - 871000 ч.
• 2002 - 909300 ч.
• 2009 г. - 947 800 ч.
• 2015 - 1052200 ч.

Прогноз на майбутнє

Управління соціального захисту населення Красноярська склало демографічний прогноз на середньострокову перспективу. На думку чиновників, міське населення буде рости і далі, однак темпи приросту трохи знизяться. Згідно з генеральним планом розвитку, в 2033 року кількість жителів має досягти позначки в 1300000 чоловік - головним чином за рахунок переміщення з інших районів краю.

Трудова міграція

Не секрет, що вибухове зростання кількості жителів мегаполісу в останні 10 років пояснюється трудовою міграцією. Причому, найбільший потік мігрантів йде з інших районів Красноярья. У результаті, незважаючи на впевнений приріст населення, в регіонах спостерігається гострий дефіцит кадрів. Наприклад, для освоєння ресурсів і обживання Нижнього Приангарья не вистачає 600 000 чоловік! Тут розвідані найбагатші запаси вуглеводнів, вводиться в експлуатацію Богучанська ГЕС, будуються великі заводи (целюлозно-паперові, виробництво плит МДФ, алюмінієвий), але трудових ресурсів не вистачає. Очевидно, скільки населення Красноярська не вмовляли переїхати на ПМЖ в Лесосібірск, Кодинск або Богучани, люди віддадуть перевагу більш комфортні для проживання умови крайової столиці.

Відзначається міграція на територію краю вихідців з країн СНД і Балтії. У середині 90-х лідерство утримували жителі України, а починаючи з 2000-х років, найбільше в процентному вираженні мігрантів прибуло з Казахстану, Узбекистану, Таджикистану, Киргизії. З 1 січня 1992 по 1 січня 2004 загальний приріст мігрантів із зарубіжжя склав в Красноярському краї 64500 чоловік.

Переважно мігранти обоснова-вають у великих містах. Так, найбільше переселенців про-живає в Красноярську, Шарипово, Ачинськ, Лесосі-Бірськ. Серед районів лідирують Ємельяновський і Березовський, що пояснюється їх терри-торіальной близькістю до мегаполісу.

Красноярський край

Якщо головне місто регіону впевнено зростає, то населення в Красноярському краї в цілому ще не досягло показників початку 2000-х років. Демографічна статистика виглядає наступним чином:

• 1959 рік - 2204000 чоловік.
• 1970 - 2516000 ч.
• 1989 - 3027000 ч.
• 2000 - 3022000 ч.
• 2100 - 2828000 ч.
• 2015 - 2858000 ч.

На даний момент природний приріст населення відзначається в більшості регіонів краю з коефіцієнтом 0,1-0,2 на 1000 осіб. Відрадно, що позитивна динаміка спостерігається і серед більшості корінних народів.

Національний склад краю

Згідно з результатами Всеросійської пе-репісі 2002 року, в Красноярському краї прожи-вало 2966042 особи, що на 2,4% менше, ніж у 1989 році (у тому числі на території Таймиру проживало 39786 осіб, на території Евен-киї - 17697).

З 1989 по 2002 роки частка росіян в населе-ванні краю незначно скоротилася (на 0,8%) і склала 88,9%, або 2638281 жителів. У біль-шості районів і населених пунктів (за винятком місць компактного проживання етнічних спільнот) російське населення становить по-переважна більшість. На Таймирі і в Евенкії їх частка досягає відповідно 58,6% і 61,9%. Питома вага неросійського населення в Красноярському краї до 2002 року (у порівнянні з 1989-м) знизився з 12,4 до 11,1% (з 378 051 до 327 761 чоловік).

Разом з тим кількість національностей, представлених в структурі населення краю, збільшилася з 128-ми до 137-ми. Результати перепису 2002 року звертають на себе увагу значним зростанням житє-лей, які не побажали на-кликати свою національність: їх чисельність зросла в 3,6 рази (з 4 395 до 15 822 чоловік.).

Національний склад Красноярська

Міська статистика мало відрізняється від загальнокрайової, що природно. Свіжа перепис 2010 року не виявила суттєвих відхилень від даних 2002 року. Адміністрація зібрала інформацію про 974591 осіб, у тому числі визначивши за національним складом їх чисельність. Населення Красноярська розподілилося наступним чином:

У зв`язку зі складною ситуацією на Україні в регіоні розміщують біженців з Донбасу і Луганщини. Поки немає статистичних даних, яким чином вони впливають на склад і структуру населення. Серед приїжджих багато жінок і дітей, і неясно, чи залишаться вони в місті назавжди, або повернутися після дозволу військового конфлікту на батьківщину.

Висновок

Населення Красноярська на даному етапі розвитку стрімко збільшується. Це місто розвивається найшвидше-мільйонник Росії. Даному феномену сприяють кілька ключових факторів: наявність розвиненої промисловості і відносно високий рівень життя, позитивна динаміка народжуваності, сприятливий середній вік населення - 37,7 років (згідно перепису 2010 року), зовнішня і внутрішня міграція.

За оцінками експертів, Красноярськ привабливий для трудових мігрантів з кількох причин. По-перше, місто ха-теризується розвитком будівельної ін--індустрії, в якій переважно заня ти мігранти. По-друге, важливу роль відіграє активна діяльність відповідаю-щих національно-культурних об`єднань, в завдання яких входить соціальна допомога переселенцям.

Багато приїжджих із сусідніх областей і республік. Найбільше мігрантів прибуває з Хакасії, Тиви, Бурятії, Іркутської і Кемеровської областей. Насамперед їх приваблює сприятлива соціально-економічна ситуація, впорядкованість міста, наявність програм з підтримки переселенців, наявність робочих місць. Красноярськ - сучасне місто, де затишно і місцевим жителям, і приїжджим.